Експозиція «100-річчя державної служби в Україні» присвячена висвітленню подій інституційного становлення державної служби, що була започаткована в добу національно-визвольних звершень 1917-1921 років.

Для створення експозиції використані відкриті архівні матеріали Державної архівної служби України, Міністерства юстиції України, Центрального державного історичного архіву України, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, архівні матеріали НАДС, НАДУ, Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, ВЦПК.

Експозиція складається із трьох частин-періодів, де представлені ключові етапи розвитку в Україні професійної і політично нейтральної державної служби європейського зразка.

Перша частина – період становлення державної служби та державно-службових відносин доби Української Держави часів гетьмана Павла Скоропадського, Української держави часів Директорії УНР та періоду існування Західноукраїнської Народної Республіки.

У цей період за різними оцінками було прийнято близько 800 нормативно-правових актів, що систематизовували та впорядковували інститут державної служби. Зокрема, вперше визначено статус, місце та роль державної служби. Був визначений реєстр державних посад, зв’язок службовця з державою, порядок призначення та звільнення, започаткування та ведення службово-посадових реєстрів, а також спеціальних органів, які були відповідальним за організацію та супроводження державної служби.

Друга частина експозиції присвячена періоду оновлення системи державного управління незалежної України.

Для цього періоду також характерною є своя символіка – Герб незалежної України (Тризуб на щиті), затверджений Постановою Верховної Ради України «Про Державний герб України» від 19 лютого 1992 року.

Окрім того, експозиція демонструє ключову подію періоду – прийняття Україною у 1993 році, першою з пострадянських країн, Закону «Про державну службу». Це було зумовлено необхідністю створення професійного державного апарату та продовженням державотворчих традицій Української держави періоду 1917- 1921 років. І хоча Закон не був досконалим, а скоріше унормовував перехідний період, сам факт інституціоналізації державної служби став важливим для українського державотворення та заклав основи для подальших кроків, зокрема утворення спеціально уповноваженого органу з питань державної служби, запровадження комплексної програми підготовки державних службовців, ухвалення Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування», схвалення Концепції адаптації інституту державної служби до стандартів Європейського Союзу і т. д.

Ці та інші явища заклали підвалини подальшої трансформації державної служби, які разом із суспільною необхідністю реформ, після Революції Гідності, стали новим етапом становлення інституту державної служби.

Третя частина експозиції – старт реформи державної служби та ухвалення нового Закону «Про державну службу».

Ключовою подією стало прийняття 10 грудня 2015 року Закону України «Про державну службу», який набув чинності 1 травня 2016 року. У новому Законі було закладено низку фундаментальних речей – розмежування політичних та адміністративних посад, запровадження інституту державних секретарів міністерств, встановлення винятково конкурсної процедури призначення на усі посади державної служби, включно з вищими управлінськими посадами, зміна моделі оплати праці.

Від професіоналізму, прозорості дій державних службовців залежить ступінь задоволення законних інтересів громадян, авторитет держави, сталий розвиток країни та її конкурентоспроможність на міжнародній арені.

Наше минуле, досвід, традиції та цінності є запорукою нашого майбутнього. Належно оцінивши розвиток української державності у XX сторіччі, ми не лише уникнемо помилок, а й зможемо досягти успіху у розбудові незалежної України та впровадженні реформи державного управління і державної служби.

Презентаційний ролик до 100-річчя державної служби в Україні

Twinning Instrument

Regulatoryand Methodological Materials

Twinning Instrument Mechanism in Ukraine

Twinning Tool Monitoring:

Twinning Note

Completed Projects

Development of the Twinning Fiche

Contract Preparation Phase

          Implementation of the Twinning Projects:

Twinning Project of the National Commission for the State Regulation of Communications and Informatization

Twinning Project of the Antimonopoly Committee of Ukraine

Twinning Project of the National Bank of Ukraine

Twinning Project of the Ministry for Development of Economy, Trade and Agriculture

Twinning Project for the SSUFSCP

Useful materials and links

For RTAs:

• The Procedure of the Submission for Registration of Temporary Residence.
  

Reports:

• Evaluation of the Twinning Instrument in the period 2010-2017 (March, 2019);

• TAIEX and Twinning Activity Report 2018;
• TAIEX and Twinning Activity Report 2017;

Events:

• Institution Building Days - 2019;

• Institution Building Days - 2018;

- 20 years of Twinning;
- EUD - Coordination of Twinning and the challenges ahead;
- Evaluation of the Twinning instrument;
- First lessons learnt;
- Public administration Reform in Ukraine;
- Public Administration ReformPAR mainstreaming;
- Support to Public Administration Reform in Ukraine;
- The role and the keys for projectCus success.

Links:

• European Neighbourhood Policy And Enlargement Negotiations
• EU Legislation
• European Union External Action

The order of approval of the project proposals:

1. Twinning Programme Administrative Office (PAO) annually before the 15-th March informs government authorities (institutions) about the possibilities of attracting the EU assistance within the framework of the Twinning instrument;

2. In case of interest government authorities prepare, and submit to PAO the project proposals before the 15-th July;

3. PAO provides analysis, and assessment of submitted project proposals taking into consideration the capacity of the governmentauthority (institution) to implement the project;

4. The list of the project proposals elaborated by PAO is submitted to the EU Delegation to Ukraine for further review, and approval. It facilitates implementation of the system approach to the annual programming, identification, and regular monitoring of the Twinning projects;

5. The approved list of project proposals is submitted for consideration to the Twinning Programme Coordination Group (TPCG) (representatives of the Office of the President of Ukraine, the Cabinet of Ministers of Ukraine, PAO, the Ministry for Development of Economy, Trade, and Agriculture of Ukraine, the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine, the EU Delegation to Ukraine), in order to provide coordination of the Twinning instrument implementation as well as objectiveness, transparency, and taking into consideration interests of all the stakeholders;

6. TPCG approves the list of the project proposals, and on the basis of it, the indicative list (work plan) of the projects is developed.

The way of the Twinning Project Proposal after the approval:

1. Beneficiary administration, with the support of the EU Delegation to Ukraine and the PAO, prepares the Twinning Fiche. Mandatory results/outputs represent a key element of the Twinning Fiche;

2. The Member States shall prepare proposals based purely on the comparative advantage of their administrative system, and the quality, experience and availability of public expertise required for the implementation of the project.
The selection procedures guarantee equal treatment, non-discrimination and transparency for all Member States involved;

3. The next step is Twinning Contract preparation which is composed of Special Conditions and Annexes;

4. After that, the partners are in the direct implementation phase of the project, and the Twinning initiator acquires the status of the beneficiary of the Twinning project;

5. In order to monitor the implementation of the Twinning project, the beneficiary establishes a Steering Committee,
at which the quarterly and summary (by results of the project) reports are reviewed.

Procedures and requirements for the preparation of the Twinning project proposals

The project proposal is filled in according to the sample and it should include the information on the public authority (institution) which initiates the project and the brief summary of the future project (the title, general objective, goals, required outcomes, the problem, the project is aimed at).

The project proposals should match the following criteria:

• areas of cooperation, covered by the Association Agreement between the European Union and Ukraine as well as the priorities of the Agenda of the Ukraine-EU Association;
• priorities of the Twinning Initiator; 
• medium term priorities of the government authority (institution) where the Twinning project is implemented;
• Institutional capacity of the Twinning Initiator;
• international technical assistance projects, including those that have been completed, in the area of public administration, which envisages the implementation of the Twinning project.

For the purpose of the Twinning project successful implementation the beneficiary should provide the project with:

• the relevant human resources (to appoint the Project Leader, the RTA counterpart, to create working groups on preparation, and implementation of the project);
• to supply the RTA, and his assistant with the furnished and equipped office in the personal premise;
• to identify the place for organization of training courses, seminars and project conferences.

The following activities are to be financed by the European Commission:

• work, and allowance of the Resident Twinning Advisor (RTA) in the beneficiary country;

• work of medium term, and long term experts;
• expenses on preparation, and realization of the project;
• events (seminars, round table discussions, conferences, study visits);
• internship of representatives of the beneficiary body in the institutions of the Twinning partner countries;
• work of the government authority of the EU Member State regarding the project implementation (on the territory of the EU Member States);
• expenses on oral, and written forms of translation;
• audit expenses;
• in separate cases special equipment (at the cost of up to 5000 Euro).

Main regulatory documents for the Twinning implementation in Ukraine:

• Decree of the President of Ukraine «Issues for the Implementation of Twinning Programmes in Ukraine» dated 06.10.2005 No 1424;

• Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine “On Approval of the Procedure for Initiation, Preparation and Implementation of the Twinning Projects” as of 11 October, 2016 No 700.

Methodological documents for the Twinning implementation in Ukraine:

• Twinning Manual (revised in 2017; updated in 2020);
• Guidelines on the EU Twinning Institution Building Instrument in Ukraine (approved by the Order of the National Agency of Ukraine on Civil Service dated 18 December, 2018 No 299-18).

1. Чому Twinning є особливим видом європейської допомоги?

Інструмент Twinning:

• не є класичною технічною допомогою, адже не просто надає експертну підтримку, а являє собою форму партнерства та адміністративного співробітництва у конкретній сфері;
• підтримує інституційну й структурну реформи шляхом надання експертної оцінки та консультування у відповідній сфері державного управління, забезпечує навчання персоналу ефективним методам та процедурам роботи, допомагає в розробленні законодавства та його наближенні до acquis communautaire;
• наявність «лідерів проєктів» як з європейської, так і з української сторін (здійснюють загальну координацію проєкту) та постійного радника проєкту (здійснює координацію заходів в рамках проєкту на місці), відряджений на час реалізації проєкту до країни-бенефіціара;
• основоположним принципом є «спільна відповідальність» бенефіціара проєкту Twinning та відповідної структури країни-партнера за досягнення визначених результатів проєкту;
• системи держав–членів ЄС не копіюються, а адаптуються для ефективного функціонування в Україні.

2. Які компоненти має інструмент Twinning?

В рамках реалізації проєктів Twinning можна виділити три основні компоненти: 

• законодавчий – допомога державному органу в розробленні та перегляді чинного законодавства (перегляд нормативно-правових актів та підготовка пропозицій щодо внесення змін до українського законодавства відповідно до європейських стандартів; порівняльний аналіз національного та європейського законодавства); 
• підвищення інституційної спроможності – здійснення європейськими експертами функціонального обстеження та / або порівняльного аналізу наявної інституційної структури державного органу; 
• підвищення кваліфікації кадрів державного органу – проведення семінарів та тренінгів іноземними експертами, здійснення навчальних візитів та стажувань представників українського державного органу, проведення конференцій, круглих столів тощо.

3. Яка різниця між інструментами Twinning і TAIEX?

Інструмент TAIEX є короткостроковою допомогою і в основному направлений на задоволення конкретних потреб. Країни-бенефіціари самостійно визначають свої потреби і подають заявки на підтримку в конкретних питаннях. TAIEX як інструмент доповнює собою більш масштабні програми допомоги (партнерство, технічну підтримку) та допомагає забезпечувати експертну допомогу в конкретних «прогалинах», які не покриті іншими програмами допомоги.

Інструмент Twinning є довгостроковою допомогою, за час реалізації якої можливо більш ґрунтовно розробити або вдосконалити законодавство у відповідній сфері, внутрішні регламенти, процедури, інструкції, провести ряд заходів із підвищення кваліфікації представників бенефіціара проєкту Twinning тощо.

4. Хто входить до складу Робочої групи з питань координації впровадження інструмента Twinning?

До складу Робочої групи входять представники Офісу Президента України, Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, Національного агентства України з питань державної служби, Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерства закордонних справ України та Представництва Європейського Союзу в Україні. Робоча група затверджує перелік проєктних пропозицій, на його підставі складає індикативний список проєктів і щороку вносить до нього зміни.

5. Що відбувається після затвердження проєктної пропозиції Twinning?

Після затвердження проєктної пропозиції Twinning:

1. Відповідний орган державної влади спільно з Представництвом ЄС та за підтримки Адміністративного офісу програми Twinning із залученням іноземних експертів (у разі потреби) розпочинає підготовку детального технічного завдання проєкту Twinning , в якому визначаються мета, цілі, результати проєкту та заходи щодо їх досягнення, основні компоненти проєкту;

2. Наступним кроком є відбір проєктних пропозицій від держав-членів ЄС, які зацікавлені бути партнером українського органу в рамках реалізації проєкту Twinning;

3. Після того як партнера(ів) з європейської сторони обрано, розпочинається підготовка Twinning-контракту – угоди, яка визначає остаточні результати реалізації проєкту, заходи для їх досягнення (із зазначенням строку і критеріїв виконання) та обов’язки кожної із сторін;

4. Після того, як контракт підписано, партнери переходять до стадії безпосереднього впровадження проєкту, а ініціатор проєкту Twinning набуває статусу бенефіціара проєкту Twinning.

5. З метою здійснення контролю за реалізацією проєкту Twinning бенефіціар утворює наглядовий комітет, на засіданні якого розглядаються щоквартальні та підсумкові (за результатами реалізації проєкту) звіти.

6. Що необхідно для реалізації проєкту Twinning?

Для реалізації проєкту Twinning бенефіціару проєкту необхідно:

• забезпечити постійного радника проєкту офісним приміщенням, оснащеним меблями, комп'ютерною технікою з підключенням до мережі Інтернет, засобами міжнародного телефонного (у тому числі факсимільного) та електронного зв'язку, копіювальною технікою;
• надано приміщення для проведення тренінгів, семінарів,  конференцій, інших заходів у рамках проєкту.

Важливою передумовою успішної реалізації проєкту Twinning є політична підтримка та зацікавленість керівництва відповідного державного органу та наявність відповідних фахівців із знанням іноземних мов, які будуть присвячувати проєкту значну частину робочого часу.

7. Який термін реалізації проєкту Twinning?

Реалізація проєкту Twinning може тривати від 12 до 36 місяців.

8. Яка роль Адміністративного офісу програми Twinning?

Адміністративний офіс програми Twinning, який функціонує при Національному агентстві України з питань державної служби, координує підготовку та сприяє практичному впровадженню проєктів інституціональної розбудови, надає  консультативну та методологічну підтримку державним установам щодо підготовки та реалізації проєктів, здійснює моніторинг їх виконання та забезпечує ведення їх обліку.

20 січня 2020 року у НАДС відбулася перша відкрита зустріч “Конкурсна процедура на топ-посади державної служби: просто про складне”.

Голова НАДС Олександр Стародубцев, відкриваючи захід, закцентував увагу, що неможливо побудувати ідеальну державу без ідейно налаштованої на це команди лідерів. Тому наразі одним з пріоритетних питань є питання добору такої команди через конкурси, що проводить Комісія з питань вищого корпусу державної служби. 

«Ми робимо все можливе, щоб конкурси були прозорішими, доступнішими, зрозумілішими, щоби конкурси не були «сірою зоною», - зазначила Svitlana Kotliarevska, радник Прем'єр-міністра України та засновник HR GOV Club.

Більш детально, як процес проходження конкурсної процедури на зайняття посади державної служби категорії «А» відбувається зараз, розповіла Екатерина Горошко (Katerina Horoshko), координатор проекту Help Desk – бази знань кандидата на державну службу.

28 листопада 2019 року в приміщенні Національного агентства України з питань державної служби (НАДС) відбувся семінар «Діджиталізація управління HR процесами на державній службі». Захід було організовано НАДС та Центром адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу у рамках Робочої групи (Панелі) «Врядування та реформа державного управління» Тематичної платформи 1 «Зміцнення інститутів та забезпечення належного врядування» ініціативи Європейського Союзу «Східне партнерство».

З вітальними промовами до учасників заходу звернувся заступник Голови Національного агентства України з питань державної служби Андрій Заболотний, який наголосив, що запорукою успішного втілення будь-яких реформ, а також необхідною умовою успішної європейської інтеграції є належне і дієве публічне управління, що відповідає вимогам ери сучасних технологій та європейським стандартам і принципам належного врядування. Одним із таких напрямків є розвиток інформаційної сфери та діджиталізація державних послуг, реінжиніринг процесів в органах державної влади, автоматизація алгоритмів ухвалення рішень.

Під час першої пленарної сесії семінару учасники обговорили досвід формування та реалізації державної політики у сфері цифровізації та інформатизації. Зокрема, представники Міністерства цифрової трансформації України, Департаменту (Центру) надання адміністративних послуг Київської міської державної адміністрації та державного підприємства “Прозорро” поділилися українським досвідом цифрового розвитку, інновацій, електронного урядування та демократії.

У рамках другої пленарної сесії увагу учасників було зосереджено на питаннях впровадження ІТ-платформ для забезпечення ефективного залучення та відбору персоналу на державну службу. Так, перший заступник Голови Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу Юлія Лихач, головна спеціалістка Департаменту управління людськими ресурсами на державній службі Бюро державної служби Грузії Маріам Крацашвілі, начальник відділу інформаційно-аналітичного супроводження АІС "Резерв" Академії управління при Президентові Республіки Білорусь Яуген Хайнацкі та старший радник відділу інформаційних систем у навчанні та державній службі Державного екзаменаційного центру Азербайджанської Республіки Расім Махмудов представили основні досягнення та виклики діджиталізації державного управління у відповідних країнах.

Під час третьої пленарної сесії заходу учасники здійснили огляд української, польської, білоруської, молдовської та вірменської практик створення і функціонування інформаційних систем управління людськими ресурсами на державній службі. Так, у рамках панелі координатор проекту PoClick (HRMIS) Андрій Сухов презентував інформаційну систему управління людськими ресурсами, цілями якої є покращення ефективності прийняття управлінських рішень, налагодження горизонтальної інтеграції та координації процесів управління з можливістю формування кадрової документації у електронному вигляді та забезпечення вільного доступу громадян до інформації про людські ресурси.   

Під час четвертої сесії Олександр Стародубцев, Голова НАДС, звернув увагу учасників семінару на тому, що використання сучасних інформаційних і комунікаційних технологій в освітній сфері дозволяє сьогодні вирішити багато важливих проблем її розвитку, таких як: забезпечення широкого доступу до освітніх послуг, індивідуалізація навчання, підвищення рівня варіативності і інтерактивності освітнього процесу, адекватне оновлення змісту освіти у відповідь на вимоги суспільства, забезпечення випереджаючого характеру освіти і, в кінцевому підсумку, підвищення ефективності навчання. 

Вирішення цих проблем особливо актуально і важливо для професійного навчання державних службовців, яке повинно відрізняться особливою динамічністю і гнучкістю, дозволяючи швидко і якісно задовольняти освітні потреби персоналу державних органів.

Водночас учасники четвертої пленарної сесії закцентували увагу на інноваційних практиках використання ІТ-технологій для забезпечення безперервного навчання державних службовців. Зокрема, Директорка платформи масових відкритих онлайн-курсів Prometheus Вікторія Приймаченко та керівник і співзасновник студії онлайн-освіти "EdEra" Ілля Філіпов поділилися досвідом участі приватних компаній у навчанні державних службовців.

У заході взяли участь представники органів державної влади країн ініціативи Європейського Союзу «Східне партнерство» та держав-членів ЄС, відповідальні за впровадження ІТ технологій у сфері управління людськими ресурсами, посадові особи Апарату Верховної Ради України, представники служб управління персоналом органів державної влади, інститутів громадянського суспільства, міжнародні та вітчизняні експерти.

ФОТОГАЛЕРЕЯ

26 листопада 2019 року в приміщенні Національного агентства України з питань державної служби у рамках співпраці НАДС та Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу спільно з Представництвом Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні та проектом “Ґендерне бюджетування в Україні” розпочався заключний дводенний тренінг для тренерів щодо викладання основ ґендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі в системі підготовки, спеціалізації та підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

Тренінгова програма організована з метою оволодіння учасниками та учасницями відповідними компетенціями для викладання базових тем із застосування ґендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі в рамках тематичних курсів системи підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

Зі вступним словом до учасників тренінгу звернувся перший заступник Голови НАДС Володимир Купрій, який привітав учасників та побажав плідної праці, зазначивши, що інтеграція гендерних підходів у діяльність державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування спроможна зробити реформу державного управління, місцевого самоврядування та децентралізації влади більш ефективними та сприятиме їх відповідності європейським стандартам і принципам належного врядування.

Експерти Проєкту “Ґендерне бюджетування в Україні”  ознайомлять учасниць та учасників заходу із підходами до викладання тематики застосування ґендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі у рамках системи підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

У заході беруть участь представники центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, закладів вищої освіти, які здійснюють підготовку магістрів за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування”, міжрегіональних управлінь Національного агентства України з питань державної служби та Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу.

05-06 вересня відбувся дводенний тренінг з питань реалізації державної гендерної політики для співробітників Міністерства внутрішніх справ України.

Захід організовано Національним агентством України з питань державної служби спільно з Центром адаптації державної служби до стандартів Європейського союзу за підтримки ООН Жінки «Ґендерна рівність в центрі реформ, миру та безпеки» в Україні (за фінансової підтримки Уряду Швеції).

Учасники тренінгу ознайомились з основними напрямами реалізації державної гендерної політики в Україні, міжнародними зобов’язаннями та національною нормативно-правовою базою, набули знань щодо здійснення оцінки гендерного впливу, етапів проведення гендерно-правової експертизи проектів нормативно-правових актів. На прикладах державні службовці навчились проводити гендерний аналіз в процесі підготовки (оформлені) пропозицій та рішень.

Тренінг провели Кристина Арушанян, старша викладачка відділу процесуального керівництва та криміналістичного забезпечення досудового розслідування Національної академії прокуратури України, Валентина Зозуля, помічниця ректорки Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, Анна Іщенко, старша викладачка кафедри теорії та практики управління Київського політехнічного інституту ім Ігоря Сікорського та Юлія Савельєва, експертка з ґендерних питань, консультантка з питань стратегічного планування ГО «Громадський центр «Нова генерація».

По закінченню тренінгу усі учасники отримали сертифікати про підвищення кваліфікації.