Гендерно-правова експертиза проводиться відповідно до:
- статті 4 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»;
- постанови Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2018 року № 997 «Питання проведення гендерно-правової експертизи»;
- Постанова Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 рроку № 1066 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України";
- наказу Міністерства юстиції України від 27 листопада 2018 року № 3719/5 «Про затвердження Методичних рекомендацій з проведення ґендерно-правової експертизи актів законодавства та проектів нормативно-правових актів, визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства юстиції України від 12 травня 2006 року № 42/5».
Відповідно до зазначених нормативно-правових актів законодавство та проекти нормативно-правових актів підлягають ґендерно-правовій експертизі в усіх сферах законодавства.
Метою гендерно-правової експертизи є:
- проведення комплексного дослідження законодавства та проектів нормативно-правових актів у частині їх відповідності міжнародним договорам України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та резолюціям міжнародних конференцій, міжнародних організацій, їх органів з прав людини стосовно дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
- запобігання прийняттю та наявності нормативно-правових актів, положення яких не відповідають принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Завданнями гендерно-правової експертизи є:
- виявлення в актах законодавства та проектах нормативно-правових актів положень, які не відповідають принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, який полягає у відсутності обмежень чи привілеїв за ознакою статі, а також у рівних умовах для реалізації рівних прав жінок і чоловіків та складається з таких елементів, як рівні права та рівні можливості.
Так, Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» визначає необхідність дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, зокрема, у сфері державної служби та служби в органах місцевого самоврядування; у праці та одержанні винагороди за неї; у сфері підприємництва; у сфері соціального захисту; у виборчому процесі; у здобутті освіти та професійній підготовці; у діяльності засобів масової інформації;
- подолання за допомогою ефективних правових механізмів усіх форм дискримінації за ознакою статі, виявлених в процесі проведення ґендерно-правової експертизи.
Гендерно-правова експертиза проектів нормативно-правових актів проводиться:
- розробником проектів нормативно-правових актів;
- Мін’юстом під час проведення правової експертизи.
Гендерно-правова експертиза законодавства проводиться Мін’юстом.
За результатами гендерно-правової експертизи законодавства або Мін’юст готує висновок за формою згідно з додатком 1, а за результатами гендерно-правової експертизи проекту нормативно-правового акта розробник готує висновок за формою згідно з додатком 2.
У висновку формулюється загальний висновок про відповідність або невідповідність акту законодавства або проекту нормативно-правового акту принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, норми, що визнані дискримінаційними разом з обґрунтуванням прийняття рішення про віднесення їх до дискримінаційних.
При цьому є певні особливості оформлення висновків ґендерно-правової експертизи для актів законодавства та для проектів нормативно-правових актів у разі невідповідності таких актів або окремих їх положень принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків:
- висновок ґендерно-правової експертизи акта законодавства повинен містити можливі шляхи усунення дискримінаційних норм, у разі необхідності пропонуються інші заходи, що сприятимуть удосконаленню правового регулювання у відповідній сфері;
- висновок ґендерно-правової експертизи проекту нормативно-правового акта повинен містити наслідки, до яких може призвести застосування таких дискримінаційних норм.
Висновки ґендерно-правової експертизи актів законодавства надсилаються до відповідних органів та оприлюднюються згідно з Порядком проведення гендерно-правової експертизи.
Додаткові матеріали для ознайомлення:
- організаційно-розпорядчі акти мін’юсту щодо проведення гендерно-правової експертизи;
- план проведення гендерно-правової експертизи актів законодавства Мін’юстом;
- інформаційні матеріали щодо подолання насильства за ознакою статі та домашнього насильства в Україні;
- висновки за результатами проведення гендерно-правової експертизи актів законодавства Мін’юстом.