Правові засади проведення гендерно-правової експертизи

Гендерно-правова експертиза проводиться відповідно до:

Відповідно до зазначених нормативно-правових актів законодавство та проекти нормативно-правових актів підлягають ґендерно-правовій експертизі в усіх сферах законодавства.

Метою гендерно-правової експертизи є:

  • проведення комплексного дослідження законодавства та проектів нормативно-правових актів у частині їх відповідності міжнародним договорам України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та резолюціям міжнародних конференцій, міжнародних організацій, їх органів з прав людини стосовно дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
  • запобігання прийняттю та наявності нормативно-правових актів, положення яких не відповідають принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Завданнями гендерно-правової експертизи є:

  • виявлення в актах законодавства та проектах нормативно-правових актів положень, які не відповідають принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, який полягає у відсутності обмежень чи привілеїв за ознакою статі, а також у рівних умовах для реалізації рівних прав жінок і чоловіків та складається з таких елементів, як рівні права та рівні можливості.

Так, Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» визначає необхідність дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, зокрема, у сфері державної служби та служби в органах місцевого самоврядування; у праці та одержанні винагороди за неї; у сфері підприємництва; у сфері соціального захисту; у виборчому процесі; у здобутті освіти та професійній підготовці; у діяльності засобів масової інформації;

  • подолання за допомогою ефективних правових механізмів усіх форм дискримінації за ознакою статі, виявлених в процесі проведення ґендерно-правової експертизи.

Гендерно-правова експертиза проектів нормативно-правових актів проводиться:

  • розробником проектів нормативно-правових актів;
  • Мін’юстом під час проведення правової експертизи.

Гендерно-правова експертиза законодавства проводиться Мін’юстом.

За результатами гендерно-правової експертизи законодавства або Мін’юст готує висновок за формою згідно з додатком 1, а за результатами гендерно-правової експертизи проекту нормативно-правового акта розробник готує висновок за формою згідно з додатком 2.

У висновку формулюється загальний висновок про відповідність або невідповідність акту законодавства або проекту нормативно-правового акту принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, норми, що визнані дискримінаційними разом з обґрунтуванням прийняття рішення про віднесення їх до дискримінаційних.

При цьому є певні особливості оформлення висновків ґендерно-правової експертизи для актів законодавства та для проектів нормативно-правових актів у разі невідповідності таких актів або окремих їх положень принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків:

  • висновок ґендерно-правової експертизи акта законодавства повинен містити можливі шляхи усунення дискримінаційних норм, у разі необхідності пропонуються інші заходи, що сприятимуть удосконаленню правового регулювання у відповідній сфері;
  • висновок ґендерно-правової експертизи проекту нормативно-правового акта повинен містити наслідки, до яких може призвести застосування таких дискримінаційних норм.

Висновки ґендерно-правової експертизи актів законодавства надсилаються до відповідних органів та оприлюднюються згідно з Порядком проведення гендерно-правової експертизи.

 

Додаткові матеріали для ознайомлення:

Актуально? Розкажіть друзям!

Підписатися на новини