Сучасні тенденції щодо забезпечення гендерної рівності в Україні

На сучасному етапі розвитку українського суспільства спостерігається перелом гендерних стереотипів і гендерний підхід стає чинником розподілу влади.

Вагомою складовою культури державного управління є культура державного службовця як відносно стійка система професійних знань, оцінок і норм спілкування, що безпосередньо поєднана з політико-правовою культурою суспільства й визначається традиціями й національними особливостями суспільства, а також характером його соціально-політичного устрою.

До змісту культури державного управління належать: досягнення в організації і здійсненні процесу управління; організація управлінської праці; використання техніки управління; вимоги до системи управління й працівників, зумовлені нормами й принципами суспільної моралі, етики, права тощо.

Ситуація в державному управлінні відтворює те, що ми маємо в суспільстві. Якщо в суспільстві низький рівень розуміння гендерної рівності з погляду стереотипних соціальних ролей, то це знаходить своє відображення і у державному управління. Разом з тим, державне управління акумулює в собі еліту нації і суттєво впливає на зміни в суспільстві та його розвиток. Саме тому необхідно звернути особливу вагу на гендерний аспект культури державного управління.

Конституція України проголошує рівні права доступу до державної служби всім громадянам, а також до служби в органах місцевого самоврядування (ст. 38). Визнання рівних прав для всіх статей на державній службі визнано в Законі України «Про державну службу» (ст. 4).

Жінки в Україні, з одного боку, беруть активну участь у державній службі, а з іншого – фактично не впливають на прийняття рішень. Інститут державної служби в Україні лише проходить етап свого становлення. Щоб залучити до неї представників жіноцтва повною мірою потрібні час і серйозна професійна підготовка.

 

Станом на 31.12.2005

Станом на 31.12.2010

Станом на 31.12.2011

 

Жінки

Всього (жінки і чоловіки)

Жінки

Всього (жінки і чоловіки)

Жінки

Всього (жінки і чоловіки)

Працівники, що працюють повний робочий день

186393

247124

212462

279500

205544

268104

Частково зайняті працівники

-

-

-

-

-

-

У результаті посилення впливу громадського жіночого руху, ширшого висвітлення жіночого питання в мас-медіа, поглибленого вивчення гендерної проблематики поступово змінюється погляд на діяльність жінок на робочому місці. Так, не є таємницею, що існує значна різниця в підходах, якими користуються жінки й чоловіки при вирішенні проблем. Риси, що відрізняють соціальну поведінку чоловіків і жінок, продовжують традиційно визначати ставлення до жінок на державній службі. Це викликано тим, що в системі державної служби переважно практикується так званий «чоловічий», або «конкурентний» підхід.

 

Жінки (повна і часткова зайнятість; кількість)

Жінки (повна зайнятість; кількість)

Жінки (часткова зайнятість; кількість)

Альтернативно до абсолютних чисел: для кожного рівня зазначте, яка частка/відсоток усіх працюючих на цьому рівні є жінки

Вище керівництво (І-ІІ категорії посад)

383

383

-

27,9 %

Середня ланка керівництва

(ІІІ – ІV категорії посад)

10081

10081

-

54,2 %

Спеціалісти (V-VІІ категорії посад)

195080

195080

-

78,6 %

Секретарські посади

-

-

-

-

Технічні працівники

-

-

-

-

Можна також зазначити, що у Верховній Раді України серед 450 народних депутатів лише 36 жінок, що становить 8%. У Кабінеті Міністрів України 1 жінка (Віце-прем'єр-міністр України - Міністр охорони здоров'я України) та 4 жінки займають посади заступників (перших заступників) міністрів відповідних міністерств (Міністерство юстиції України, Міністерство соціальної політики України, Міністерство охорони здоров'я України, Міністерство культури України). На регіональному рівні посади заступників голів облдержадміністрацій займають 18 жінок.

Представництво жінок серед політичної еліти свідчить про глибоку гендерну нерівність в країні, незбалансованість міжстатевих відносин, відсутність рівноваги між жінками і чоловіками у політичній сфері. Отже, політична влада є в основному одностатевою і виконує чоловічу волю, а також пропонує чоловічі цінності й стандарти для всього суспільства.

Водночас в Україні правові положення для гарантування рівних умов оплати праці (рівна оплата за рівну працю) та положення для гарантування рівності в оплаті праці (рівна оплата за працю, працю, що вимагає однакової кваліфікації) безпосередньо передбачені в абзаці 4 частині 2 статті 17 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 08 вересня 2005 р. № 2866-IV, де зазначено, що роботодавець зобов'язаний здійснювати рівну оплату праці жінок і чоловіків при однаковій кваліфікації та однакових умовах праці.

Актуально? Розкажіть друзям!

Підписатися на новини

Опитування

Які інформаційні джерела використовуєте з метою отримання новин щодо європейської інтеграції України?
телебачення - 13.2%
інтернет-видання - 81.6%
офіційні веб-сайти державних органів - 5.3%
друковані видання - 0%
радіопередачі - 0%

Всього голосів: 38
Опитування для даного опитування закінчено Ввімкнено: 01 вер. 2016 - 00:00