Уряд має виконати низку амбітних завдань для покращення впровадження політики щодо гендерної рівності, – Іванна Климпуш-Цинцадзе

Цього року український Уряд має виконати велику кількість завдань, що дозволять покращити державну політику у сфері дотримання гендерної рівності, оскільки вперше політика у цій сфері - серед головних пріоритетів діяльності Кабміну.

Про це Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе повідомила під час наради з координаторами реалізації завдань гендерної політики в центральних органах виконавчої влади.

Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що серед головних цьогорічних пріоритетів у сфері гендерної політики є розробка Плану реалізації Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW); перегляд і актуалізація Національного плану дій з виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325; впровадження інституту радників з гендерних питань та гендерна освіта у вищих навчальних закладах сектору безпеки та оборони, упорядкування питання проведення гендерно-правової експертизи проектів нормативно-правових актів.

«Нагадаю, за підтримки Уряду Канади та у тісній співпраці зі структурою «ООН Жінки» в Україні було започатковано проект «CEDAW в дії!», в рамках якого експертним середовищем були розроблені пропозиції до проекту Національного плану дій з виконання Заключних зауважень до восьмої періодичної доповіді України про виконання Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW). Згідно з планами Кабмін має затвердити документ найпізніше у червні», – зазначила Віце-прем’єр-міністр, коментуючи поточний стан розробки Плану.

Щодо другого пріоритетного напрямку роботи у цій сфері - перегляду і актуалізації Національного плану дій (НПД) з виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 - Іванна Климпуш-Цинцадзе запропонувала створити робочу групу на чолі з співголовами від Мінсоцполітики та МінТОТ, яка б до травня завершила роботу з розробки проекту внесення змін до Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2020 року.

Зміни до НПД повинні стосуватися в першу чергу посилення тих його частин, що спрямовані на участь жінок у всіх процесах досягнення миру; запобігання та протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом на Донбасі; розробку завдань із забезпечення підтримки та супроводу розробки відомчих, обласних та місцевих планів.

Під час наради йшлося також про впровадження інституту радників з гендерних питань та гендерної освіти у вищих навчальних закладах сектору безпеки та оборони.

Іванна Климпуш-Цинцадзе, коментуючи проблему, повідомила про те, що цього року Уряд разом з «ООН Жінки» запускає пілотний проект з уніфікації гендерної освіти в секторі безпеки і оборони. Йдеться в першу чергу про розробку посібників, методичних матеріалів на навчальних програм з гендерної тематики.

Під час засідання окрему увагу було приділено обговоренню необхідності криміналізації гендерно-зумовленого насильства, адже законодавчі прогалини в існуючому законодавстві часто дозволяють уникати відповідальності злочинцям.

Присутній на засіданні заступник Міністра закордонних справ України Сергій Кислиця зазначив, що ці проблеми покликана вирішити ратифікація Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція).

«Я хочу нагадати, закони, які були ухвалені (щодо криміналізації домашнього насильства), були частиною пакета, який передбачав, що ті прогалини, які є, повинна була перекрити ратифікація Стамбульської конвенції. Як відомо, конвенція не була ратифікована. На моє глибоке переконання, без ратифікації Стамбульської конвенції ці прогалини не будуть заповненні. Тим паче що Україна вже давно підписала цю конвенцію», - наголосив заступник Міністра.

ДЖЕРЕЛО

Актуально? Розкажіть друзям!

Підписатися на новини