У Брюсселі відбувся саміт "Східного партнерства"

У Брюсселі 24 листопада відбувся п’ятий саміт "Східного партнерства" на рівні глав держав та урядів. Це перший саміт ініціативи ЄС, який відбувся у Брюсселі. У Європейському Союзі розцінюють це як символ відданості політиці "Східного партнерства".

Саміт пройшов під головуванням Президента Європейської Ради Дональда Туска, який разом з Президентом Європейської Комісії Жан-Клодом Юнкером представляв Європейський Союз.

Участь у саміті взяли високий представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Федеріка Могеріні, європейський комісар з питань європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоханнес Хан і європейський комісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом.

Країн-учасниць "Східного партнерства" представляли Президент України Петро Порошенко, Президент Вірменії Серж Саргсян, Президент Азербайджану Ільхам Алієв, Прем’єр-міністр Грузії Георгій Квірікашвілі, Прем’єр-міністр Молдови Павел Філіп та Міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей.

Під час роботи саміту глави держав та урядів країн ЄС і шести країн "Східного партнерства" обговорили майбутню співпрацю. Вони також оцінили результати, досягнуті з моменту проведення саміту в Ризі у 2015 році і розглянули "відчутні вигоди", які отримали громадяни шести країн "Східного партнерства".

Водночас Європейський Союз та країни "Східного партнерства", включаючи Україну, у підсумковій декларацій саміту визначили 20 завдань, відчутні результати виконання яких мають бути досягнуті до 2020 року.

"Відчутні результати для наших громадян перебувають у центрі нашої взаємодії із "Східного партнерства". На тлі чотирьох пріоритетів, затверджених на саміті "Східного партнерства" у Ризі у 2015 році, нині визначено 20 ключових сфер і цілей до 2020 року.

Серед таких завдань визначені покращення комунікації між людьми, включаючи більшу взаємодію із організаціями громадянського суспільства; забезпечення гендерної рівності та недискримінації; зміцнення стратегічних комунікацій та підтримка незалежних ЗМІ.

…У сфері урядування планується зміцнення верховенства права та антикорупційних механізмів; підтримка імплементації судових та адміністративних реформ; посилення співробітництва у сфері безпеки…

…Серед конкретних рішень зазначені цілі і завдання передбачають серед іншого виділення 170 млн євро на розвиток керівних інституцій і органів влади…".

Крім того, після дуже емоційного виступу на саміті "Східного партнерства" Президента України Петра Порошенка європейські лідери внесли зміни до тексту підсумкової декларації.

Зокрема, у декларації сказано, що "Учасники саміту як і раніше глибоко занепокоєні триваючими порушеннями норм міжнародного права в багатьох частинах регіону. Учасники саміту закликають до відновлення зусиль щодо сприяння мирному врегулюванню невирішених конфліктів в регіоні на основі принципів і норм міжнародного права. Вирішення конфліктів, зміцнення довіри і добросусідських відносин мають важливе значення для економічного і соціального розвитку та співробітництва", - йдеться в декларації.

"Учасники саміту вітають зусилля і посилену роль ЄС у врегулюванні конфліктів і зміцненні довіри в рамках або на підтримку існуючих узгоджених форматів і процесів переговорів, в тому числі за допомогою присутності на місцях, коли це необхідно", - сказано в документі.

Президент України також заявив про те, що не слід розглядати "Східне партнерство" як гальмо на шляху до членства в Євросоюзі, зазначають дипломати.

"Енергетичний, митний та цифровий союзи – це правильні цілі для України", - сказав глава держави.

Тому, з урахуванням внесених змін текст декларації містить пункт про європейські прагнення країн-партнерів.

"Учасники зустрічі на вищому рівні визнають європейські прагнення та європейський вибір зацікавлених партнерів, як зазначено в Угодах про асоціацію. Угоди передбачають прискорення політичної асоціації та економічної інтеграції з Європейським Союзом. Учасники саміту вітають підтримку ЄС у їх реалізації.

У цьому контексті, зберігаючи інклюзивність Східного партнерства, своєчасним є залучення партнерів за Угодою про асоціацію/ про зону вільної торгівлі до спільних обговорень щодо прогресу, можливостей і проблем, пов’язаних з реформами, пов’язаними з асоціаціями, на прохання цих партнерів, і з метою сприяння повній реалізації Угоди про асоціацію/про зону вільної торгівлі", - йдеться в тексті декларації.

Також у ЄС наголосили, що будуть надавати фінансову підтримку східним партнерам тільки за умови здійснення ними конкретних реформ.

"Фінансова підтримка ЄС надається за умови здійснення конкретних кроків щодо впровадження реформ", - йдеться в документі.

Водночас на саміті Східного партнерства була досягнута домовленість про продовження програми макрофінансової допомоги Європейського Союзу Україні на 2018-2019 роки.

Крім того, декларація саміту містить пункт про "відкрите небо" Європейського Союзу з Україною.

"Враховуючи позитивний вплив угод про спільний авіаційний простір з Грузією і Республікою Молдова, учасники саміту ще раз підтвердили важливість якнайшвидшого укладення угоди про спільний авіаційний простір (в т.ч. угоди про відкрите небо) з Україною".

З повним текстом виступу Президента України Петра Порошенка та підсумкової декларації саміту можна ознайомитись за посиланнями:

Відеозапис трансляції Саміту 

 Джерела інформації:

 

 

 

Актуально? Розкажіть друзям!

вгору

Підписатися на новини

У Брюсселі відбувся саміт "Східного партнерства"

У Брюсселі 24 листопада відбувся п’ятий саміт "Східного партнерства" на рівні глав держав та урядів. Це перший саміт ініціативи ЄС, який відбувся у Брюсселі. У Європейському Союзі розцінюють це як символ відданості політиці "Східного партнерства".

Саміт пройшов під головуванням Президента Європейської Ради Дональда Туска, який разом з Президентом Європейської Комісії Жан-Клодом Юнкером представляв Європейський Союз.

Участь у саміті взяли високий представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Федеріка Могеріні, європейський комісар з питань європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоханнес Хан і європейський комісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом.

Країн-учасниць "Східного партнерства" представляли Президент України Петро Порошенко, Президент Вірменії Серж Саргсян, Президент Азербайджану Ільхам Алієв, Прем’єр-міністр Грузії Георгій Квірікашвілі, Прем’єр-міністр Молдови Павел Філіп та Міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей.

Під час роботи саміту глави держав та урядів країн ЄС і шести країн "Східного партнерства" обговорили майбутню співпрацю. Вони також оцінили результати, досягнуті з моменту проведення саміту в Ризі у 2015 році і розглянули "відчутні вигоди", які отримали громадяни шести країн "Східного партнерства".

Водночас Європейський Союз та країни "Східного партнерства", включаючи Україну, у підсумковій декларацій саміту визначили 20 завдань, відчутні результати виконання яких мають бути досягнуті до 2020 року.

"Відчутні результати для наших громадян перебувають у центрі нашої взаємодії із "Східного партнерства". На тлі чотирьох пріоритетів, затверджених на саміті "Східного партнерства" у Ризі у 2015 році, нині визначено 20 ключових сфер і цілей до 2020 року.

Серед таких завдань визначені покращення комунікації між людьми, включаючи більшу взаємодію із організаціями громадянського суспільства; забезпечення гендерної рівності та недискримінації; зміцнення стратегічних комунікацій та підтримка незалежних ЗМІ.

…У сфері урядування планується зміцнення верховенства права та антикорупційних механізмів; підтримка імплементації судових та адміністративних реформ; посилення співробітництва у сфері безпеки…

…Серед конкретних рішень зазначені цілі і завдання передбачають серед іншого виділення 170 млн євро на розвиток керівних інституцій і органів влади…".

Крім того, після дуже емоційного виступу на саміті "Східного партнерства" Президента України Петра Порошенка європейські лідери внесли зміни до тексту підсумкової декларації.

Зокрема, у декларації сказано, що "Учасники саміту як і раніше глибоко занепокоєні триваючими порушеннями норм міжнародного права в багатьох частинах регіону. Учасники саміту закликають до відновлення зусиль щодо сприяння мирному врегулюванню невирішених конфліктів в регіоні на основі принципів і норм міжнародного права. Вирішення конфліктів, зміцнення довіри і добросусідських відносин мають важливе значення для економічного і соціального розвитку та співробітництва", - йдеться в декларації.

"Учасники саміту вітають зусилля і посилену роль ЄС у врегулюванні конфліктів і зміцненні довіри в рамках або на підтримку існуючих узгоджених форматів і процесів переговорів, в тому числі за допомогою присутності на місцях, коли це необхідно", - сказано в документі.

Президент України також заявив про те, що не слід розглядати "Східне партнерство" як гальмо на шляху до членства в Євросоюзі, зазначають дипломати.

"Енергетичний, митний та цифровий союзи – це правильні цілі для України", - сказав глава держави.

Тому, з урахуванням внесених змін текст декларації містить пункт про європейські прагнення країн-партнерів.

"Учасники зустрічі на вищому рівні визнають європейські прагнення та європейський вибір зацікавлених партнерів, як зазначено в Угодах про асоціацію. Угоди передбачають прискорення політичної асоціації та економічної інтеграції з Європейським Союзом. Учасники саміту вітають підтримку ЄС у їх реалізації.

У цьому контексті, зберігаючи інклюзивність Східного партнерства, своєчасним є залучення партнерів за Угодою про асоціацію/ про зону вільної торгівлі до спільних обговорень щодо прогресу, можливостей і проблем, пов’язаних з реформами, пов’язаними з асоціаціями, на прохання цих партнерів, і з метою сприяння повній реалізації Угоди про асоціацію/про зону вільної торгівлі", - йдеться в тексті декларації.

Також у ЄС наголосили, що будуть надавати фінансову підтримку східним партнерам тільки за умови здійснення ними конкретних реформ.

"Фінансова підтримка ЄС надається за умови здійснення конкретних кроків щодо впровадження реформ", - йдеться в документі.

Водночас на саміті Східного партнерства була досягнута домовленість про продовження програми макрофінансової допомоги Європейського Союзу Україні на 2018-2019 роки.

Крім того, декларація саміту містить пункт про "відкрите небо" Європейського Союзу з Україною.

"Враховуючи позитивний вплив угод про спільний авіаційний простір з Грузією і Республікою Молдова, учасники саміту ще раз підтвердили важливість якнайшвидшого укладення угоди про спільний авіаційний простір (в т.ч. угоди про відкрите небо) з Україною".

З повним текстом виступу Президента України Петра Порошенка та підсумкової декларації саміту можна ознайомитись за посиланнями:

Відеозапис трансляції Саміту 

 Джерела інформації:

 

 

 

Актуально? Розкажіть друзям!

вгору

  • Інструмент інституціональної розбудови Twinning

    Twinning (англ. twins — близнюки) — інструмент інституціональної розбудови, у рамках якого відбувається співпраця на рівні державних службовців аналогічних органів державної влади країн-членів ЄС та України. Інструмент Twinning передбачає надання довгострокової допомоги (період підготовки проєкту Twinning в середньому складає 1–1,5 роки, а період реалізації 1–3 роки) з метою впровадження елементів державного управління, необхідних для адаптації національного законодавства до норм та стандартів ЄС. Нормативно-правова база Механізм використання інструменту Twinning в Україні Рекомендації ініціаторам проєктів Twinning Twinning є особливою формою технічної допомоги, у рамках якої відбувається співпраця між органами державної влади та аналогічними державними інституціями держав-членів ЄС, спрямованою на досягнення спільними зусиллями поставлених цілей. Довідково: у 1998 році інструмент Twinning було запропоновано Європейською Комісією для країн-кандидатів на вступ до ЄС для підтримки…

  • Інструмент інституціональної розбудови TAIEX

    TAIEX (Technical Assistance Information Exchange) – це інструмент короткострокової технічної допомоги та обміну інформацією, що надається Європейською Комісією з метою розбудови інституціональної спроможності, наближення та імплементації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу (acquis communautaire), а…

  • Загальна інформація про НАТО

    НАТО (NATO – North Atlantic Treaty Organisation) – Організація Північноатлантичного договору – міжнародна організація, створена 4 квітня 1949 року для колективної оборони країн Західної Європи та Північної Америки згідно з принципами 51 статті Статуту ООН.
    Детальніше

CAF
Загальна схема оцінювання (CAF) – це система управління якістю, розроблена на основі Моделі досконалості Європейського фонду управління якістю (EFQM), який є ефективним інструментом удосконалення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Станом на 2021 рік система управління якістю, створена відповідно до вимог Загальної схеми оцінювання (CAF), ефективно функціонує в 4160 організаціях із 59 країн світу.
Детальніше

Функціональне обстеження
Аналіз діяльності органу державної влади проводиться шляхом функціонального обстеження. Функціональне обстеження – це аналітична методика оцінки ефективності діяльності органів виконавчої влади, яка є інструментом аналізу функцій та оцінки ефективності управлінської діяльності органів виконавчої влади та їх структурних підрозділів.
Детальніше

Громадянські компетентності на державній службі
Формування громадянської компетентності є нагальною потребою сучасності. Під громадянською компетентністю розуміють здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного громадянського суспільства адже якість демократії і визначається рівнем компетентності громадян.
Детальніше
      Профілі
      Звіт за результатами щорічного проведення аналізу потреб щодо інституційної спроможності та кадрового складу органів державної влади, відповідальних за виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції
      Еducation
      Всеукраїнський конкурс
      Віртуальний музей НАДС