21 березня 2023 року в онлайн-режимі відбулося засідання з нагоди закриття проєкту Twinning для Національного банку України «Посилення інституційної та регуляторної спроможності Національного банку України з метою імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС» (далі – Проєкт), бенефіціаром якого виступає Національний банк України (далі – НБУ). 

Проєкт впроваджувався НБУ спільно з Національним банком Республіки Польща та Центральним банком Литовської Республіки.

Метою Проєкту було сприяння макроекономічній стабільності через підвищення інституційної спроможності НБУ, а також шляхом побудови надійної банківської та платіжної інфраструктури.

З вітальним словом до партнерів Проєкту звернулася Марта Кайтлі, перший заступник голови Національного банку Республіки Польща, яка висловила подяку за ефективне співробітництво в рамках реалізації Проєкту. Разом з тим, Марта Кайтлі зосередила увагу на успішності Проєкту, яку було досягнуто, незважаючи на труднощі в умовах COVID-19 та воєнного стану на території України. Окрему подяку перший заступник голови Національного банку висловила представникам НБУ за їх зусилля в реалізації проєкту Twinning.

У свою чергу, Сімонас Крепста, представник Ради Центрального банку Литовської Республіки, привітав учасників засідання та висловив слова підтримки та подяки партнерам Проєкту, зокрема акцентувавши увагу на результатах, досягнутих за рахунок потенціалу НБУ.

Разом з тим, Катерина Рожкова, перший заступник голови НБУ, подякувала представникам Національного банку Республіки Польща та Центрального банку Литовської Республіки за можливість ефективно співпрацювати в рамках реалізації Проєкту. Катерина Рожкова також зауважила, що обмін провідним досвідом між партнерами Проєкту сприятиме подальшій макроекономічній стабільності шляхом впровадження європейських стандартів.

Крім того, у своїх промовах керівники компонентів Проєкту окреслили основні досягнення за період імплементації проєкту Twinning. Зокрема, Роберт Клепач, представник Національного банку Республіки Польща та Андрій Поддєрьогін, представник НБУ, зазначили, що в рамках Компоненту 2 було розроблено модель миттєвих платежів, проведено 4 зустрічі, а також 2 експертні форуми з питань миттєвих платежів та здійснено навчальну поїздку до Національного банку Республіки Польща. Також, Гітауте Песецкайте-Кібіцкене, представник Центрального банку Литовської Республіки, та Максим Комаров, представник НБУ, зосередили увагу на моделі процесного планування та управління, яку було розроблено в рамках Компоненту 3.

З промовами також виступили керівник Проєкту від країни-партнера Павел Самецькі, молодший керівник Проєкту від країни-партнера Віле Урбонене та керівник Проєкту від країни-бенефіціара Володимир Кучин.

В свою чергу, учасники засідання висловили подяку партнерам Проєкту за високу професійність та скоординоване співробітництво, спрямоване на досягнення обов’язкових результатів Проєкту.

Від Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу участь у заході взяла завідувач сектору координації Twinning відділу забезпечення діяльності Адміністративного офісу програми Twinning Олена Гончарук.

Довідково: відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 700 «Про затвердження Порядку ініціювання, підготовки та реалізації проєктів Twinning» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 663) НАДС координує впровадження інструменту інституціональної розбудови Європейського Союзу Twinning в Україні. Крім того, НАДС є координатором інструменту інституційної розбудови TAIEX згідно з відповідними нормативно-правовими актами. З метою належної координації інструментів Twinning і TAIEX було створено Адміністративний офіс програми Twinning в Україні, функції якого виконує Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу.

21 березня 2023 року в онлайн-режимі відбулося восьме засідання Керівного комітету проєкту Twinning «Посилення інституційної та регуляторної спроможності Національного банку України з метою імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС» (далі – Проєкт), бенефіціаром якого виступає Національний банк України (далі – НБУ).

Проєкт впроваджується НБУ спільно з Національним банком Республіки Польща та Центральним банком Литовської Республіки.

Метою Проєкту Twinning є сприяння макроекономічній стабільності через підвищення інституційної спроможності НБУ, а також шляхом побудови надійної банківської та платіжної інфраструктури.

У вітальній промові Керівник Проєкту від країни-партнера Павел Самецькі привітав усіх та представив порядок денний.

У свою чергу, Постійний радник Проєкту Twinning Даріуш Левандовскі у своєму виступі представив практичні результати реалізації Проєкту, які були досягнуті за останній звітний період. Зокрема, було проведено 9 онлайн-зустрічей, 2 експертні форуми, а також здійснено 3 навчальні поїздки. Крім того, Постійним радником Проєкту Twinning були детально представлені результати відповідно до компонентів Проєкту, зокрема наголошено на розробленні моделі миттєвих платежів та впровадженні моделі управління та планування в системі Національного банку України.

Разом з тим, Керівник Проєкту від країни-бенефіціара Володимир Кучин привітав усіх присутніх та висловив подяку європейській стороні за ефективне співробітництво в рамках реалізації Проєкту.

Зі свого боку, представник міжнародного відділу Національного банку Республіки Польща Марцін Станевич представив квартальний фінансовий звіт та інформацію про комунікаційну діяльність в межах Проєкту.

У ході засідання експертами та партнерами Проєкту було затверджено квартальний звіт Проєкту та обговорено реалізовані заходи за усіма компонентами.

У засіданні взяли участь експерти Проєкту, представники Представництва Європейського Союзу в Україні та НБУ.

Від Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу участь у заході взяла завідувач сектору координації Twinning відділу забезпечення діяльності Адміністративного офісу програми Twinning Олена Гончарук.

Довідково: відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 700 «Про затвердження Порядку ініціювання, підготовки та реалізації проєктів Twinning» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 663) НАДС координує впровадження інструменту інституціональної розбудови Європейського Союзу Twinning в Україні. Крім того, НАДС є координатором інструменту інституційної розбудови TAIEX згідно з відповідними нормативно-правовими актами. З метою належної координації інструментів Twinning і TAIEX було створено Адміністративний офіс програми Twinning в Україні, функції якого виконує Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу.

21 листопада 2022 року відбулася зустріч між представниками Національного агентства України з питань державної служби та Спілкою молодих державних службовців України.

Протягом зустрічі було обговорено низку проблем, зокрема низький рівень обізнаності молоді з питань державного управління та місцевого самоврядування, низьку залученість молоді до державотворчих процесів.

Було визначено напрями подальшої співпраці, що спрямовані на популяризація публічної служби серед молоді, подолання стереотипів та хибних уявлень молоді про публічну службу,

створення необхідних умов для професійної самореалізації молоді на державній службі.

За результатами зустрічі було підписано Меморандум про співробітництво між НАДС та Спілкою молодих державних службовців України.

Укладання такого меморандуму є свідченням готовності держави співпрацювати з молоддю.

10 лютого 2022 року в режимі онлайн відбулося засідання з відбору проєктних пропозицій від країн-членів Європейського Союзу, які виявили бажання стати партнерами Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України у реалізації проєкту Twinning «Посилення кібербезпеки в Україні».

Метою проєкту Twinning для Адміністрації Держспецзв’язку є поліпшення бізнес-клімату, конкурентоспроможності, інновацій та інтеграції України до внутрішнього ринку Європейського Союзу шляхом вдосконалення її національної інфраструктури якості.

Зі вступним словом до учасників засідання звернувся Надзвичайний і Повноважний Посол Естонської Республіки в Україні, який привітав партнерів проєкту. У свою чергу, перший секретар Торгового представництва Італії в Києві Елеонора Лопес наголосила на важливості партнерства України та країн-членів Європейського Союзу Естонії та Італії у сфері забезпечення кібербезпеки.

Разом з тим, керівник відділу фінансів, контрактів та аудиту Представництва Європейського Союзу в Україні Клаус Лех привітав партнерів проєкту та представив порядок денний заходу.

У ході засідання проєктний лідер від країн-членів Європейського Союзу Естонії та Італії виконавчий директор Академії електронного управління Ханнес Асток представив потенційну команду, окресливши їх досвід роботи у сфері забезпечення кібербезпеки та управління проєктами.

Під час зустрічі потенційні партнери від консорціуму країн у складі Естонії та Італії представили досвід функціонування системи стандартизації в країнах, які вони представляють, та винесли на розгляд оціночного комітету пропозиції щодо майбутньої співпраці в рамках зазначеного проєкту Twinning.

У засіданні взяли участь потенційні керівники та постійні радники проєкту від згаданих країн, представники Адміністрації Держспецзв’язку, Представництва Європейського Союзу в Україні та інші заінтересовані сторони.

Від Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу у заході взяли участь начальник відділузабезпечення діяльності Адміністративного офісу програми Twinning Юлія Єрченко та головний консультант сектору координації Twinning Олена Гончарук.

Довідково: відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 700 «Про затвердження Порядку ініціювання, підготовки та реалізації проектів Twinning» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 663) НАДС координує впровадження інструменту інституціональної розбудови Європейського Союзу Twinning в Україні. Крім того, НАДС є координатором інструменту інституційної розбудови TAIEX згідно з відповідними нормативно-правовими актами. З метою належної координації інструментів Twinning і TAIEX було створено Адміністративний офіс програми Twinning в Україні, функції якого виконує Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ  щодо проведення гендерного аудиту підприємствами, установами та організаціями (Наказ Міністерства соціальної політики України від 09.08.2021 року №448)

МЕТОДОЛОГІЯ ҐЕНДЕРНОГО АУДИТУ МІЖНАРОДНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ (МОП), заснованого на принципі активної участі (посібник із проведення ґендерного аудиту)

Стратегії управління персоналом мають будуватися на принципах рівності, партнерства, паритетності, відкритості, гармонійності, прозорості і мати чітко виражений системний характер. Важливим у цьому контексті є загалом рівень корпоративної культури установи. Саме вона встановлює ціннісні орієнтири та впливає, зокрема, на визначення ґендерних ролей у колективі.

Отже, держава забезпечує контроль за дотриманням законодавства щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та протидії дискримінації у трудових відносинах, передбачає рівні права та можливості громадян у працевлаштуванні, просуванні по роботі, підвищенні кваліфікації та перепідготовці. Україна ратифікувала відповідні Конвенції МОП. Конституція України (ст. 24 та 43) встановлює, що не може бути привілеїв чи обмежень, зокрема, за ознаками статі, а рівність прав жінки і чоловіка забезпечується наданням жінкам рівних із чоловіками можливостей у праці та винагороді за неї, створенням державою умов для повного здійснення громадянами права на працю та гарантуванням нею рівних можливостей у виборі професії та роду трудової діяльності.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» роботодавець зобов’язаний: 

• створювати умови, які дозволяли б жінкам і чоловікам працювати на рівній основі; 
• забезпечувати жінкам і чоловікам можливість суміщати трудову діяльність із сімейними обов’язками; 
• здійснювати рівну оплату праці жінок і чоловіків при однаковій кваліфікації та однакових умовах праці; 
• вживати заходів щодо створення безпечних для життя і здоров’я умов роботи, а також щодо унеможливлення та захисту від випадків сексуальних домагань, інших проявів насильства за ознакою статі.

Для унормування та оптимізації трудових відносин укладено Генеральну угоду про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019-2021 роки.

Основою для заходів у сфері протидії дискримінації та сексизму на робочому місці є Методичні рекомендації щодо включення до колективних договорів та угод положень, що забезпечують рівні права та можливості жінок і чоловіків у трудових відносинах (прийнято Наказом Міністерства соціальної політики № 56  від 29.01.2020 р.). 

Документ передбачає забезпечення єдиного методологічного підходу до включення до колективних договорів та угод положень щодо створення умов праці, які дозволяли б жінкам і чоловікам здійснювати трудову діяльність на рівній основі, забезпечували б їх фактичну рівність на робочому місці, усували дискримінацію за ознакою статі. У Методичних рекомендаціях описано типові приклади прояву дискримінації за ознакою статі та дискримінації за кількома ознаками (стать, вік, сімейний стан, наявність інвалідності тощо). Разом з тим чітко визначається поняття «сексизм».

Відповідно до статті 17 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» доречним буде до стратегії управління персоналом інтегрувати ґендерно чутливі ініціативи, такі як: 

• визначення уповноваженої особи (координатор) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі (на рівні одного із заступників міністра, заступника керівника іншого органу виконавчої влади);
• призначення радників з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі;
• утворення консультативно-дорадчих органів з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі; 
• комплектування персоналу і просування працівників по роботі з дотриманням принципу надання переваги особі тієї статі, щодо якої існує дисбаланс;
• усунення нерівності в оплаті праці жінок і чоловіків на базі загального соціального нормативу оплати праці в бюджетній та інших сферах, а також на основі професійної підготовки (перепідготовки) кадрів; 
• дотримання принципу ґендерного паритету у представництві, щоб забезпечити фактичну рівність жінок та чоловіків та присутність жінок на рівнях прийняття рішень;
• застосування принципу рівної винагороди за працю рівної цінності , ухвалення відповідних систем оцінки роботи;
• проведення щорічного ґендерного аудиту установи;
• забезпечення умов праці відповідно до потреб жінок і чоловіків (вбиральні, душові, дитячі кімнати тощо);
• передбачення гнучких графіків робочого часу та можливість дистанційної роботи, що впливає на поєднання професійної діяльності із сімейними обов’язками;
• проведення роботи у сфері протидії сексизму, різним формам переслідування, в тому числі сексуальним домаганням, цькуванню чи іншим формам агресивної поведінки на робочому місці;
• щорічне звітування з питань протидії дискримінації за ознакою статі на загальних зборах трудового колективу та інші.

У контексті цього у 2020 році НАДС розроблено загальну короткострокову програму підвищення кваліфікації «Ґендерний підхід в управлінні людськими ресурсами на державній службі» (наказ НАДС від 25 листопада 2020 № 219-20) прикріплено файл із програмою ЗКППК_2 для державних службовців центральних органів виконавчої влади та представників закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку магістрів у галузі «Публічне управління та адміністрування». Протягом 2020-2021 років навчання за вищевказаною програмою пройшли 425 державних службовців.

Також у 2021 році спільно з Представництвом ООН Жінки в Україні розроблено загальну короткострокову програму підвищення кваліфікації  «Запобігання та протидія сексуальним домаганням на робочому місці» (наказ НАДС від 03 грудня 2021 року №185-21) та запущено навчальний онлайн-курс «Запобігання та протидія сексуальним домаганням на робочому місці» для державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. Курс розміщено на освітній онлайн-платформі Української школи урядування.

Разом з тим у 2021 році НАДС за сприяння Навчально-наукового центру прикладної соціології «Соціоплюс» Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» проведено дослідження «Формування позитивного іміджу жінки-керівника на державній службі».

Мета: аналіз сучасного стану ставлення різних соціальних груп до збалансованого представництва жінок і чоловіків на керівних посадах державної служби, а також виявлення ґендерних стереотипів та уявлень про ґендерну дискримінацію.

Учасниками соціологічного опитування у рамках дослідження стали понад 24 тисячі респондентів із усієї України. 

За результатами дослідження підготовлено аналітичний звіт, який доступний за посиланням http://www.center.gov.ua/biblioteka

Центральним питанням оцінки ґендерного впливу є: чи нормативно-правовий акт, політика чи програма зменшують, підтримують або збільшують ґендерну нерівність? 

Європейська комісія визначає оцінку ґендерного впливу, як процес порівняння та оцінки відповідно до ґендерних критеріїв, поточної ситуації та тенденцій з очікуваним розвитком подій в результаті впровадження запропонованої політики.

Оцінка передбачає двосторонній підхід: аналіз поточної ґендерно-обумовленої ситуації/позиції стосовно політики та прогнозований вплив на жінок і чоловіки, як тільки політика буде реалізована. 

Кінцевою метою оцінки ґендерного впливу є вдосконалення розробки та планування політики з метою попередження її негативного впливу на ґендерну рівність, а також задля зміцнення ґендерної рівності через законодавство та політики, які краще розроблені та мають трансформаційні ефекти.

Оцінка ґендерного впливу – процес визначення прямого чи опосередкованого впливу (позитивного, негативного чи нейтрального), коротко- та довгострокових наслідків реалізації державної політики на становище різних груп хлопців і дівчат, жінок і чоловіків, який дає змогу своєчасно усунути диспропорції та ґендерну нерівність.

14 квітня 2020 року наказом Мінсоцполітики № 257 затверджено Методичні рекомендації для застосування фахівцями центральних органів виконавчої влади під час оцінювання ґендерного впливу галузевих реформ.

Метою оцінювання ґендерного впливу є визначення прямого або опосередкованого позитивного чи негативного впливу короткострокових (до 1 року) та довгострокових (від 1 року) наслідків реалізації на становище різних груп жінок і чоловіків задля своєчасного усунення виявлених диспропорцій та ґендерної нерівності.

У контексті цього НАДС спільно зі Службою Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України за підтримки проєкту ООН Жінки «Ґендерна рівність в центрі реформ, миру та безпеки» (за фінансової підтримки Уряду Швеції) у 2019 році започаткували тренінговий курс «Школа тренерів/ок з проведення ґендерно-правової експертизи». 

У рамках вищезазначеного курсу розроблено 3 тренінгові програми з підвищення кваліфікації державних службовців, які займають посади державної служби категорій «А», «Б» та «В», а також для керівників та спеціалістів юридичних служб, з питань реалізації державної ґендерної політики, які погоджені НАДС та затверджені Українською школою урядування. 

НАДС було рекомендовано регіональним центрам підвищення кваліфікації використовувати зазначені програми при проведенні відповідного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

Також спільно з проєктом ООН Жінки «Ґендерна рівність в центрі реформ, миру та безпеки» та проєктом «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) у 2020 році розроблено загальну короткострокову програму підвищення кваліфікації «Інтеграція ґендерного підходу під час розроблення нормативно-правових актів» для державних службовців центральних органів виконавчої влади, які займають посади державної служби категорії «Б», «В» (наказ НАДС від 27 липня 2020 року № 133/20). За вищевказаною програмою пройшли підвищення кваліфікації 350 державних службовців.

У 2021 році вийшов друком «Посібник з інструментів впровадження гендерного підходу на державній службі», розроблений експертами Проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), який фінансується урядом Канади та впроваджується компанією Alinea International у співпраці з Міністерством соціальної політики України та Національним агентством України з питань державної служби. 

Книга підготовлена для державних службовців і посадових осіб органів місцевого самоврядування як практичний інструмент для інтеграції ґендерного підходу під час розроблення політик та програм як на національному, так і на місцевому рівнях, а також для забезпечення принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах державного управління та доступна за посиланням http://www.center.gov.ua/biblioteka