Україна, Молдова та Грузія потребують тіснішої співпраці у форматі "ЄС+3", - Іванна Климпуш-Цинцадзе

Країни учасниці Східного партнерства мають заручитися готовністю ЄС тримати двері відчиненими. Про це заявила Віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, виступаючи на відкритті щорічної конференції Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

«Країни Східного партнерства потребують диференційованого підходу і, можливо, започаткування додаткового формату взаємодії «ЄС+3» (Україна, Молдова, Грузія), для того, щоб зосередитися на дуже конкретних речах. Ідеться про нашу співпрацю в інфраструктурних проектах, зниження роумінгових тарифів, збільшення квот на навчання в європейських вищих навчальних закладах, стажування державних службовців в інституціях ЄС та держав-членів, створення спільного авіаційного простору, уніфікацію послуг поштових доставок і поступову інтеграція до енергетичного ринку ЄС», – сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона зазначила, що Україна, Молдова та Грузія потребують тіснішої співпраці з ЄС також у секторі безпеки й оборони, адже мають схожі виклики та спільного агресора – Росію.

Тому, переконана Віце-прем`єр-міністр, потрібно виробити більш адаптовану до потреб трьох країн політику. Водночас вона наголосила, що модель співпраці «ЄС+3» має бути відкрита і для інших країн Східного партнерства за умови їхньої готовності до посилених зобов`язань з ЄС.  За її словами, нинішні реалії вимагають більшої гнучкості інструментів ЄС в рамках Східного партнерства: «Інструменти, які мали країни-кандидати на вступ, можна адаптувати до Східного партнерства, але, очевидно, що говорити про таке рішення під час листопадового саміту зарано».

Надзвичайний і Повноважний Посол Естонії в Україні Герт Антсу поінформував, що його країна під час нинішнього головування в ЄС прагне якнайширше просувати ідею Східного партнерства. Він погодився з думкою Іванни Климпуш-Цинцадзе про те, що ми маємо думати про майбутнє з огляду на великі амбіції співпраці з Європейським Союзом. Посол також підкреслив важливість співробітництва в галузі безпеки й оборони, виокремивши роль стратегічних комунікацій у цьому контексті. Герт Антсу сказав, що захоплюється активністю громадянського суспільства в Україні під час обговорення важливих ініціатив співпраці Україна-ЄС, зазначивши, що 20 років тому Естонія не мала такої переваги.

Своєю чергою Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні Мартін Хаґстрьомзакликав і надалі розширювати національні дебати в питаннях європейської інтеграції. «Східне партнерство – це чудова нагода пропонувати позитивний порядок денний, а не лише зосереджуватися на кризовому менеджменті», – підкреслив він.

«Ми всі прагнемо більшого, але це вже дуже гарний початок», – сказала про співпрацю в рамках Східного партнерства і перші результати Угод про асоціацію партнерів ЄС на Сході Перший секретар політичного відділу Представництва ЄС в Україні Евеліна Шульц. Переваги нинішньої співпраці стануть помітними з часом, тому зараз, вважає вона, важливо доступно комунікувати процеси, що відбуваються. Говорячи про європейські прагнення країн Східного партнерства, Евеліна Шульц згадала слова колишнього міністра закордонних справ Польщі, яка разом зі Швецією є ініціатором СхП, про те, що сусіди Європейського Союзу – на Півдні, а на Сході – європейські партнери.

Директор Європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження», керівник проекту «Громадська синергія» Дмитро Шульга запропонував країнам, які підписали Угоди про асоціацію з ЄС, звернутися до Брюсселя з проханням чіткіше прописати поняття «політична асоціація», а також роз`яснити, що мається на увазі, коли йдеться про те, що країни поділяють спільні цінності. Конкретика у визначенні критеріїв свободи, демократії, верховенства права та прав людини, переконаний Дмитро Шульга, сприятиме пришвидшенню євроінтеграційних процесів.

ДЖЕРЕЛО

Актуально? Розкажіть друзям!

Підписатися на новини

Опитування

Які інформаційні джерела використовуєте з метою отримання новин щодо європейської інтеграції України?
телебачення - 13.2%
інтернет-видання - 81.6%
офіційні веб-сайти державних органів - 5.3%
друковані видання - 0%
радіопередачі - 0%

Всього голосів: 38
Опитування для даного опитування закінчено Ввімкнено: 01 вер. 2016 - 00:00