Впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

 

Євроінтеграція є головним і незмінним зовнішньополітичним пріоритетом України, а подальша розбудова та поглиблення взаємовідносин між Україною та ЄС здійснюється на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції.

Основним стратегічним документом для досягнення цих цілей є Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони. Відповідно до статті 486 Угоди з 1 листопада 2014 р. здійснювалося її тимчасове застосуваннядо моменту набрання нею чинності. 1 вересня 2017 року після тривалого процесу ратифікації Угода про асоціацію між Україною та ЄС набула чинності у повному обсязі.

Угода за своїм обсягом і тематичним охопленням стала найбільшим міжнародно-правовим документом за всю історію України та найбільшим міжнародним договором з третьою країною, коли-небудь укладеним Європейським Союзом. Вона налічує 1200 сторінок і складається з таких частин:

  • · Преамбула як вступна декларація до Угоди, що визначає мету і базові засади Угоди;
  • · Сім розділів, таких як «Загальні принципи», «Політичне співробітництво і зовнішня політика та політика безпеки», «Юстиція, свобода і безпека», «Торгівля та суміжні питання (ГВЗВТ)», «Економічна та галузева співпраця», «Фінансове співробітництво та боротьба з шахрайством», а також інституційні, загальні та прикінцеві положення.
  • · 43 Додатки, у яких визначаються нормативні акти ЄС, що мають бути прийняті до визначеної дати, і
  • · Три Протоколи.

Угода про асоціацію також стала яскравою демонстрацією якісно нового формату відносин між Україною та ЄС на принципах «політичної асоціації та економічної інтеграції».

Прогрес виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом здійснюється на постійній основі інформаційно-аналітичною системою моніторингу виконання Угоди про асоціацію «Пульс Угоди», яку було розроблено та впроваджено Урядом у 2017 році та яка знаходиться у відкритому доступі за посиланням.

Сумарно система передбачає виконання майже восьми тисяч заходів, розподілених у межах близько двох тисяч завдань в рамках реалізації плану заходів з виконання Угоди про асоціацію (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2017 № 1106.

Від початку тимчасового застосування окремих положень Угоди, Україна виконала 56% заходів, передбачених урядовим Планом заходів із виконання Угоди про асоціацію до 2024 року.

Окрім того, у червні 2021 році, до 7-ї річниці підписання економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС представники Кабінету Міністрів України презентували урядовий звіт про виконання УА у 2015-2020 роках. Також, були відмічені ключові здобутки за шість років інтеграції України до ЄС:

  • Реформа децентралізації є однією з історій успіху для України. Одним з компонентів реформи стало створення майже 900 ЦНАПів, що зараз надають зручні державні послуги громадянам. Реформа збільшила економічні, соціальні, інвестиційні можливості регіонів.
  • Титанічний зсув українського експорту до Єдиного ринку ЄС, де вимоги до безпечності продукції одні з найсуворіших в світі і дуже високий ступінь конкуренції. Із початку дії зони вільної торгівлі питома вага торгівлі товарами та послугами з ЄС складає більше 40% від загального обсягу торгівлі України. Після безвізу, який відкрив вільний рух осіб, ПВЗВТ з ЄС привідкрила також доступ до європейського ринку, причому велика частина нашого експорту до ЄС — це сьогодні товари і послуги, які виробляють українські малі та середні підприємства. Так, якщо у 2013 році український експорт до ЄС складав 13,4 млрд євро, то у 2019 році він сягнув 19,1 млрд євро.
  • Митниця: спрощуються митні формальності для підприємств із високим рівнем довіри, створено підстави для взаємного визнання статусу авторизованих економічних операторів. У березні 2021 року розпочався етап національного застосування електронної транзитної системи (NCTS), яка є основою європейської системи спільного транзиту.
  • Значний прогрес у цифровій сфері, де зараз розглядають телекомунікаційні послуги як першу сферу щодо якої буде застосований режим внутрішнього ринку ЄС.
  • Безпечність харчових продуктів.
  • Інтеграція в європейський енергетичний ринок. Сьогодні Україна повністю синхронізована з Європою в режимі роботи газового ринку шляхом переходу на добове балансування. Стосовно ринку електричної енергії, нещодавно у квітні 2021 року Парламент ухвалив закону про сертифікацію оператора системи передачі НЕК «Укренерго». Це створює передумови для синхронізації об’єднаної енергетичної системи України з об’єднанням енергетичних систем держав-членів ЄС ENTSO-E.
  • Державні закупівлі. Україна запровадила європейські правила у сфері держзакупівель, відтак зараз вони можливі лише через електронну систему ProZorro, мінімізуючи людський фактор і корупційні ризики. Завдяки запровадженню цієї системи держава зекономила сотні мільярдів гривень.
  • Запуск повноцінного ринку річкових перевезень розпочався з ухвалення Закону України «Про внутрішній водний транспорт» в грудні 2020 року.

Звіт про виконання Угоди був підготовлений Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції СКМУ за підтримки Офісу Віце-прем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та експертів проєкту ЄС Аssociation4U.

Повний текст звіту доступний за посиланнями: українською мовою, англійською мовою.

Актуально? Розкажіть друзям!

Підписатися на новини

Впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

 

Євроінтеграція є головним і незмінним зовнішньополітичним пріоритетом України, а подальша розбудова та поглиблення взаємовідносин між Україною та ЄС здійснюється на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції.

Основним стратегічним документом для досягнення цих цілей є Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони. Відповідно до статті 486 Угоди з 1 листопада 2014 р. здійснювалося її тимчасове застосуваннядо моменту набрання нею чинності. 1 вересня 2017 року після тривалого процесу ратифікації Угода про асоціацію між Україною та ЄС набула чинності у повному обсязі.

Угода за своїм обсягом і тематичним охопленням стала найбільшим міжнародно-правовим документом за всю історію України та найбільшим міжнародним договором з третьою країною, коли-небудь укладеним Європейським Союзом. Вона налічує 1200 сторінок і складається з таких частин:

  • · Преамбула як вступна декларація до Угоди, що визначає мету і базові засади Угоди;
  • · Сім розділів, таких як «Загальні принципи», «Політичне співробітництво і зовнішня політика та політика безпеки», «Юстиція, свобода і безпека», «Торгівля та суміжні питання (ГВЗВТ)», «Економічна та галузева співпраця», «Фінансове співробітництво та боротьба з шахрайством», а також інституційні, загальні та прикінцеві положення.
  • · 43 Додатки, у яких визначаються нормативні акти ЄС, що мають бути прийняті до визначеної дати, і
  • · Три Протоколи.

Угода про асоціацію також стала яскравою демонстрацією якісно нового формату відносин між Україною та ЄС на принципах «політичної асоціації та економічної інтеграції».

Прогрес виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом здійснюється на постійній основі інформаційно-аналітичною системою моніторингу виконання Угоди про асоціацію «Пульс Угоди», яку було розроблено та впроваджено Урядом у 2017 році та яка знаходиться у відкритому доступі за посиланням.

Сумарно система передбачає виконання майже восьми тисяч заходів, розподілених у межах близько двох тисяч завдань в рамках реалізації плану заходів з виконання Угоди про асоціацію (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2017 № 1106.

Від початку тимчасового застосування окремих положень Угоди, Україна виконала 56% заходів, передбачених урядовим Планом заходів із виконання Угоди про асоціацію до 2024 року.

Окрім того, у червні 2021 році, до 7-ї річниці підписання економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС представники Кабінету Міністрів України презентували урядовий звіт про виконання УА у 2015-2020 роках. Також, були відмічені ключові здобутки за шість років інтеграції України до ЄС:

  • Реформа децентралізації є однією з історій успіху для України. Одним з компонентів реформи стало створення майже 900 ЦНАПів, що зараз надають зручні державні послуги громадянам. Реформа збільшила економічні, соціальні, інвестиційні можливості регіонів.
  • Титанічний зсув українського експорту до Єдиного ринку ЄС, де вимоги до безпечності продукції одні з найсуворіших в світі і дуже високий ступінь конкуренції. Із початку дії зони вільної торгівлі питома вага торгівлі товарами та послугами з ЄС складає більше 40% від загального обсягу торгівлі України. Після безвізу, який відкрив вільний рух осіб, ПВЗВТ з ЄС привідкрила також доступ до європейського ринку, причому велика частина нашого експорту до ЄС — це сьогодні товари і послуги, які виробляють українські малі та середні підприємства. Так, якщо у 2013 році український експорт до ЄС складав 13,4 млрд євро, то у 2019 році він сягнув 19,1 млрд євро.
  • Митниця: спрощуються митні формальності для підприємств із високим рівнем довіри, створено підстави для взаємного визнання статусу авторизованих економічних операторів. У березні 2021 року розпочався етап національного застосування електронної транзитної системи (NCTS), яка є основою європейської системи спільного транзиту.
  • Значний прогрес у цифровій сфері, де зараз розглядають телекомунікаційні послуги як першу сферу щодо якої буде застосований режим внутрішнього ринку ЄС.
  • Безпечність харчових продуктів.
  • Інтеграція в європейський енергетичний ринок. Сьогодні Україна повністю синхронізована з Європою в режимі роботи газового ринку шляхом переходу на добове балансування. Стосовно ринку електричної енергії, нещодавно у квітні 2021 року Парламент ухвалив закону про сертифікацію оператора системи передачі НЕК «Укренерго». Це створює передумови для синхронізації об’єднаної енергетичної системи України з об’єднанням енергетичних систем держав-членів ЄС ENTSO-E.
  • Державні закупівлі. Україна запровадила європейські правила у сфері держзакупівель, відтак зараз вони можливі лише через електронну систему ProZorro, мінімізуючи людський фактор і корупційні ризики. Завдяки запровадженню цієї системи держава зекономила сотні мільярдів гривень.
  • Запуск повноцінного ринку річкових перевезень розпочався з ухвалення Закону України «Про внутрішній водний транспорт» в грудні 2020 року.

Звіт про виконання Угоди був підготовлений Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції СКМУ за підтримки Офісу Віце-прем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та експертів проєкту ЄС Аssociation4U.

Повний текст звіту доступний за посиланнями: українською мовою, англійською мовою.

Актуально? Розкажіть друзям!

  • Інструмент інституціональної розбудови Twinning

    Twinning (англ. twins — близнюки) — інструмент інституціональної розбудови, у рамках якого відбувається співпраця на рівні державних службовців аналогічних органів державної влади країн-членів ЄС та України. Інструмент Twinning передбачає надання довгострокової допомоги (період підготовки проєкту Twinning в середньому складає 1–1,5 роки, а період реалізації 1–3 роки) з метою впровадження елементів державного управління, необхідних для адаптації національного законодавства до норм та стандартів ЄС.
    Детальніше
  • Інструмент інституціональної розбудови TAIEX

    TAIEX – це інструмент технічної допомоги та обміну інформацією, що надається Європейською Комісією з метою розбудови інституціональної спроможності, наближення та імплементації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу (acquis communautaire), а також його подальшого ефективного застосування.
    Детальніше

CAF

Загальна схема оцінювання (CAF) – це система управління якістю, розроблена на основі Моделі досконалості Європейського фонду управління якістю (EFQM), який є ефективним інструментом удосконалення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Станом на 2021 рік система управління якістю, створена відповідно до вимог Загальної схеми оцінювання (CAF), ефективно функціонує в 4160 організаціях із 59 країн світу.
Детальніше

Функціональне обстеження

Аналіз діяльності органу державної влади проводиться шляхом функціонального обстеження. Функціональне обстеження – це аналітична методика оцінки ефективності діяльності органів виконавчої влади, яка є інструментом аналізу функцій та оцінки ефективності управлінської діяльності органів виконавчої влади та їх структурних підрозділів.
Детальніше

Ґендерна рівність на державній службі

Національним агентством України з питань державної служби (далі – НАДС) здійснюється низка заходів для забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та подолання усіх форм дискримінації за ознакою статі. Підпунктом 7 пункту 1 статті 4 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII визначено, що одним з принців державної служби є забезпечення рівного доступу до державної служби, тобто заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження.
Детальніше

Громадянські компетентності на державній службі

Формування громадянської компетентності є нагальною потребою сучасності. Під громадянською компетентністю розуміють здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного громадянського суспільства адже якість демократії і визначається рівнем компетентності громадян.
Детальніше