Оцінка ґендерного впливу

Центральним питанням оцінки ґендерного впливу є: чи нормативно-правовий акт, політика чи програма зменшують, підтримують або збільшують ґендерну нерівність? 

Європейська комісія визначає оцінку ґендерного впливу, як процес порівняння та оцінки відповідно до ґендерних критеріїв, поточної ситуації та тенденцій з очікуваним розвитком подій в результаті впровадження запропонованої політики.

Оцінка передбачає двосторонній підхід: аналіз поточної ґендерно-обумовленої ситуації/позиції стосовно політики та прогнозований вплив на жінок і чоловіки, як тільки політика буде реалізована. 

Кінцевою метою оцінки ґендерного впливу є вдосконалення розробки та планування політики з метою попередження її негативного впливу на ґендерну рівність, а також задля зміцнення ґендерної рівності через законодавство та політики, які краще розроблені та мають трансформаційні ефекти.

Оцінка ґендерного впливу – процес визначення прямого чи опосередкованого впливу (позитивного, негативного чи нейтрального), коротко- та довгострокових наслідків реалізації державної політики на становище різних груп хлопців і дівчат, жінок і чоловіків, який дає змогу своєчасно усунути диспропорції та ґендерну нерівність.

14 квітня 2020 року наказом Мінсоцполітики № 257 затверджено Методичні рекомендації для застосування фахівцями центральних органів виконавчої влади під час оцінювання ґендерного впливу галузевих реформ.

Метою оцінювання ґендерного впливу є визначення прямого або опосередкованого позитивного чи негативного впливу короткострокових (до 1 року) та довгострокових (від 1 року) наслідків реалізації на становище різних груп жінок і чоловіків задля своєчасного усунення виявлених диспропорцій та ґендерної нерівності.

У контексті цього НАДС спільно зі Службою Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України за підтримки проєкту ООН Жінки «Ґендерна рівність в центрі реформ, миру та безпеки» (за фінансової підтримки Уряду Швеції) у 2019 році започаткували тренінговий курс «Школа тренерів/ок з проведення ґендерно-правової експертизи». 

У рамках вищезазначеного курсу розроблено 3 тренінгові програми з підвищення кваліфікації державних службовців, які займають посади державної служби категорій «А», «Б» та «В», а також для керівників та спеціалістів юридичних служб, з питань реалізації державної ґендерної політики, які погоджені НАДС та затверджені Українською школою урядування. 

НАДС було рекомендовано регіональним центрам підвищення кваліфікації використовувати зазначені програми при проведенні відповідного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

Також спільно з проєктом ООН Жінки «Ґендерна рівність в центрі реформ, миру та безпеки» та проєктом «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) у 2020 році розроблено загальну короткострокову програму підвищення кваліфікації «Інтеграція ґендерного підходу під час розроблення нормативно-правових актів» для державних службовців центральних органів виконавчої влади, які займають посади державної служби категорії «Б», «В» (наказ НАДС від 27 липня 2020 року № 133/20). За вищевказаною програмою пройшли підвищення кваліфікації 350 державних службовців.

У 2021 році вийшов друком «Посібник з інструментів впровадження гендерного підходу на державній службі», розроблений експертами Проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), який фінансується урядом Канади та впроваджується компанією Alinea International у співпраці з Міністерством соціальної політики України та Національним агентством України з питань державної служби. 

Книга підготовлена для державних службовців і посадових осіб органів місцевого самоврядування як практичний інструмент для інтеграції ґендерного підходу під час розроблення політик та програм як на національному, так і на місцевому рівнях, а також для забезпечення принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах державного управління та доступна за посиланням http://www.center.gov.ua/biblioteka

Актуально? Розкажіть друзям!

Підписатися на новини

Оцінка ґендерного впливу

Центральним питанням оцінки ґендерного впливу є: чи нормативно-правовий акт, політика чи програма зменшують, підтримують або збільшують ґендерну нерівність? 

Європейська комісія визначає оцінку ґендерного впливу, як процес порівняння та оцінки відповідно до ґендерних критеріїв, поточної ситуації та тенденцій з очікуваним розвитком подій в результаті впровадження запропонованої політики.

Оцінка передбачає двосторонній підхід: аналіз поточної ґендерно-обумовленої ситуації/позиції стосовно політики та прогнозований вплив на жінок і чоловіки, як тільки політика буде реалізована. 

Кінцевою метою оцінки ґендерного впливу є вдосконалення розробки та планування політики з метою попередження її негативного впливу на ґендерну рівність, а також задля зміцнення ґендерної рівності через законодавство та політики, які краще розроблені та мають трансформаційні ефекти.

Оцінка ґендерного впливу – процес визначення прямого чи опосередкованого впливу (позитивного, негативного чи нейтрального), коротко- та довгострокових наслідків реалізації державної політики на становище різних груп хлопців і дівчат, жінок і чоловіків, який дає змогу своєчасно усунути диспропорції та ґендерну нерівність.

14 квітня 2020 року наказом Мінсоцполітики № 257 затверджено Методичні рекомендації для застосування фахівцями центральних органів виконавчої влади під час оцінювання ґендерного впливу галузевих реформ.

Метою оцінювання ґендерного впливу є визначення прямого або опосередкованого позитивного чи негативного впливу короткострокових (до 1 року) та довгострокових (від 1 року) наслідків реалізації на становище різних груп жінок і чоловіків задля своєчасного усунення виявлених диспропорцій та ґендерної нерівності.

У контексті цього НАДС спільно зі Службою Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України за підтримки проєкту ООН Жінки «Ґендерна рівність в центрі реформ, миру та безпеки» (за фінансової підтримки Уряду Швеції) у 2019 році започаткували тренінговий курс «Школа тренерів/ок з проведення ґендерно-правової експертизи». 

У рамках вищезазначеного курсу розроблено 3 тренінгові програми з підвищення кваліфікації державних службовців, які займають посади державної служби категорій «А», «Б» та «В», а також для керівників та спеціалістів юридичних служб, з питань реалізації державної ґендерної політики, які погоджені НАДС та затверджені Українською школою урядування. 

НАДС було рекомендовано регіональним центрам підвищення кваліфікації використовувати зазначені програми при проведенні відповідного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

Також спільно з проєктом ООН Жінки «Ґендерна рівність в центрі реформ, миру та безпеки» та проєктом «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) у 2020 році розроблено загальну короткострокову програму підвищення кваліфікації «Інтеграція ґендерного підходу під час розроблення нормативно-правових актів» для державних службовців центральних органів виконавчої влади, які займають посади державної служби категорії «Б», «В» (наказ НАДС від 27 липня 2020 року № 133/20). За вищевказаною програмою пройшли підвищення кваліфікації 350 державних службовців.

У 2021 році вийшов друком «Посібник з інструментів впровадження гендерного підходу на державній службі», розроблений експертами Проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), який фінансується урядом Канади та впроваджується компанією Alinea International у співпраці з Міністерством соціальної політики України та Національним агентством України з питань державної служби. 

Книга підготовлена для державних службовців і посадових осіб органів місцевого самоврядування як практичний інструмент для інтеграції ґендерного підходу під час розроблення політик та програм як на національному, так і на місцевому рівнях, а також для забезпечення принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах державного управління та доступна за посиланням http://www.center.gov.ua/biblioteka

Актуально? Розкажіть друзям!

  • Інструмент інституціональної розбудови Twinning

    Twinning (англ. twins — близнюки) — інструмент інституціональної розбудови, у рамках якого відбувається співпраця на рівні державних службовців аналогічних органів державної влади країн-членів ЄС та України. Інструмент Twinning передбачає надання довгострокової допомоги (період підготовки проєкту Twinning в середньому складає 1–1,5 роки, а період реалізації 1–3 роки) з метою впровадження елементів державного управління, необхідних для адаптації національного законодавства до норм та стандартів ЄС.
    Детальніше
  • Інструмент інституціональної розбудови TAIEX

    TAIEX – це інструмент технічної допомоги та обміну інформацією, що надається Європейською Комісією з метою розбудови інституціональної спроможності, наближення та імплементації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу (acquis communautaire), а також його подальшого ефективного застосування.
    Детальніше

CAF

Загальна схема оцінювання (CAF) – це система управління якістю, розроблена на основі Моделі досконалості Європейського фонду управління якістю (EFQM), який є ефективним інструментом удосконалення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Станом на 2021 рік система управління якістю, створена відповідно до вимог Загальної схеми оцінювання (CAF), ефективно функціонує в 4160 організаціях із 59 країн світу.
Детальніше

Функціональне обстеження

Аналіз діяльності органу державної влади проводиться шляхом функціонального обстеження. Функціональне обстеження – це аналітична методика оцінки ефективності діяльності органів виконавчої влади, яка є інструментом аналізу функцій та оцінки ефективності управлінської діяльності органів виконавчої влади та їх структурних підрозділів.
Детальніше

Ґендерна рівність на державній службі

Національним агентством України з питань державної служби (далі – НАДС) здійснюється низка заходів для забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та подолання усіх форм дискримінації за ознакою статі. Підпунктом 7 пункту 1 статті 4 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII визначено, що одним з принців державної служби є забезпечення рівного доступу до державної служби, тобто заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження.
Детальніше

Громадянські компетентності на державній службі

Формування громадянської компетентності є нагальною потребою сучасності. Під громадянською компетентністю розуміють здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного громадянського суспільства адже якість демократії і визначається рівнем компетентності громадян.
Детальніше