Інтернет в державних органах

1

Вкладення:
Скачати цей файл (FORMA-ODA-RDA.xls)FORMA-ODA-RDA[ ]26 Kb
Скачати цей файл (FORMA-OMC.xls)FORMA-OMC.xls[ ]117 Kb
Скачати цей файл (FORMA-OVV.xls)FORMA-OVV[ ]28 Kb
Скачати цей файл (INSTRUCT-ODA-RDA.doc)INSTRUCT-ODA-RDA.doc[ ]23 Kb
Скачати цей файл (INSTRUCT-OMC.doc)INSTRUCT-OMC.doc[ ]24 Kb
Скачати цей файл (INSTRUCT-OVV.doc)INSTRUCT-OVV.doc[ ]24 Kb

Європейська інтеграція

Міжнародне співробітництво

Участь у складі Комітету з державного управління ОЕСР

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) була створена на базі Європейської організації економічного співробітництва, заснованої для управління допомогою з боку США та Канади в рамках Плану Маршала по реконструкції Європи після Другої Світової війни.

Співробітництво України з ОЕСР визначено одним із пріоритетних напрямів відповідно до Програми економічних реформ Президента України на 2010-2014 роки. Комітет з питань державного управління ОЕСР (PGC OECD) є визнаною у світі платформою для обміну кращими практиками у сфері державного управління.

Україна має статус постійного спостерігача у Комітеті з питань державного управління ОЕСР із 2008 року. Метою діяльності Комітету є надання допомоги країнам у побудові та зміцненні потенціалу до вироблення та реалізації неупередженої, орієнтованої на громадян державної політики, зміцнення потенціалу державних установ, оцінювання поточних та нових стратегічних викликів державного управління, що постають перед урядами у контексті глобальної економіки.
Участь у його роботі надає як країнам-членам ОЕСР так і країнам не членам (наприклад, Україні) багато можливостей, зокрема:

  • сприяє ідентифікації та вирішенню стратегічних проблем сьогодення, які постають перед урядами країн, зокрема підвищення довіри до державних інституцій та використання ефективного підходу до реагування на виклики, що постають перед урядами;
  • сприяє у проведенні збалансованої та ефективної державної політики, підвищенню прозорості, якості та результативності у функціонуванні державних інституцій та наданні послуг;
  • поширює кращі елементи належного врядування і робить внесок у вдосконалення ефективності, прозорості, відповідальності та підзвітності урядових установ.

Обстеження системи державного управління (Government at a Glance)

Ще одним із важливих досліджень, що проводяться ОЕСР, є дослідження під назвою «Погляд на Уряд» (Government at a Glance). Це щодворічне дослідження ОЕСР, яке аналізує системи урядування країн-членів ОЕСР за 30 індикаторами. Дослідження включає порівняння політичних та інституційних рамок функціонування урядів, містить дані про доходи, витрати та працевлаштування, індикатори з відкритості, доброчесності та е-урядування. Минуле дослідження було видане у 2011році.

  Дані про Україну було включено до дослідження «Погляд на Уряд 2011». Зокрема, було заповнено відповідні опитувальники, запропоновані організацією, що стосувались таких тематик: державні закупівлі, доступ до інформації, надання адміністративних послуг, діяльність політичних радників, конфлікту інтересів на державній службі, управління людськими ресурсами. Зазначену інформацію було опрацьовано експертами ОЕСР та включено до проекту видання «Погляд на Уряд 2011».

Дані про Україну було включено до наступних блоків дослідження: «Стратегічне бачення та лідерство», «Зайнятість в органах державної влади та державних установах», «Практики управління людськими ресурсами», «Прозорість в уряді», «Державні закупівлі» та «Способи надання державних послуг». Тому пріоритетним залишається завдання щодо долучення України до участі у дослідженні повною мірою, що посилить її вплив на міжнародній арені, сприятиме ідентифікації та вирішенню стратегічних проблем сьогодення, які постають перед Україною, зокрема, підвищенню довіри до державних інституцій та використанню ефективного підходу до реагування на виклики.

Управління людськими ресурсами на державній службі

Одним із напрямів роботи Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу є удосконалення системи управління людськими ресурсами на державній службі.

Реалізація цього завдання має низку пріоритетів:

  • впровадження системи управління людськими ресурсами за компетентнісним підходом;
  • розробка стратегічних документів щодо управління людськими ресурсами на державній службі;
  • підвищення рівня професійної компетентності державних службовців.

Впровадження системи управління людськими ресурсами за компетентнісним підходом

Однією із новацій Закону України «Про державну службу» від 17.11.2011 № 4050 є застосування управління людськими ресурсами за компетентнісним підходом, що покладено в основу кадрової політики в державних службах Великої Британії, Австрії, Канади, Нідерландів, Німеччини, США, Австралії та ін.

На законодавчому рівні закріплено нові поняття (терміни):

  • профіль професійної компетентності посади державної служби (комплексна характеристика посади державної служби, що містить визначення змісту виконуваної за посадою роботи та перелік спеціальних знань, умінь і навичок, необхідних державному службовцю для виконання посадових обов’язків);
  • рівень професійної компетентності особи (характеристика особи, що визначається її освітньо-кваліфікаційним рівнем, досвідом роботи та рівнем володіння спеціальними знаннями, уміннями та навичками).

Профіль професійної компетентності розширює критерії, встановлені до посади кваліфікаційними вимогами, беручи до уваги не лише освітній та освітньо-кваліфікаційний рівень та стаж, а й досвід роботи, володіння спеціальними знаннями, уміннями і навичками, необхідними для ефективного виконання посадових обов’язків.

На виконання підпункту 200.2 Національного плану дій на 2012 рік у державних органах мають бути розроблені та затверджені профілі професійної компетентності посад державної служби відповідно до штатного розпису до 1 листопада 2012 року. Відповідне завдання було доведено до центральних та місцевих органів виконавчої влади.

Центром адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу як головним виконавцем розроблено:

  • наказ Нацдержслужби України від 16 травня 2012 року № 92 «Про затвердження Порядку визначення спеціальних вимог до досвіду роботи, вимог до напряму підготовки (отриманої особою спеціальності) та інших вимог до рівня професійної компетентності осіб, які претендують на зайняття посад державної служби груп II, III, IV і V», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 травня 2012 року за № 873/21185;
  • наказ Нацдержслужби України від 16 травня 2012 року № 91 «Про затвердження Типового профілю професійної компетентності посади керівника апарату та мінімальних вимог до рівня професійної компетентності осіб, які претендують на зайняття цієї посади, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 травня 2012 року  за № 872/21184;
  • наказ Нацдержслужби України від 20 липня 2012 року № 148 «Про затвердження Методичних рекомендацій з розроблення профілів професійної компетентності посад державної служби у державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим або їх апараті».

Вони визначають порядок, принципи розроблення і затвердження профілів професійної компетентності посад державної служби у державному органі, органі влади Автономної Республіки Крим або їх апараті.

Також здійснюється навчально-методичне супроводження щодо впровадження нових засад управління персоналом на державній службі. Так, протягом серпня - жовтня 2012 року проводилася серія короткострокових тематичних семінарів для усіх державних органів центрального та місцевого рівня, органів влади Автономної Республіки Крим з питань реалізації нових функцій у сфері управління персоналом та проведення функціональних обстежень. Загалом заплановано проведення близько 200 таких семінарів за участю керівників та заступників керівників державної служби, керівників структурних підрозділів, керівників і працівників кадрових служб центральних і місцевих органів виконавчої влади та інших державних органів.

Також проводяться тренінги «Впровадження профілів професійної компетентності посад державної служби» в рамках програми "Лідерство-2012". Серед учасників тренінгу керівники структурних підрозділів Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Вищої ради юстиції, Вищого адміністративного суду України, Секретаріату Конституційного суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Практичні поради щодо розробки профілів професійної компетентності посад державної служби

Підвищення рівня професійної компетентності державних службовців

Завданнями Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу щодо реалізації цього пріоритету є:

організація та координація заходів щодо проведення наукових досліджень з питань державної служби, зокрема з питань удосконалення системи підвищення кваліфікації державних службовців;
підвищення професійного рівня державних службовців, насамперед тих, що займають посади І—IV категорій;
взаємодія з центрами перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2004 № 1681 (зі змінами)).
У рамках цього пріоритету розроблено:

навчальні комплекси:

"Впровадження стандартів гендерної політики на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування";
"Комплексна професійна програма екологічної підготовки державних службовців";
"Впровадження етичних стандартів в державному управлінні та органах місцевого самоврядування";
"Зв’язки з громадськістю в органах державної влади та органах місцевого самоврядування";
"Стандарти та форми партисипативної демократії на місцевому рівні";
"Основи сталого розвитку та охорона навколишнього природного середовища";
методичні рекомендації:

з розробки єдиних стандартів підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування;
щодо підготовки модельного кодексу етики і професійної поведінки службовців, уповноважених на виконання функцій територіальної громади;
щодо концептуальної моделі служб (центрів) супроводу процесу безперервної освіти державних службовців: діагностичні, психологічні, науково-дослідні та методичні рекомендації;
щодо залучення молоді на державну службу та підвищення рівня участі молоді у суспільно-політичному житті на місцевому рівні;
програми короткострокових тематичних семінарів:

з питань взаємодії з громадськістю у процесі формування і реалізації державної та регіональної політики;
з питань реалізації нових функцій у сфері управління персоналом;
з питань розроблення та впровадження профілів професійної компетентності посад державної служби;
методика проведення функціонального обстеження діяльності державних органів;
довідники:

кластери у системі підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування;
впровадження інноваційних підходів до організації навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування;
розвиток системи підготовки та атестації кадрів вищої кваліфікації у системі державного управління.
Також одним із напрямів підвищення рівня професійної компетентності державних службовців є їх участь у групах аналізу політики, які утворюються для розроблення стратегії та шляхів розв’язання конкретної актуальної проблеми у пріоритетній для органу влади сфері/галузі відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 року № 334-р «Питання діяльності груп аналізу політики у центральних органах виконавчої влади».

Розробка стратегічних документів щодо управління людськими ресурсами на державній службі

Пріоритети розвитку кадрової політики в державному управлінні закріплені Президентом України у Стратегії державної кадрової політики на 2012 — 2020 роки, якою визначені шляхи і засоби професіоналізації державної служби, впровадження технологій управління персоналом на противагу існуючим регламентам роботи з кадрами. Зокрема Стратегія передбачає розроблення та прийняття державної цільової програми кадрової політики, а також відповідних галузевих програм.

Центром адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу розроблено Концепцію Державної цільової програми розвитку державної служби на період до 2016 року , схвалену Урядом 27 червня 2012 року за № 411-р.

Відповідно до закріплених у Концепції пріоритетів Державна цільова програма розвитку державної служби на період до 2016 року передбачатиме впровадження нового механізму, стандартів та процедур управління людськими ресурсами на державній службі, а також посилення інституціональної спроможності у системі державної служби.

Завданням проекту Програми Центром адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу як головним розробником вбачається визначення сучасних засад професійно-посадового розвитку персоналу державної служби, що має привести в дію систему управління посадовою кар’єрою за компетентнісним підходом та забезпечити належну інституціональну спроможність державної служби.

Дорожньою картою проекту Програми стала Стратегічна рамка щодо системи управління персоналом, розроблена Канадським бюро міжнародної освіти у рамках українсько-канадського проекту «Реформа управління персоналом на державній службі».

У проекті Програми з метою становлення професійної, ефективної, стабільної та авторитетної державної служби реалізовано механізм підвищення рівня професійної спроможності державних службовців без відриву від служби, закладено фундаментальні засади реформування системи управління персоналом на державній службі на довгострокову перспективу.

Відповідно до визначених Концепцією цілей реалізація Програми передбачає виконання таких першочергових завдань:

за напрямом впровадження нового механізму, стандартів та процедур службових відносин у сфері державної служби:

  • розроблення та затвердження необхідних нормативно-правових актів та методичний супровід з питань набору на державну службу та її проходження за компетентнісним підходом з метою гарантування єдиних для всіх державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим інструментів регулювання діяльності державних службовців; відповідних умов працевлаштування та просування по службі; удосконалення системи оплати праці з урахуванням змісту та обсягу виконуваної роботи, її складності, рівня відповідальності та особистого внеску працівника в загальні результати роботи;
  • удосконалення робочих процесів, визначення функціонального змісту праці державного службовця на робочому місці, відповідних посадових обов’язків і прав, а також визначення знань, умінь, навичок, ціннісних характеристик і особистих якостей державних службовців, необхідних для виконання завдань на відповідній посаді, впровадження механізмів гарантування політичної неупередженості державних службовців при виконанні службових обов’язків;
  • удосконалення організаційно-правових засад діяльності служб персоналу державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та їх апаратів шляхом запровадження систематичного аналізу інформаційного, технічного, нормативно-правового і діловодного забезпечення системи управління людськими ресурсами на державній службі та потреб його удосконалення, усунення зайвої документальної звітності;
  • запровадження системи стратегічного планування управління людськими ресурсами та супроводження кар’єрного просування державних службовців, у тому числі шляхом створення механізму професійної адаптації та професійного розвитку державних службовців без відриву від служби з орієнтацією на надання спеціальних знань, формування вмінь, необхідних для виконання роботи за певною посадою;
  • створення системи незалежного моніторингу кадрової політики у сфері державної служби, у тому числі звітування з питань ефективності процесів набору та просування на державній службі, систематичного аналізу діяльності апарату державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим щодо функціональної та організаційної струк­тури органу відповідно до цілей його діяльності та належного кадрового забезпечення;

за напрямом посилення інституціональної спроможності у системі державної служби:

  • визначення стратегічних напрямів, методів і механізмів адаптації законодавства про державну службу до стандартів Європейського Союзу, удосконалення стандартів і процедур роботи державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та їх апаратів;
  • забезпечення інформаційно-технологічного супроводження процесів управління людськими ресурсами на державній службі, у тому числі удосконалення механізму збирання, опрацювання, проведення аналізу адміністративної інформації у сфері державної служби та її захисту, створення автоматизованої системи діагностики професійної компетентності державних службовців та її комплексної системи захисту інформації;
  • створення системи інформаційно-аналітичного та навчально-методичного забезпечення сталої діяльності служб персоналу державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та їх апаратів;
  • посилення роз’яснювальної роботи серед громадськості та моніторинг громадської думки щодо реформи державної служби;
  • впровадження системи управління організаційною культурою в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим та їх апаратах, механізмів посилення відкритості та налагодження взаємодії з інститутами громадянського суспільства, ефективного зворотного зв’язку;
  • посилення міжнародної співпраці у процесі реформи державної служби, вивчення кращих практик і досвіду у сфері нормативно-правового регулювання державної служби, застосування інноваційних технологій під час здійснення кадрової політики, науково-методичного та інформаційно-аналітичного функціонування державної служби;
  • посилення механізму впровадження в Україні інструментів інституційної розбудови Європейської Комісії Twinning, TAIEX і SIGMA, що є практичною допомогою у розв’язанні конкретних проблем розвитку та євроінтеграції, у тому числі на регіональному рівні.

Кардинальною зміною має стати інтеграція цілісних процесів і процедур управління персоналом за компетентнісним підходом, у тому числі удосконалення організації оплати праці державних службовців з урахуванням змісту та обсягу виконуваної роботи, її складності, рівня відповідальності працівника, удосконалення робочих процесів та встановлення чітких стандартів професійної діяльності державних службовців, підвищення ролі та реалізація нових завдань службами персоналу державних органів тощо.

Таким чином, із затвердженням Державної цільової програми розвитку державної служби на період до 2016 року буде передбачено конкретні заходи, відповідальних, строки та ресурси для модернізації державної кадрової політики, забезпечення ефективних внутрішніх стандартів та процедур роботи державних органів державної, підвищення ефективності управління персоналом у системі державної служби.

Окремо слід зазначити про проведене Центром адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу дослідження, присвячене питанням гендерної рівності на державній службі на центральному та місцевому рівнях.

Дослідження проведене у рамках участі України у Комітеті з питань державного управління Організації економічного співробітництва та розвитку, одним із пріоритетів якого власне і є проведення досліджень ОЕСР «Погляд на Уряд» («Governance at a Glance»), присвячених різним аспектам державного управління.

Загалом результати дослідження дають підстави стверджувати, що в Україні створено правові механізми, прийнято низку важливих рішень, спрямованих на впровадження ґендерної рівності, водночас реальна рівновага між жінками і чоловіками у політичній сфері та на державній службі відсутня.

Ознайомитися з результатами дослідження «Погляд на Уряд - 2013»

 

КОРИСНІ МАТЕРІАЛИ

Інтерв’ю та публікації в ЗМІ:

CIB

Програма всеохоплюючої інституційної розбудови


Програма Всеохоплюючої інституційної розбудови (Comprehensive Institution Building Programme – CIB) є складовою частиною ініціативи Європейського Союзу «Східне партнерство», яка була започаткована 7 травня 2009 року в ході спеціального саміту ЄС в Празі.

Учасниками Східного Партнерства є 27 країн – членів ЄС, з одного боку, та східні країни – сусіди ЄС – Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Республіка Молдова та Україна, з іншого боку.

«Східне партнерство» передбачає додаткове до Європейської політики сусідства фінансування у розмірі 350 млн. євро на 2010 – 2013 роки для 6 країн цієї ініціативи, у тому числі 175 млн. євро закладено на реалізацію програми СІВ.

Для України з боку Європейського Союзу виділено як мінімум 43,37 млн. євро на програму СІВ.

13 жовтня 2010 року Україна та ЄС підписали Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Європейською Комісією щодо Рамкового документа програми Всеохоплюючої інституційної розбудови.

З метою забезпечення реалізації програми СІВ Уряд України схвалив План заходів щодо підготовки планів інституційних реформ для виконання програми Всеохоплюючої інституційної розбудови у рамках ініціативи Європейського Союзу «Східне партнерство» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.11.2010 № 2078-р «Деякі питання підготовки та виконання програми Всеохоплюючої інституційної розбудови у рамках ініціативи Європейського Союзу «Східне партнерство»).

Роль програми СІВ

Програма Всеохоплюючої інституційної розбудови націлена на підтримку проведення інституційної реформи окремих державних установ з метою створення умов для ефективної реалізації майбутньої Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, у тому числі створення поглибленої зони вільної торгівлі.

Основні завдання:

  • посилення політичної асоціації і економічної інтеграції України з ЄС;
  • наближення законодавства до стандартів ЄС;
  • модернізація горизонтальних систем управління: вироблення і впровадження політики, включаючи
  • моніторинг, розвиток людських ресурсів, вдосконалення правил і процедур та управління державними фінансами.


Вигоди програми СІВ:
1) висока політична вага: Європейський Союз велику увагу приділяє реалізації ініціативи «Східне партнерство» та програмі СІВ, оскільки це перша програма, спрямована лише на східні країни-сусіди.

Для України належне впровадження програми СІВ матиме наслідком, по-перше, суттєву підтримку проведення реформи державного управління в Україні європейською стороною, по-друге, збільшення фінансування секторних програм Європейським Союзом.

2) отримання безповоротного фінансування: крім виділених коштів з боку Європейського Союзу на реалізацію програми СІВ, існує можливість залучення до її виконання інших донорів, зокрема країн-членів ЄС. 

Реалізація програми СІВ спрямована на 4 основні сфери:

  • здійснення санітарних та фітосанітарних заходів
  • міграція
  • моніторинг та контроль державної допомоги
  • реалізація майбутньої Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, у тому числі поглибленої зони вільної торгівлі.

Для отримання фінансування в рамках СІВ Україна повинна розробити та схвалити плани інституційних реформ ПІР у всіх чотирьох сферах.

З метою забезпечення реалізації програми СІВ Уряд України схвалив План заходів щодо підготовки планів інституційних реформ для виконання програми Всеохоплюючої інституційної розбудови у рамках ініціативи Європейського Союзу «Східне партнерство» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.11.2010 № 2078-р «Деякі питання підготовки та виконання програми Всеохоплюючої інституційної розбудови у рамках ініціативи Європейського Союзу «Східне партнерство»). 

Підготовка планів інституційних реформ у рамках СІВ

Нацдержслужбою України спільно із заінтересованими центральними органами виконавчої влади
підготовлено проекти планів інституційних реформ в усіх чотирьох сферах.

Виконання майбутньої Угоди про Асоціацію: 

Метою реформи є підвищення ефективності діяльності системи органів державної влади у сфері європейської інтеграції, належне виконання зобов’язань, що Україна візьме відповідно до Угоди про асоціацію.

Виконані заходи:

· Протягом січня-лютого 2011 року здійснено аналіз потреб органів виконавчої влади у сфері, результати якого використано для підготовки проекту Плану інституційної реформи;
· З метою оцінки потреб та вироблення пропозицій щодо посилення спроможності органів виконавчої влади у зв’язку з виконанням Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, змістовного наповнення проекту Плану інституційної реформи у цільовій сфері Нацдержслужбою України було ініційовано залучення до проведення відповідних досліджень експертів програми SIGMA. За підсумками місій експерта SIGMA Гунти Вейсмане отримано звіт, який використано при доопрацюванні проекту Плану інституційної реформи;
· 21 червня 2011 року у рамках місії програми SIGMA в приміщенні Нацдержслужби України відбувся семінар на тему «Досвід Французької Республіки у сфері координації політики у відносинах з Європейським Союзом». У ході семінару учасники обговорили проблеми підвищення ефективності механізму координації євроінтеграційної політики в Україні та роль програми Всеохоплюючої інституційної розбудови у цьому процесі;
· Нацдержслужбою України спільно з заінтересованими центральними органами виконавчої влади проведено міжвідомчі узгоджувальні наради щодо доопрацювання проекту плану інституційної реформи.

Стан підготовки:

· Нацдержслужбою України разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції інституційної реформи у сфері виконання майбутньої Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом», який було погоджено в установленому порядку і 17 квітня 2012 року надіслано на розгляд Кабінету Міністрів України;

· Разом з цим, на виконання Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та Європейською Комісією щодо Рамкового документа програми Всеохоплюючої інституційної розбудови, Нацдержслужбою України разом з іншими заінтересованими органами виконавчої влади розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Плану інституційної реформи у сфері виконання майбутньої Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом», який було погоджено в установленому порядку і 14 травня 2012 року надіслано на розгляд Кабінету Міністрів;

Рорядженням Кабінету Міністрів України «Деякі питання проведення інституційної реформи у сфері виконання майбутньої Угоди між Україною та Європейським Союзом» від 10 жовтня 2012 року № 767-р затверджено План інституційної реформи у сфері виконання майбутньої Угоди між Україною та Європейським Союзом.

 

Здійснення санітарних та фітосанітарних заходів:

Метою реформи є підвищення результативності та ефективності системи державного управління у сфері безпечності харчових продуктів та приведення її до відповідності з вимогами ЄС.

Виконані заходи:

· Здійснено аналіз потреб органів виконавчої влади цільової сфери, проведено функціональне обстеження органів виконавчої влади, що мають функції у сфері санітарних та фітосанітарних заходів, результати якого використано для підготовки проекту Плану інституційної реформи;

· 18-22 липня 2011 року за сприяння Представництва Європейського Союзу в Україні відбувалась робота щодо підготовки фінансово-економічного обґрунтування проекту Плану за участю зарубіжних експертів;

· Нацдержслужбою України проведено міжвідомчі узгоджувальні наради щодо доопрацювання проекту Концепції та Плану інституційної реформи у сфері здійснення санітарних та фітосанітарних заходів», а також робочі зустрічі за участю Представництва Європейського Союзу в Україні та європейських експертів.

Стан підготовки:

· Нацдержслужбою України разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції інституційної реформи у сфері здійснення санітарних та фітосанітарних заходів», який було погоджено в установленому порядку і 03 лютого 2012 року направлено на розгляд Кабінету Міністрів України. Секретаріат Кабінету Міністрів України після опрацювання 17 лютого 2012 року повернув вказаний проект акта для приведення його у відповідність до Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та Європейською Комісією щодо Рамкового документа програми Всеохоплюючої інституційної розбудови;

На виконання Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та Європейською Комісією щодо Рамкового документа програми Всеохоплюючої інституційної розбудови Нацдержслужбою України разом з іншими заінтересованими органами виконавчої влади було розроблено і погоджено в установленому порядку проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Плану інституційної реформи у сфері здійснення санітарних та фітосанітарних заходів». Проект акта 2 квітня 2012 року було направлено до Мін’юсту України на погодження і проведення правової експертизи. Після отримання висновку Мін’юсту України проект розпорядження буде направлено на розгляд Уряду України.

План інституційної реформи у сфері здійснення санітарних та фітосанітарних заходів затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо проведення інституційної реформи у сфері здійснення санітарних та фітосанітарних заходів» від 25.06.2012 № 415-р.

31 серпня 2012 року відбулося перше засідання Робочої групи з питань підготовки та технічного завдання для впровадження Плану заходів щодо проведення інституційної реформи у сфері здійснення санітарних та фіто санітарних норм. За результатами засідання було визначено подальші кроки щодо реалізації Плану заходів отримання технічної допомоги з боку Європейського Союзу.

Моніторинг та контроль державної допомоги:

Метою реформи є створення системи моніторингу та контролю державної допомоги в Україні відповідно до стандартів і критеріїв ЄС та міжнародних зобов’язань України.

Виконані заходи:

· 24 січня 2011 року в рамках підготовки проекту плану інституційної реформи у сфері «державна допомога» відбувся семінар «Моніторинг та контроль державної допомоги в країнах ЄС: досвід для України в контексті інституційної розбудови». Захід було організовано за підтримки Посольства Великої Британії в Україні;

· Протягом січня-лютого 2011 року здійснювалось вивчення потреб органів виконавчої влади у сфері моніторингу та контролю державної допомоги та функціональне обстеження центральних органів виконавчої влади, що мають повноваження у вказаній сфері. Результати оцінки потреб органів виконавчої влади предметної сфери та функціонального обстеження з пропозиціями використано для підготовки Плану інституційної реформи у цій сфері;

· 11-13 квітня 2011 року відбулась оціночна місія ТАІЕХ у сфері моніторингу та контролю державної допомоги. За підсумками місії експертом надано звіт, який використано при підготовці проекту Плану;

· 03 жовтня 2011 року Нацдержслужбою України організовано проведення у приміщенні Представництва ЄС в Україні консультацій стосовно подальшої підготовки проекту плану інституційної реформи у сфері моніторингу та контролю державної допомоги за участю представників Адміністрації Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Нацдержслужби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Антимонопольного комітету України, Міністерства закордонних справ України. Позиція органів влади полягала у необхідності перенесення термінів розроблення ПІР на період після прийняття Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» у зв’язку з визначенням українською стороною уповноваженого у вказаній сфері органу влади (головний розробник – Антимонопольний комітет України);

· Європейська сторона запевнила у готовності пролонгації строку підготовки українською стороною відповідного плану.

Стан підготовки:

· Нацдержслужбою України разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади підготовлено проект Плану інституційної реформи у сфері моніторингу та контролю державної допомоги;

· Під час робочих нарад та консультацій прийнято рішення про необхідність перенесення термінів розроблення ПІР у вказаній сфері на період після прийняття Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання»;

· На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 23.11.2011
№ 54172/1/1-11 щодо розробки та внесення на розгляд Уряду проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про деякі питання інституційної реформи у сфері моніторингу та контролю державної допомоги» після прийняття Верховною Радою України Закон України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» Антимонопольний комітет України 04 травня 2012 року повідомив, що законопроект доопрацьовується із співвиконавцями (Міністерством фінансів України та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України);

· Відповідно до Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 – 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» внесення проекту Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» передбачено на серпень 2012 року з метою урахування в ньому вимог ЄС і СОТ, передбачивши проведення інвентаризації програм державної допомоги суб’єктам господарювання та створення реєстру таких програм, проведення їх подальшого моніторингу та оцінки з метою унеможливлення негативного впливу на конкурентне ринкове середовище. 

Міграція:

Метою реформи є посилення спроможності та підвищення ефективності інституціональної структури державного управління у сфері міграції.

Виконані заходи:

· За пропозицією Нацдержслужби України, Міністерства закордонних справ України та Міністерства внутрішніх справ України, що була узгоджена на засіданні координаційної групи з підготовки Плану інституційної реформи у міграційній сфері 07 липня 2011 року, було прийнято рішення об’єднати проекти Плану інституційної реформи у міграційній сфері, розробленого Нацдержслужбою України, та плану заходів з реалізації Концепції державної міграційної політики, розробленого Державною міграційною службою України;

· Усі заходи Плану інституційної реформи у міграційній сфері схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції державної міграційної політики» від 12.10.2011 № 1058-р;

· На виконання п. 1 Плану заходів з реалізації Концепції державної міграційної політики, наказами Державної міграційної служби утворено: тимчасову Міжвідомчу комісію з питань формування та реалізації державної політики в міграційній сфері; Координаційну раду щодо впровадження Плану інституційної реформ у сфері міграційної політики; робочу групу з питань реалізації ПІР у міграційній сфері;

· 28 березня 2012 року відбулось засідання робочої групи з метою підготовки проектних пропозицій, технічних завдань та проектів, які фінансуватимуться за рахунок ЄС та інших донорів у рамках міграційного компоненту Програми всеохоплюючої інституційної розбудови.

Інструменти, що будуть використані під час реалізації програми СІВ:

  • У рамках реалізації програми СІВ передбачено:
  • Twinning як основа для реалізації програми СІВ;
  • експертна підтримка, тренінги;
  • професійні стажування державних службовців в аналогічних установах держав-членів ЄС;
  • модернізація інфраструктури, необхідної для державних установ у зв’язку з адаптацією до норм та стандартів ЄС. 

Нормативно–правова база:

Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Європейською Комісією щодо Рамкового документа програми Всеохоплюючої інституційної розбудови (підписано 13 жовтня 2010 року);

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.11.10 № 2078 «Деякі питання підготовки та виконання програми Всеохоплюючої інституційної розбудови у рамках ініціативи Європейського Союзу «Східне партнерство»;

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.10.2011 № 1058-р «Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції державної міграційної політики»;

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.06.2012 № 415-р «Про затвердження плану заходів щодо проведення інституційної реформи у сфері здійснення санітарних та фітосанітарних заходів»;

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.10.2012 № 767-р «Деякі питання проведення інституційної реформи у сфері виконання майбутньої Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом»;

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 № 102-р «Про затвердження плану заходів щодо проведення інституційної реформи у сфері моніторингу та контролю державної допомоги суб’єктам господарювання».

 

 

 

 

SIGMA

 Програма SIGMA (Support for Improvement in Governance and Management – Програма підтримки вдосконалення врядування та менеджменту) – один з найпрестижніших аналітичних центрів Європейського Союзу, створений за ініціативи Організації економічного співробітництва та розвитку та Європейського Союзу. Метою започаткування даної програми стала потреба у наданні допомоги країнам Центральної та Східної Європи з модернізації їх систем державного управління. Вказана програма відіграє ключову роль у підготовці країн-кандидатів до вступу у Європейський Союз.

Мета проведення оцінювання програмою SIGMA :

  • сприяння країнам-бенефіціарам у їхніх стремліннях до кращого державного управління, що дозволило б підвищити ефективність адміністрування та стимулювало б дотримання представниками державного сектору демократичних цінностей, етики та поваги до верховенства права;
  • допомога у зміцненні потенціалу країн на центральному рівні, що має сприяти вирішенню проблем глобалізації та підтримати інтеграційні плани країн до Європейського Союзу;
  • підтримка ініціатив Європейського Союзу та інших донорів, які спрямовані на допомогу бенефіціарам у проведенні реформ державного управління.

На прохання Уряду України та за фінансової підтримки DFID (Міністерства міжнародного розвитку Сполученого Королівства Великої Британії) і SIDA (Швецького агентства з міжнародного розвитку), а також за згодою Європейської Комісії, на початку 2006 року SIGMA провела оцінку державного управління в Україні. Оцінка була здійснена відповідно до компетенції, методології та основних показників SIGMA, що зазвичай використовуються для оцінки державного управління в країнах-кандидатах. Остаточний звіт був підготовлений у березні 2006 року, а його основні висновки були представлені на міжнародної конференції "Стратегія адміністрування реформи: рекомендації SIGMA Урядові України", що відбувся у Києві у липні 2006 року. У 2007 році SIGMA представила оновлений звіт.

У 2008 році прийняте рішеня Європейської Комісії про можливість використання у 2008—2011 роках інструменту SIGMA країнами — сусідами ЄС. Активне використання Україною наданої можливості дозволяє залучати провідних європейських експертів в адаптації до стандартів ЄС сфер адміністративного законодавства та адміністративної юстиції, управління витратами, контролю, внутрішнього та зовнішнього аудиту, закупівель, державної служби, координації політики та регулятивного управління.

Сфери залучення програми SIGMA у 2010 – 2012 роках:

  • державне управління та державна служба;
  • управління державними фінансами, включаючи бюджетну політику, фінансовий менеджмент і контроль, внутрішній і зовнішній аудит;
  • державні закупівлі;
  • адміністративні послуги.

У 2011 році отримано коментарі програми SIGMA щодо законопроекту України «Про державну службу», оцінку державних фінансів України

У 2012 році отримано коментарі програми SIGMA до проекту Закону України «Про адміністративні послуги» та проекту Адміністративно-процедурного кодексу України.

Презентації конференції «Стратегія адміністрування реформи: рекомендації SIGMA Урядові України»:

Меморандум про взаєморозуміння між урядом України, Міністерством Великої Британії у справах міжнародного розвитку та Шведською агенцією міжнародного розвитку стосовно проведення оцінки державного управління за базовими показниками SIGMA

Корисні посилання: офіційний веб-сайт програми SIGMA

TAIEX

TAIEX (Technical Assistance Information Exchange) – це інструмент зовнішньої допомоги, що надається Європейською Комісією для обміну інформацією з метою розбудови інституціональної спроможності, необхідної для адаптації національного законодавства до acquis communautaire.


Інструмент технічної допомоги та обміну інформацією (TAIEX) був заснований Генеральним Директоратом Європейської Комісії з питань розширення у 1996 році як програма, що покликана допомагати країнам-кандидатам у стислі терміни розв’язати питання запровадження законодавства ЄС (acquis communautaire). Завдання ТАІЕХ полягає в спрощеному механізмі передачі та обміні передовим досвідом між країнами-бенефіціарами й країнами – членами Європейського союзу.


Визначальними рисами інструменту TAIEX є сфокусованість на розв’язанні конкретних проблем розвитку та інтеграції, що вимагає від адміністрацій країн-бенефіціарів ініціативного підходу, самостійного визначення своїх потреб, підготовки і подання заявок, мобільності (від подання заявки on-line до надання допомоги проходить від двох до трьох місяців), що дає змогу використовувати його для вирішення термінових питань.


У рамках інструменту TAIEX за рахунок коштів ЄС надаються такі послуги:
надання експертів країнам-бенефіціарам в якості радників щодо розроблення законодавчих актів та інтерпретації їх до acquis communautaire;
навчальні візити, що дають змогу державним службовцям з країни-бенефіціара вивчити досвід країни-члена щодо вирішення практичних питань, пов’язаних із впровадженням і забезпеченням дотримання acquis communautaire та взаємодією із зацікавленими сторонами;
організація і проведення семінарів та робочих зустрічей з метою представлення та роз’яснення аспектів acquis communautaire широкій аудиторії.

Сфера діяльності партнерів-бенефіціарів, отримувачів допомоги в рамках ТАІЕХ, повинна стосуватись публічного сектору, але таку допомогу може отримувати також приватний сектор, до компетенції якого відноситься сфера імплементації та удосконалення законодавства в країні-бенефіціарі з метою його гармонізації з відповідним законодавством Європейського Союзу.


Основні цільові групи ТАІЕХ:

державні службовці, що працюють в центральних органах виконавчої влади;
державні службовці, що працюють в місцевих органах виконавчої влади, та асоціаціях місцевих органів влади;
органи юстиції та правоохоронні органи;
члени законодавчих органів та державні службовці, що працюють у законодавчих органах та органах місцевого самоврядування;
професійні та комерційні асоціації, що представляють соціальних партнерів, представники профспілок та спілок роботодавців;
перекладачі, коректори та особи або органи, що офіційно тлумачать норми законодавства.
Для нових країн – членів ЄС (Румунія, Болгарія) ТАІЕХ використовується як інструмент після вступу в ЄС, для країн-кандидатів та країн Західних Балканів – як передвступний інструмент. Для країн Європейської політики сусідства ТАІЕХ використовується з метою підтримки реалізації пріоритетів, визначених Планами дій, Договорами про співробітництво і цілями, визначеними в ході постійного структурованого діалогу.
Експерти, запрошені в рамках заходів ТАІЕХ, являються, в основному, службовцями державного сектору країн – членів ЄС, які працюють у тотожних органах країни-бенефіціара. Дуже часто експерти виступають практикуючими спеціалістами в конкретній сфері. В разі потреби до заходів ТАІЕХ також можуть бути залучені чиновники Європейської Комісії та інших інституцій ЄС.


Важливою умовою для успішного проведення заходів у рамках ТАІЕХ є чітке визначення бенефіціаром своїх потреб та питань, стосовно яких робиться запит на допомогу. Це допоможе забезпечити вирішення поставлених питань і підібрати потрібних експертів.


Переваги співпраці з ТАІЕХ:

  • обмін інформацією стосовно законодавства Європейського Союзу, національного законодавства та інституційної/ адміністративної практики;
  • тісне співробітництво з країнами – членами ЄС;
  • набуття цікавого професійного та особистого досвіду.

Використання зовнішньої допомоги Європейської Комісії у рамках TAIEX в Україні здійснюється відповідно до Порядку підготовки та виконання плану залучення зовнішньої допомоги Європейської Комісії у рамках TAIEX, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 р. № 316

Корисні посилання: Інструмент зовнішньої допомоги Європейської комісї (офіційний веб-сайт)

Twinning

Слово "Twinning" походить від англійського слова "a twin" – "близнюк" і загалом використовується для опису рівноправного співробітництва.

 
Twinning - це інструмент інституціональної розбудови і нова форма безпосереднього технічного співробітництва між органами влади держав – членів ЄС та країн-бенефіціарів. Twinning має на меті допомагати країнам-бенефіціарам покращувати та підсилювати адміністративне функціонування органів державної влади, їх структуру, людські ресурси, управлінський потенціал, що має сприяти апроксимації acquis communautaire (законодавство ЄС).

Інструмент Twinning містить в собі рамки, які регулюють співпрацю між державним органом (бенефіціаром) та органом-партнером від країни – члена ЄС. Разом вони розробляють та впроваджують проект Twinning в країні-бенефіціарі.

Визначальною рисою проекту Twinning є безпосередній обмін специфічним досвідом у окремо взятій сфері державного регулювання з метою впровадження норм та стандартів ЄС, передачу “ноу-хау” та передової практики між державними органами країн – членів ЄС та їхніми партнерами-бенефіціарами, випрацювання унікального національного досвіду.

На відміну від інших видів технічної допомоги, проекти Twinning не є класичною технічною допомогою, яка передбачає односторонню підтримку. Проекти Twinning мають бути спрямованим на вирішення конкретної проблеми і має завершитися досягненням обов’язкових результатів, за що несуть відповідальність керівники проекту – державні службовці високого рівня з країни – члена ЄС та країни-бенефіціара.

 

Зі сторони адміністрацій країн-членів ЄС основним внеском у проект Twinning, який зумовить у перспективі необхідні зміни, є команда коротко- та середньострокових експертів ЄС – практиків впровадження acquis у державних органах нових країн – членів ЄС, країн-кандидатів та потенційних кандидатів до ЄС. Запропоновані експерти не можуть бути приватними консультантами, а є державними службовцями аналогічних органів, або представниками уповноважених органів (Mandated Bodies) країн – членів ЄС. Пропозиції стосовно партнерства в рамках проектів Twinning оцінюються лише на основі їхньої якості та відбір здійснюється за особливою процедурою.
 
У кожному проекті працює керівник проекту від країни – члена ЄС (Member State Project Leader – MS PL) та постійний радник проекту Twinning (Resident Twinning Adviser – RTA). У країні-бенефіціарі також визначаються дві ключові посади: керівник проекту від країни-бенефіціара (Beneficiary Сountry Project Leader – BC PL) та партнер постійного радника проекту (Resident Twinning Adviser Counterpart).

Постійний радник проекту призначається органом влади країни-члена ЄС або уповноваженим органом країни-члена ЄС для роботи над впровадженням проекту в органі-бенефіціарі (або іншому органі-партнері) упродовж, щонайменше, 12 місяців.

Керівники проекту від обох сторін відповідають за загальне спрямування та координування проекту. Результат досягається завдяки чітко спланованим і розрахованим заходам, що прописані в Робочому плані (Work Plan) проекту Twinning.
 
Виконавцями проектів Twinning є неприбуткові організації, котрі мають менший, порівняно із консалтинговими фірмами, досвід виконання контрактів, але постійно працюючи з проектами Twinning, вони підвищують професіоналізм у цій сфері. Їм доводиться стикатися з такою проблемою як нестача персоналу, адже у проектах Twinning не передбачається залучення до реалізації проектів Twinning місцевих експертів (окрім персоналу органу-бенефіціара та асистентів RTA).

 

Цикл проекту Twinning вимагає значних витрат людських ресурсів та робочого часу для підготовки проектів та його реалізації.

У рамках реалізації проектів Twinning передбачені такі види діяльності, як консультування (щодо підготовки законопроектів, організаційно-інформаційні питання тощо), тренінги, навчально-ознайомчі поїздки та стажування. Всі види діяльності та витрат, передбачені на виконання проектів Twinning та усіх пов’язаних з цим процедур викладені у Керівництві з використання інструменту Twinning, 2009 (Manual). {зсилка}

Проект Twinning може бути як класичний Twinning (Classic, тривалістю до 36 місяців) і бюджетом до 2 млн. євро або як полегшений Twinning (Light, тривалістю до 6 місяців) та бюджетом 250 тис. євро.

Партнери по проектах Twinning отримують спільну вигоду, це, наприклад:

  • Обмін досвідом і знаннями на основі рівноправного спілкування між партнерами проекту Тwinning ("від державного службовця до державного службовця");
  • Впровадження кращої практики органів влади країн-членів ЄС;
  • Досвід в управлінні проектами технічної допомоги, зокрема Тwinning;
  • Взаємодоповнення, якщо партнером від ЄС виступає консорціум;
  • Досягнення відповідності національного законодавства у певній сфері  нормам та стандартам ЄС;
  • Встановлення довгострокових робочих взаємин, створення професійних мереж і, відповідно, покращення поінформованості про країну-бенефіціар серед країн – членів ЄС;
  • Проведення навчальних тренінгів, покращення професійних спроможностей;
  • Розроблення та впровадження адаптованих нормативно-правових актів, що є необхідною умовою виконання досягнутих домовленостей між країною-бенефіціаром та ЄС (спільні угоди, плани дій, інтеграція у спільний внутрішній ринок Європейського Союзу);
  • Зміни в організаційній практиці та культурі, покращення комунікації та координації між органом-бенефіціаром та парнерами з ЄС.
  • Досягнення додаткових (незапланованих) результатів тісної співпраці державних службовців із країн-членів ЄС з партнерами з країн-бенефіціарів.
 
Історична довідка

Впровадження інструменту Twinning було започатковано Європейською Комісією в 1997 році у контексті розширення Європейського Союзу. Цей новий інструмент інституціональної розбудови був створений з метою інтеграції законодавства ЄС у законодавство країн-бенефіціарів. На сьогодні впроваджено більше двох тисяч проектів Twinning.

У травні 1998 року розпочалася реалізація інструменту Twinning, яка сприяла розбудові професійної мережі державних службовців органів влади країн – членів ЄС і тих країн, де імплементувалися проекти Twinning.

Хронологія поширення інструменту Twinning:

1998 р.: перший проект Twinning був впроваджений у країнах Центральної та Східної Європи (Phare)
2002р.: перший проект Twinning в районі Західних Балкан (CARDS)
2004 р.: інструмент впроваджується у країнах Середземномор’я (MEDA)
2005 р.: інструмент Twinning стає доступним для країн СНД (Tacis)
 
Україні першою серед країн, що впроваджували програму Tacis, став доступним цей новий механізм співробітництва з країнами – членами ЄС. Поширення інструменту Twinning на Україну свідчить про важливе значення, що надається поглибленню інтеграції України та Європейського Союзу.


Принципи

Кожен проект Twinning розробляється та імплементується таким чином, щоб сприяти розбудові інституційної спроможності на основі низки головних принципів:

1. Підхід на основі партнерства – фундаментальна засада для досягнення гарантованих результатів у процесі впровадження Twinning. І орган-бенефіціар, і партнер з країни-члена ЄС беруть на себе зобов’язання працювати до досягнення узгоджених сторонами обов’язкових результатів, які повинні бути вимірюваними та точними.

2. Проект Twinning повинен бути спільним для двох (або кількох) органів-партнерів, які мають зобов’язання. Партнери по проекту Twinning заздалегідь готують детальний робочий план. У процесі виконання проекту допускається внесення деяких уточнень; проте, від самого початку слід чітко встановити певні індикатори, що забезпечать постійний контроль прогресу.

3. Проект Twinning повинен передбачати, щонайменше, деякі елементи наближення до acquis communautaire (законодавства ЄС), a також деякі елементи інституційної та структурної реформи. Наприкінці проекту нова чи адаптована система повинна бути самодостатньою: вона повинна функціонувати виключно за рахунок і за відповідальності країни-бенефіціара.

4. Партнери по проекту Twinning беруть на себе зобов’язання з ефективного досягнення встановлених цілей, а не лише стосовно належного використання виділених коштів. Наприкінці проекту нова або відрегульована система стає цілком функціональною за повної відповідальності та фінансування країни-бенефіціара.
 
5. Twinning регулюється потребою країни-бенефіціара: це механізм, в якому бенефіціар відіграє визначну роль з ініціювання запиту на виконання конкретного проекту Twinning.

 

Нормопроектувальна діяльність

З метою впровадження системних змін та модернізації моделі державного управління, яка зробить владу доступною, прозорою та ефективною, наприкінці 2010 року в Україні розпочато адміністративну реформу. Підвищення ефективності державного управління шляхом реформування державної служби й виконавчої влади є одним з напрямів стратегічних перетворень, визначених Президентською Програмою економічних реформ «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».

У 2014 році набирає чинності Закон України «Про державну службу», який покликаний удосконалити правове регулювання державної служби відповідно до європейських принципів ефективного врядування та у зв’язку із системними реформами, започаткованими Президентом України.

На Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу покладено низку завдань щодо впровадження цього Закону, на виконання чого розроблено:

проект постанови Кабінету Міністрів України «Про надання державним службовцям службового житла, а також компенсації витрат на проживання та інших витрат у зв’язку з тимчасовим переведенням на іншу посаду державної служби до іншого населеного пункту» (схвалена 18 липня 2012 року № 681);

 

проекти наказів Національного агентства України з питань державної служби:

Про затвердження Порядку визначення спеціальних вимог до досвіду роботи, вимог до напряму підготовки (отриманої особою спеціальності) та інших вимог до рівня професійної компетентності осіб, які претендують на зайняття посад державної служби груп II, III, IV і V (затверджено 31 травня 2012 року № 92);

Довідково: актом встановлено послідовність дій під час визначення, погодження, затвердження та оновлення вимог до рівня професійної компетентності осіб, які претендують на зайняття посад державної служби груп II, III, IV і V в органі державної влади, органі влади Автономної Республіки Крим або їх апараті, перелік обов’язкових знань, умінь та навичок державного службовця в державному органі

 

Про затвердження Типового профілю професійної компетентності посади керівника апарату та мінімальних вимог до рівня професійної компетентності осіб, які претендують на зайняття цієї посади (затверджено 31 травня 2012 року № 91);

Довідково: актом встановлено мінімальні загальні вимоги до освітньо-кваліфікаційного рівня та досвіду роботи осіб, які претендують на зайняття посади керівника апарату, а також типовий профіль цієї посади

 

Для організації та методичної координації процесу розроблення профілів службами персоналу державних органів підготовлено та затверджено Методичні рекомендації з розроблення профілів професійної компетентності посад державної служби у державних органах (наказ Нацдержслужби України від 20 липня 2012 року № 148).

Довідково: актом встановлено порядок, принципи розроблення і затвердження профілів у державних органах

 

Також організовано проведення низки семінарів-практикумів для центральних органів виконавчої влади, а згодом заплановано проведення подібних заходів на регіональному рівні.

Системне удосконалення управління людськими ресурсами на державній службі передбачається здійснити також шляхом розроблення та прийняття Державної цільової програми розвитку державної служби. Концепцію цієї програми, розроблену Центром адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України 27 червня 2012 року № 411-р «Про схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку державної служби на період до 2016 року», наразі розробляється проект Програми.

Довідково: актом закладаються засади для адаптації державної служби до стандартів і практик Європейського Союзу, посилення здатності системи державної служби до розроблення та реалізації державної політики шляхом створення ефективної системи управління людськими ресурсами та професіоналізації державної служби

 

Довідково. Переглянути інформацію щодо нормопроектувальної діяльності Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу у попередні роки.