Нова державна служба: європейська модель належного управління для України

Нова державна служба: європейська модель належного врядування для України 

Угода про асоціацію з Європейським Союзом, укладена 27 червня і ратифікована 16 вересня 2014 року, передбачає проведення масштабних інституціональних і структурних реформ з дотриманням встановлених рамок.

Послідовна і ефективна імплементація Угоди про асоціацію між Україною і ЄС повинна створити міцний базис подальшого стійкого політичного і економічного розвитку нашої країни, стати основою стратегії реформування усіх ключових сфер державного управління і впровадження європейських стандартів з метою підвищення якості життя населення.

Ефективне державне управління передбачає здатність країни надавати адміністративні послуги і забезпечувати її економічне зростання і конкурентоспроможність на міжнародній арені.

Реформа державної служби значною мірою визначає успіх і інших реформ, результати яких безпосередньо залежать від якості управлінських рішень державних органів.

Зобов’язання якнайшвидше провести реформу державного управління, зокрема державної служби, закріплене в Контракті для України з розбудови держави, укладеному Урядом і Європейською Комісією 13 травня 2014 року, Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», затвердженій Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5/2015, Коаліційній Угоді від 21 листопада 2014 року, Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, схваленій постановою Верховної Ради України від 11 грудня 2014 року № 26-VIII.

Законодавче закріплення нових принципів державної служби, гармонізованих з європейськими принципами, є одним із завдань Плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом на 2014­2017 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 847-р, і Плану законодавчого забезпечення реформ в Україні, схваленого Постановою Верховної Ради України від 4 червня 2015 року № 509-VIII.

Реформа державної служби повинна забезпечити її нову якість відповідно до кращої європейської практики. Пріоритетами реформи державної служби є:

- побудова професійної, некорумпованої, престижної, орієнтованої на потреби громадян державної служби;

- відділення політики від адміністрування;

- впровадження компетентнісної моделі управління людськими ресурсами;

- гармонізація державної служби і служби в органах місцевого самоврядування;

- впровадження прозорої моделі оплати праці і кар’єрної мотивації державних службовців;

- кадрове забезпечення процесу децентралізації.

Для виконання зобов’язань, визначених Угодою про асоціацію між Україною і ЄС, у співпраці з державними органами влади, у тому числі з Нацдержслужбою, та за участю Представництва ЄС в Україні, міжнародних експертів і представників громадськості був підготовлений проект Стратегії реформування державного управління на 2015-2020 роки.

Нацдержслужбою була розроблена Стратегія реформування державної служби і служби в органах місцевого самоврядування в Україні на період до 2017 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 року № 227-р.

Також за участю міжнародних експертів ЄС, програми SIGMA і представників громадськості була забезпечена розробка та прийняття Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.

Підписуючи цей Закон, Президент України зазначив, що робота над Законом стала хорошим прикладом консолідації зусиль законодавчої, виконавчої гілок влади, громадськості, експертів для досягнення загальної мети реформування державної служби.

Закон передбачає такі реформаторські новації:

1. Розмежування політичних і адміністративних посад, зокрема впровадження інституту державних секретарів міністерств і керівника державної служби в державних органах (посадова особа, яка обіймає вищу посаду державної служби в державному органі, до посадових обов’язків якої належить здійснення повноважень з питань державної служби і організації роботи інших працівників в цьому органі), виведення за межі державної служби працівників патронатних служб, помічників депутатів;

2. Ще одна зміна – спрощена класифікація категорій. Раніше їх було сім, стане три, а рангів було 15, стане лише 9. Тепер Закон чітко визначає категорії і посади:

- «А» – Державний секретар Кабінету Міністрів України і його заступники, державні секретарі міністерств, керівники центральних органів виконавчої влади, їх заступники; голови місцевих державних адміністрацій; керівники державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на усю територію України і керівники апаратів Конституційного суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, їх заступники;

- «Б» – керівники структурних підрозділів апарату Кабінету Міністрів України, міністерств, центральних органів виконавчої влади і інших державних органів, керівники територіальних органів і їх структурних підрозділів, їх заступники; заступники голів місцевих державних адміністрацій; керівники апаратів апеляційних і місцевих судів, керівники структурних підрозділів апаратів судів, їх заступники; заступники керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на усю територію України;

- «В» – усі фахівці.

3. Встановлюється нова система управління державною службою на чолі з Кабінетом Міністрів України. Новим важливим елементом цієї системи стає Комісія з питань вищого корпусу державної служби.

Це постійно діючого колегіального орган, до повноважень якого серед іншого належатиме:

- узгодження вимог для посад вищого корпусу (категорія «А»);

- проведення конкурсного відбору високопосадовців, за результатами якого суб’єкту призначення вноситиметься пропозиція про переможця конкурсу і другого за результатами конкурсу кандидата на вакантну посаду;

- оцінка обґрунтованості пропозицій щодо звільнення з посад вищого корпусу.

Таким чином, призначення на посади державних секретарів, керівників центральних органів виконавчої влади і інші посади вищого корпусу відбуватиметься не за партійно-політичними квотами, не на основі особистих симпатій, а виключно з урахуванням наявних професійних компетентностей, управлінського досвіду, попередніх заслуг і досягнень.

4. Наступною новацією стануть якісніші гарантії рівного доступу до державної служби, серед яких:

- конкурсний вступ на усі посади державної служби на основі особистих якостей і досягнень;

- єдині вимоги до професійної компетентності претендентів на посади;

- трирівневий порядок відбору: перевірка кваліфікаційних вимог (освіта, досвід), тестування, співбесіда;

- відкритість конкурсного відбору і включення представників громадськості до складу конкурсних комісій;

- єдиний веб-сервіс для розміщення оголошень про вакантні посади державної служби;

- робота Комісії з питань вищого корпусу державної служби, інших конкурсних комісій.

5. Строкове призначення для найвищих державних службовців.

Чиновники категорії «А» призначатимуться на 5 років. Перебування на посаді – не довше двох строків.

6. Істотні зміни випробовує модель оплати праці, в основу якої покладено збільшення питомої ваги посадового окладу в структурі зарплати (до 70% замість нинішніх 30%). Збережуться дві обов’язкові надбавки: за вислугу років і за ранг (як свідчення кар’єрних досягнень посадовця).

У свою чергу стимулюючі виплати (ті, які залежать від волі керівника) складатимуть не більше 30% від розміру заробітної плати.

Відповідно до результатів роботи та її оцінки можуть встановлюватися такі премії:

- річна премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності (при відмінній оцінці);

- місячна або квартальна премія відповідно до особистого вкладу державного службовця в загальний результат роботи державного органу.

7. Будуть оптимізовані витрати на оплату праці.

Відповідно до встановлених Законом груп оплати праці розмір мінімального посадового окладу державного службовця і схема посадових окладів на посадах державної служби щорічно визначатимуться Кабінетом Міністрів з урахуванням:

- фінансових можливостей бюджету;

- юрисдикції державних органів.

Співвідношення мінімальних розмірів посадових окладів найнижчої і найвищої групи посад представляє 1 до 7.

Мінімальний розмір посадового окладу групи 9 в державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або декількох районів, міст обласного значення, становитиме:

- з 1 січня 2017 року – 1,25 розміру мінімальної заробітної плати;

- з 1 січня 2018 року – 1,5 розміру мінімальної заробітної плати;

- з 1 липня 2018 року – 1,75 розміру мінімальної заробітної плати;

- з 1 січня 2019 року – 2 розміри мінімальної заробітної плати.

Буде здійснено оптимізацію структури державних органів і встановлення співвідношення кількості керівних посад (категорії А і Б) до посад виконавців (категорія В) не більше ніж 1 до 3.

У той же час, буде збережений фонд оплати праці в державних органах.

Заплановані результати реформи:

  1. Підвищення якості державних послуг. Послуги надаватимуться компетентним персоналом.
  2. Деполітизована, стабільна і професійна служба, орієнтована на громадян для виконання завдань в інтересах держави.
  3. Залучення на службу талановитих громадян.
  4. Прозора і підконтрольна громадянському суспільству державна служба.

Зрештою зростатиме довіра громадян до влади і державних інститутів, що, є найголовнішою запорукою успіху реформ.

Президент України відмітив, що після підписання Закону Парламент, Уряд, професійні громадські організації, експертне середовище нестимуть загальну відповідальність за імплементацію його норм, підготовку і прийняття необхідних законодавчих і підзаконних актів.

Також на даний момент здійснюється гармонізація Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII і проекту нової редакції Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (реєстраційний № 2489 від 30 березня 2015 року), розробленого Нацдержслужбою і прийнятого за основу за результатами розгляду в першому читанні 23 квітня 2015 року на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Передусім, це буде означати, що в загальних питаннях проходження служби в органах місцевого самоврядування застосовуватимуться ті ж підходи, що і в органах державної влади.

Актуально? Розкажіть друзям!

Підписатися на новини

Опитування

Які інформаційні джерела використовуєте з метою отримання новин щодо європейської інтеграції України?
телебачення - 13.2%
інтернет-видання - 81.6%
офіційні веб-сайти державних органів - 5.3%
друковані видання - 0%
радіопередачі - 0%

Всього голосів: 38
Опитування для даного опитування закінчено Ввімкнено: 01 вер. 2016 - 00:00