Відбулася щорічна конференція Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства

3 - 4 жовтня 2017 року відбулася щорічна конференція Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Захід організовано за підтримки проекту «Громадська синергія», що фінансується ЄС та виконується Міжнародним фондом «Відродження».

Відкриваючи конференцію, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ у своєму вступному слові зазначила, що країни учасниці Східного партнерства мають заручитися готовністю ЄС «тримати двері відчиненими».

Країни Східного партнерства потребують диференційованого підходу і, можливо, започаткування додаткового формату взаємодії «ЄС+3» (Україна, Молдова, Грузія), для того, щоб зосередитися на дуже конкретних речах. Ідеться про нашу співпрацю в інфраструктурних проектах, зниження роумінгових тарифів, збільшення квот на навчання в європейських вищих навчальних закладах, стажування державних службовців в інституціях ЄС та держав-членів, створення спільного авіаційного простору, уніфікацію послуг поштових доставок і поступову інтеграція до енергетичного ринку ЄС. Україна, Молдова та Грузія потребують тіснішої співпраці з ЄС також у секторі безпеки й оборони.

Тому, потрібно виробити більш адаптовану до потреб трьох країн політику. Водночас вона наголосила, що модель співпраці «ЄС+3» має бути відкрита і для інших країн Східного партнерства за умови їхньої готовності до посилених зобов’язань з ЄС. За словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, нинішні реалії вимагають більшої гнучкості інструментів ЄС в рамках Східного партнерства: «Інструменти, які мали країни-кандидати на вступ, можна адаптувати до Східного партнерства, але, очевидно, що говорити про таке рішення під час листопадового саміту зарано».

Водночас Надзвичайний і Повноважний Посол Естонії в Україні Герт АНТСУ поінформував, що його країна під час нинішнього головування в ЄС прагне якнайширше просувати ідею Східного партнерства. Він погодився з думкою Іванни Климпуш-Цинцадзе про те, що ми маємо думати про майбутнє з огляду на великі амбіції співпраці з Європейським Союзом. Посол також підкреслив важливість співробітництва в галузі безпеки й оборони, виокремивши роль стратегічних комунікацій у цьому контексті. Герт Антсу сказав, що захоплюється активністю громадянського суспільства в Україні під час обговорення важливих ініціатив співпраці Україна – ЄС, зазначивши, що 20 років тому Естонія не мала такої переваги.

У свою чергу Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні Мартін ХАҐСТРЬОМ закликав і надалі розширювати національні дебати в питаннях європейської інтеграції. Східне партнерство – це чудова нагода пропонувати позитивний порядок денний, а не лише зосереджуватися на кризовому менеджменті.

Перший секретар політичного відділу Представництва ЄС в Україні Евеліна ШУЛЬЦ у своїй промові позитивно оцінила співпрацю в рамках Східного партнерства і перші результати впровадження Угод про асоціацію в Україні, Молдові та Грузії. Евеліна Шульц зазначила, що переваги нинішньої співпраці стануть помітними з часом, тому зараз важливо доступно комунікувати процеси, що відбуваються. Говорячи про європейські прагнення країн Східного партнерства, Евеліна Шульц згадала слова колишнього міністра закордонних справ Польщі, яка разом зі Швецією є ініціатором Східного партнерства, про те, що сусіди Європейського Союзу – на Півдні, а на Сході – європейські партнери.

Директор Європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження», керівник проекту «Громадська синергія» Дмитро ШУЛЬГА запропонував країнам, які підписали Угоди про асоціацію з ЄС, звернутися до Брюсселя з проханням чіткіше прописати поняття «політична асоціація», а також роз’яснити, що мається на увазі, коли йдеться про те, що країни поділяють спільні цінності. Конкретика у визначенні критеріїв свободи, демократії, верховенства права та прав людини, переконаний Дмитро Шульга, сприятиме пришвидшенню євроінтеграційних процесів.

Під час конференції було презентовано Спільний робочий документ «Східне Партнерство – 20 очікуваних досягнень до 2020 р.: фокусуючись на головних пріоритетах та реальних результатах», що став результатом проведеної оцінки експертами Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Крім того в рамках 4 панельних дискусій було обговорено пріоритети, визначені у зазначеному Спільному робочому документі, а також пропозиції до документу.

Зокрема, в рамках панельної дискусії ІІ за пріоритетом «Посилення інституцій та належного врядування» Володимир КУПРІЙ, виконавчий директор Благодійного фонду «Творчий центру ТЦК», Сергій САЄНКО, заступник Директора Департаменту ЄС і Нато МЗС України, та Роман КУЙБІДА, заступник Голови правління Центру політико-правових реформ, презентували та обговорили з учасниками заходу основні досягнення пріоритети та пропозиції щодо впровадження реформ у таких сферах:

  • верховенство права та антикорупційні механізми;
  • судочинство;
  • державне управління та державна служба;
  • безпека.

Від Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу участь у заході взяла Анжела КУКУЛЯ, начальник відділу розвитку людських ресурсів, яка в рамках панельної дискусії ІІ презентувала основні результати співробітництва НАДС в рамках ініціативи ЄС «Східне партнерство» у 2016-2017 роках в контексті реформування державного управління та державної служби.

Участь у заході взяли представники Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства та громадських організацій, представники міністерств, інших органів державної влади, міжнародних проектів та організацій, європейські та вітчизняні експерти. 

Актуально? Розкажіть друзям!

Підписатися на новини

Відбулася щорічна конференція Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства

3 - 4 жовтня 2017 року відбулася щорічна конференція Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Захід організовано за підтримки проекту «Громадська синергія», що фінансується ЄС та виконується Міжнародним фондом «Відродження».

Відкриваючи конференцію, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ у своєму вступному слові зазначила, що країни учасниці Східного партнерства мають заручитися готовністю ЄС «тримати двері відчиненими».

Країни Східного партнерства потребують диференційованого підходу і, можливо, започаткування додаткового формату взаємодії «ЄС+3» (Україна, Молдова, Грузія), для того, щоб зосередитися на дуже конкретних речах. Ідеться про нашу співпрацю в інфраструктурних проектах, зниження роумінгових тарифів, збільшення квот на навчання в європейських вищих навчальних закладах, стажування державних службовців в інституціях ЄС та держав-членів, створення спільного авіаційного простору, уніфікацію послуг поштових доставок і поступову інтеграція до енергетичного ринку ЄС. Україна, Молдова та Грузія потребують тіснішої співпраці з ЄС також у секторі безпеки й оборони.

Тому, потрібно виробити більш адаптовану до потреб трьох країн політику. Водночас вона наголосила, що модель співпраці «ЄС+3» має бути відкрита і для інших країн Східного партнерства за умови їхньої готовності до посилених зобов’язань з ЄС. За словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, нинішні реалії вимагають більшої гнучкості інструментів ЄС в рамках Східного партнерства: «Інструменти, які мали країни-кандидати на вступ, можна адаптувати до Східного партнерства, але, очевидно, що говорити про таке рішення під час листопадового саміту зарано».

Водночас Надзвичайний і Повноважний Посол Естонії в Україні Герт АНТСУ поінформував, що його країна під час нинішнього головування в ЄС прагне якнайширше просувати ідею Східного партнерства. Він погодився з думкою Іванни Климпуш-Цинцадзе про те, що ми маємо думати про майбутнє з огляду на великі амбіції співпраці з Європейським Союзом. Посол також підкреслив важливість співробітництва в галузі безпеки й оборони, виокремивши роль стратегічних комунікацій у цьому контексті. Герт Антсу сказав, що захоплюється активністю громадянського суспільства в Україні під час обговорення важливих ініціатив співпраці Україна – ЄС, зазначивши, що 20 років тому Естонія не мала такої переваги.

У свою чергу Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні Мартін ХАҐСТРЬОМ закликав і надалі розширювати національні дебати в питаннях європейської інтеграції. Східне партнерство – це чудова нагода пропонувати позитивний порядок денний, а не лише зосереджуватися на кризовому менеджменті.

Перший секретар політичного відділу Представництва ЄС в Україні Евеліна ШУЛЬЦ у своїй промові позитивно оцінила співпрацю в рамках Східного партнерства і перші результати впровадження Угод про асоціацію в Україні, Молдові та Грузії. Евеліна Шульц зазначила, що переваги нинішньої співпраці стануть помітними з часом, тому зараз важливо доступно комунікувати процеси, що відбуваються. Говорячи про європейські прагнення країн Східного партнерства, Евеліна Шульц згадала слова колишнього міністра закордонних справ Польщі, яка разом зі Швецією є ініціатором Східного партнерства, про те, що сусіди Європейського Союзу – на Півдні, а на Сході – європейські партнери.

Директор Європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження», керівник проекту «Громадська синергія» Дмитро ШУЛЬГА запропонував країнам, які підписали Угоди про асоціацію з ЄС, звернутися до Брюсселя з проханням чіткіше прописати поняття «політична асоціація», а також роз’яснити, що мається на увазі, коли йдеться про те, що країни поділяють спільні цінності. Конкретика у визначенні критеріїв свободи, демократії, верховенства права та прав людини, переконаний Дмитро Шульга, сприятиме пришвидшенню євроінтеграційних процесів.

Під час конференції було презентовано Спільний робочий документ «Східне Партнерство – 20 очікуваних досягнень до 2020 р.: фокусуючись на головних пріоритетах та реальних результатах», що став результатом проведеної оцінки експертами Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Крім того в рамках 4 панельних дискусій було обговорено пріоритети, визначені у зазначеному Спільному робочому документі, а також пропозиції до документу.

Зокрема, в рамках панельної дискусії ІІ за пріоритетом «Посилення інституцій та належного врядування» Володимир КУПРІЙ, виконавчий директор Благодійного фонду «Творчий центру ТЦК», Сергій САЄНКО, заступник Директора Департаменту ЄС і Нато МЗС України, та Роман КУЙБІДА, заступник Голови правління Центру політико-правових реформ, презентували та обговорили з учасниками заходу основні досягнення пріоритети та пропозиції щодо впровадження реформ у таких сферах:

  • верховенство права та антикорупційні механізми;
  • судочинство;
  • державне управління та державна служба;
  • безпека.

Від Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу участь у заході взяла Анжела КУКУЛЯ, начальник відділу розвитку людських ресурсів, яка в рамках панельної дискусії ІІ презентувала основні результати співробітництва НАДС в рамках ініціативи ЄС «Східне партнерство» у 2016-2017 роках в контексті реформування державного управління та державної служби.

Участь у заході взяли представники Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства та громадських організацій, представники міністерств, інших органів державної влади, міжнародних проектів та організацій, європейські та вітчизняні експерти. 

Актуально? Розкажіть друзям!

  • Інструмент інституціональної розбудови Twinning

    Twinning (англ. twins — близнюки) — інструмент інституціональної розбудови, у рамках якого відбувається співпраця на рівні державних службовців аналогічних органів державної влади країн-членів ЄС та України. Інструмент Twinning передбачає надання довгострокової допомоги (період підготовки проєкту Twinning в середньому складає 1–1,5 роки, а період реалізації 1–3 роки) з метою впровадження елементів державного управління, необхідних для адаптації національного законодавства до норм та стандартів ЄС. Нормативно-правова база Механізм використання інструменту Twinning в Україні Рекомендації ініціаторам проєктів Twinning Twinning є особливою формою технічної допомоги, у рамках якої відбувається співпраця між органами державної влади та аналогічними державними інституціями держав-членів ЄС, спрямованою на досягнення спільними зусиллями поставлених цілей. Довідково: у 1998 році інструмент Twinning було запропоновано Європейською Комісією для країн-кандидатів на вступ до ЄС для підтримки…
  • Інструмент інституціональної розбудови TAIEX

    TAIEX (Technical Assistance Information Exchange) – це інструмент короткострокової технічної допомоги та обміну інформацією, що надається Європейською Комісією з метою розбудови інституціональної спроможності, наближення та імплементації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу (acquis communautaire), а…
  • Загальна інформація про НАТО

    НАТО (NATO – North Atlantic Treaty Organisation) – Організація Північноатлантичного договору – міжнародна організація, створена 4 квітня 1949 року для колективної оборони країн Західної Європи та Північної Америки згідно з принципами 51 статті Статуту ООН.
    Детальніше

CAF

Загальна схема оцінювання (CAF) – це система управління якістю, розроблена на основі Моделі досконалості Європейського фонду управління якістю (EFQM), який є ефективним інструментом удосконалення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Станом на 2021 рік система управління якістю, створена відповідно до вимог Загальної схеми оцінювання (CAF), ефективно функціонує в 4160 організаціях із 59 країн світу.
Детальніше

Функціональне обстеження

Аналіз діяльності органу державної влади проводиться шляхом функціонального обстеження. Функціональне обстеження – це аналітична методика оцінки ефективності діяльності органів виконавчої влади, яка є інструментом аналізу функцій та оцінки ефективності управлінської діяльності органів виконавчої влади та їх структурних підрозділів.
Детальніше

Громадянські компетентності на державній службі

Формування громадянської компетентності є нагальною потребою сучасності. Під громадянською компетентністю розуміють здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного громадянського суспільства адже якість демократії і визначається рівнем компетентності громадян.
Детальніше