КУХ Сергій

 

Картинка конкурса

До Дня державної служби 23 червня 2020 року за організації і підтримки Національного агентства України з питань державної служби та Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу ініційовано Всеукраїнський конкурс творчих робіт серед молоді.

Якщо ви активні й амбітні, молоді та креативні, цікавитеся питаннями функціонування державного управління, якщо маєте ідеї і пропозиції для удосконалення державної політики у різних сферах, а в майбутньому – плануєте стати державними службовцями, – запрошуємо до участі!

Конкурс має на меті виключно творчі і загальнокультурні цілі, серед яких підтримка і сприяння самореалізації вмотивованої активної молоді, яка відкрита до продуктивної комунікації.

Для участі у Конкурсі необхідно протягом року з червня по вересень подати на електронну адресу Організаційного комітету Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.  електронні файли, виконані у текстовому редакторі MS Word for Windows (формати.doc або.rtf) або у форматі mpeg, mp4, avi, wmv, mov, mkv (чи інший загальновідомий):

  • заявку, оформлену за встановленим зразком;
  • конкурсну роботу.

Конкурсна робота повинна бути викладена державною мовою та оформлена відповідно до Положення про Всеукраїнський конкурс творчих робіт серед молоді, присвячений Дню державної служби.

ВЕБСАЙТ КОНКУРСУ

ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА ПРО КОНКУРС

ЗбіркаЗбірка вміщує наукові статті про перший вітчизняний досвід інституціоналізації державної служби за часів гетьманату Павла Скоропадського та унікальні документальні матеріали тих часів, які власне й встановлювали основні елементи державної служби в Україні. Буде корисною державним службовцям, експертам, що працюють у сфері публічної адміністрації, науковцям, а також усім, небайдужим до власної історії.

Науково-документальна збірка до 90-річчя запровадження державної служби в Україні

5 томів

Історія державної служби в Україні : у 5 т. / [О.Г.Аркуша, О.В.Бойко, Є.І.Бородін та ін. ; відп. ред. Т.В.Мотренко, В.А.Смолій ; редкол.: С.В.Кульчицький (кер. авт. кол.) та ін.] ; Голов. упр. держ. служби України, Ін-т історії НАН України. — К. : Ніка-Центр, 2009.

Академічне видання є першим в українській історіографії узагальненням у цілісному дослідженні численних праць, присвячених державотворчому процесу, політико-адміністративному устрою, організації державної служби в Україні. Проаналізовано системи управління та діяльність державних чиновників у різні історичні епохи у складі різних імперій за весь період існування державності, починаючи від Київської Русі, Галицько-Волинської держави, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Війська Запорізького, УНР, Української Держави, управління на українських землях у складі Російської та Австро-Угорської імперій, королівської Румунії, державного управління УРСР, і, насамкінець, державної служби в незалежній Україні.

дослідження розпочинається взаємовідносинами давніх держав та суспільств на території України і завершується характеристикою державотворчого процесу в Західноукраїнській Народній Республіці
досліджуються особливості функціонування державної служби на українських землях у складі СРСР, Польщі, Румунії і Чехословаччини у міжвоєнний період, управління окупованими територіями України під час Великої вітчизняної війни, еволюцію радянської системи управління у повоєнні десятиліття, а також організація і функціонування державної служби у незалежній Україні
вміщено документи і пам’ятки від V ст. до н. е. до 1774 р., тобто від перших згадок про державний устрій, особливості управління та функціонування елементів державної служби у скіфській імперії до ча-су включення українських територій до складу Російської і Австрійської імперій
вміщено законодавчо-нормативні акти, за допомогою яких верховна влада здійснювала адміністративно-територіальні реформи та запроваджувала державні установи від часу включення українських територій до складу Російської і Австрійської імперій і до початку Першої світової війни
вміщено документи за період 1914–1991 рр., тобто від початку Першої світової війни до кінця радянської доби в історії України
вміщено основні нормативно-законодавчі акти за період 1991–2009 рр., які засвідчують становлення і розвиток державної служби в незалежній Україні

 

Експозиція «100-річчя державної служби в Україні» присвячена висвітленню подій інституційного становлення державної служби, що була започаткована в добу національно-визвольних звершень 1917-1921 років.

Для створення експозиції використані відкриті архівні матеріали Державної архівної служби України, Міністерства юстиції України, Центрального державного історичного архіву України, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, архівні матеріали НАДС, НАДУ, Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, ВЦПК.

Експозиція складається із трьох частин-періодів, де представлені ключові етапи розвитку в Україні професійної і політично нейтральної державної служби європейського зразка.

Перша частина – період становлення державної служби та державно-службових відносин доби Української Держави часів гетьмана Павла Скоропадського, Української держави часів Директорії УНР та періоду існування Західноукраїнської Народної Республіки.

У цей період за різними оцінками було прийнято близько 800 нормативно-правових актів, що систематизовували та впорядковували інститут державної служби. Зокрема, вперше визначено статус, місце та роль державної служби. Був визначений реєстр державних посад, зв’язок службовця з державою, порядок призначення та звільнення, започаткування та ведення службово-посадових реєстрів, а також спеціальних органів, які були відповідальним за організацію та супроводження державної служби.

Друга частина експозиції присвячена періоду оновлення системи державного управління незалежної України.

Для цього періоду також характерною є своя символіка – Герб незалежної України (Тризуб на щиті), затверджений Постановою Верховної Ради України «Про Державний герб України» від 19 лютого 1992 року.

Окрім того, експозиція демонструє ключову подію періоду – прийняття Україною у 1993 році, першою з пострадянських країн, Закону «Про державну службу». Це було зумовлено необхідністю створення професійного державного апарату та продовженням державотворчих традицій Української держави періоду 1917- 1921 років. І хоча Закон не був досконалим, а скоріше унормовував перехідний період, сам факт інституціоналізації державної служби став важливим для українського державотворення та заклав основи для подальших кроків, зокрема утворення спеціально уповноваженого органу з питань державної служби, запровадження комплексної програми підготовки державних службовців, ухвалення Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування», схвалення Концепції адаптації інституту державної служби до стандартів Європейського Союзу і т. д.

Ці та інші явища заклали підвалини подальшої трансформації державної служби, які разом із суспільною необхідністю реформ, після Революції Гідності, стали новим етапом становлення інституту державної служби.

Третя частина експозиції – старт реформи державної служби та ухвалення нового Закону «Про державну службу».

Ключовою подією стало прийняття 10 грудня 2015 року Закону України «Про державну службу», який набув чинності 1 травня 2016 року. У новому Законі було закладено низку фундаментальних речей – розмежування політичних та адміністративних посад, запровадження інституту державних секретарів міністерств, встановлення винятково конкурсної процедури призначення на усі посади державної служби, включно з вищими управлінськими посадами, зміна моделі оплати праці.

Від професіоналізму, прозорості дій державних службовців залежить ступінь задоволення законних інтересів громадян, авторитет держави, сталий розвиток країни та її конкурентоспроможність на міжнародній арені.

Наше минуле, досвід, традиції та цінності є запорукою нашого майбутнього. Належно оцінивши розвиток української державності у XX сторіччі, ми не лише уникнемо помилок, а й зможемо досягти успіху у розбудові незалежної України та впровадженні реформи державного управління і державної служби.

 

Презентаційний ролик до 100-річчя державної служби в Україні

    

 

Вівторок, 09 червня 2020 09:41

Twinning Instrument Mechanism in Ukraine

Етапи УКР 

The order of approval of the project proposals:

1. Twinning Programme Administrative Office (PAO) annually before the 15-th March informs government authorities (institutions) about the possibilities of attracting the EU assistance within the framework of the Twinning instrument;

2. In case of interest government authorities prepare, and submit to PAO the project proposals before the 15-th July;

3. PAO provides analysis, and assessment of submitted project proposals taking into consideration the capacity of the governmentauthority (institution) to implement the project;

4. The list of the project proposals elaborated by PAO is submitted to the EU Delegation to Ukraine for further review, and approval. It facilitates implementation of the system approach to the annual programming, identification, and regular monitoring of the Twinning projects;

5. The approved list of project proposals is submitted for consideration to the Twinning Programme Coordination Group (TPCG) (representatives of the Office of the President of Ukraine, the Cabinet of Ministers of Ukraine, PAO, the Ministry for Development of Economy, Trade, and Agriculture of Ukraine, the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine, the EU Delegation to Ukraine), in order to provide coordination of the Twinning instrument implementation as well as objectiveness, transparency, and taking into consideration interests of all the stakeholders;

6. TPCG approves the list of the project proposals, and on the basis of it, the indicative list (work plan) of the projects is developed.

The way of the Twinning Project Proposal after the approval:

1. Beneficiary administration, with the support of the EU Delegation to Ukraine and the PAO, prepares the Twinning Fiche. Mandatory results/outputs represent a key element of the Twinning Fiche;

2. The Member States shall prepare proposals based purely on the comparative advantage of their administrative system, and the quality, experience and availability of public expertise required for the implementation of the project.
The selection procedures guarantee equal treatment, non-discrimination and transparency for all Member States involved
;

3. The next step is Twinning Contract preparation which is composed of Special Conditions and Annexes;

4. After that, the partners are in the direct implementation phase of the project, and the Twinning initiator acquires the status of the beneficiary of the Twinning project;

5. In order to monitor the implementation of the Twinning project, the beneficiary establishes a Steering Committee,
at which the quarterly and summary (by results of the project) reports are reviewed
.

Procedures and requirements for the preparation of the Twinning project proposals

The project proposal is filled in according to the sample and it should include the information on the public authority (institution) which initiates the project and the brief summary of the future project (the title, general objective, goals, required outcomes, the problem, the project is aimed at).

The project proposals should match the following criteria:

  • areas of cooperation, covered by the Association Agreement between the European Union and Ukraine as well as the priorities of the Agenda of the Ukraine-EU Association;
  • priorities of the Twinning Initiator; 
  • medium term priorities of the government authority (institution) where the Twinning project is implemented;
  • Institutional capacity of the Twinning Initiator;
  • international technical assistance projects, including those that have been completed, in the area of public administration, which envisages the implementation of the Twinning project.

For the purpose of the Twinning project successful implementation the beneficiary should provide the project with:

  • the relevant human resources (to appoint the Project Leader, the RTA counterpart, to create working groups on preparation, and implementation of the project);
  • to supply the RTA, and his assistant with the furnished and equipped office in the personal premise;
  • to identify the place for organization of training courses, seminars and project conferences.

The following activities are to be financed by the European Commission:

  • work, and allowance of the Resident Twinning Advisor (RTA) in the beneficiary country;

  • work of medium term, and long term experts;
  • expenses on preparation, and realization of the project;
  • events (seminars, round table discussions, conferences, study visits);
  • internship of representatives of the beneficiary body in the institutions of the Twinning partner countries;
  • work of the government authority of the EU Member State regarding the project implementation (on the territory of the EU Member States);
  • expenses on oral, and written forms of translation;
  • audit expenses;
  • in separate cases special equipment (at the cost of up to 5000 Euro).
Четвер, 30 квітня 2020 10:38

Запитання-відповіді

1. Чому Twinning є особливим видом європейської допомоги?

Інструмент Twinning:

  • не є класичною технічною допомогою, адже не просто надає експертну підтримку, а являє собою форму партнерства та адміністративного співробітництва у конкретній сфері;
  • підтримує інституційну й структурну реформи шляхом надання експертної оцінки та консультування у відповідній сфері державного управління, забезпечує навчання персоналу ефективним методам та процедурам роботи, допомагає в розробленні законодавства та його наближенні до acquis communautaire;
  • наявність «лідерів проєктів» як з європейської, так і з української сторін (здійснюють загальну координацію проєкту) та постійного радника проєкту (здійснює координацію заходів в рамках проєкту на місці), відряджений на час реалізації проєкту до країни-бенефіціара;
  • основоположним принципом є «спільна відповідальність» бенефіціара проєкту Twinning та відповідної структури країни-партнера за досягнення визначених результатів проєкту;
  • системи держав–членів ЄС не копіюються, а адаптуються для ефективного функціонування в Україні.


2. Які компоненти має інструмент Twinning?

В рамках реалізації проєктів Twinning можна виділити три основні компоненти: 

  • законодавчий – допомога державному органу в розробленні та перегляді чинного законодавства (перегляд нормативно-правових актів та підготовка пропозицій щодо внесення змін до українського законодавства відповідно до європейських стандартів; порівняльний аналіз національного та європейського законодавства); 
  • підвищення інституційної спроможності – здійснення європейськими експертами функціонального обстеження та / або порівняльного аналізу наявної інституційної структури державного органу; 
  • підвищення кваліфікації кадрів державного органу – проведення семінарів та тренінгів іноземними експертами, здійснення навчальних візитів та стажувань представників українського державного органу, проведення конференцій, круглих столів тощо.


3. Яка різниця між інструментами Twinning і TAIEX?

Інструмент TAIEX є короткостроковою допомогою і в основному направлений на задоволення конкретних потреб. Країни-бенефіціари самостійно визначають свої потреби і подають заявки на підтримку в конкретних питаннях. TAIEX як інструмент доповнює собою більш масштабні програми допомоги (партнерство, технічну підтримку) та допомагає забезпечувати експертну допомогу в конкретних «прогалинах», які не покриті іншими програмами допомоги.

Інструмент Twinning є довгостроковою допомогою, за час реалізації якої можливо більш ґрунтовно розробити або вдосконалити законодавство у відповідній сфері, внутрішні регламенти, процедури, інструкції, провести ряд заходів із підвищення кваліфікації представників бенефіціара проєкту Twinning тощо.


4. Хто входить до складу Робочої групи з питань координації впровадження інструмента Twinning?

До складу Робочої групи входять представники Офісу Президента України, Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, Національного агентства України з питань державної служби, Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерства закордонних справ України та Представництва Європейського Союзу в Україні. Робоча група затверджує перелік проєктних пропозицій, на його підставі складає індикативний список проєктів і щороку вносить до нього зміни.


5. Що відбувається після затвердження проєктної пропозиції Twinning?

Після затвердження проєктної пропозиції Twinning:

1. Відповідний орган державної влади спільно з Представництвом ЄС та за підтримки Адміністративного офісу програми Twinning із залученням іноземних експертів (у разі потреби) розпочинає підготовку детального технічного завдання проєкту Twinning , в якому визначаються мета, цілі, результати проєкту та заходи щодо їх досягнення, основні компоненти проєкту;

2. Наступним кроком є відбір проєктних пропозицій від держав-членів ЄС, які зацікавлені бути партнером українського органу в рамках реалізації проєкту Twinning;

3. Після того як партнера(ів) з європейської сторони обрано, розпочинається підготовка Twinning-контракту – угоди, яка визначає остаточні результати реалізації проєкту, заходи для їх досягнення (із зазначенням строку і критеріїв виконання) та обов’язки кожної із сторін;

4. Після того, як контракт підписано, партнери переходять до стадії безпосереднього впровадження проєкту, а ініціатор проєкту Twinning набуває статусу бенефіціара проєкту Twinning.

5. З метою здійснення контролю за реалізацією проєкту Twinning бенефіціар утворює наглядовий комітет, на засіданні якого розглядаються щоквартальні та підсумкові (за результатами реалізації проєкту) звіти.


6. Що необхідно для реалізації проєкту Twinning?

Для реалізації проєкту Twinning бенефіціару проєкту необхідно:

  • забезпечити постійного радника проєкту офісним приміщенням, оснащеним меблями, комп'ютерною технікою з підключенням до мережі Інтернет, засобами міжнародного телефонного (у тому числі факсимільного) та електронного зв'язку, копіювальною технікою;
  • надано приміщення для проведення тренінгів, семінарів,  конференцій, інших заходів у рамках проєкту.

Важливою передумовою успішної реалізації проєкту Twinning є політична підтримка та зацікавленість керівництва відповідного державного органу та наявність відповідних фахівців із знанням іноземних мов, які будуть присвячувати проєкту значну частину робочого часу.


7. Який термін реалізації проєкту Twinning?

Реалізація проєкту Twinning може тривати від 12 до 36 місяців.


8. Яка роль Адміністративного офісу програми Twinning?

Адміністративний офіс програми Twinning, який функціонує при Національному агентстві України з питань державної служби, координує підготовку та сприяє практичному впровадженню проєктів інституціональної розбудови, надає  консультативну та методологічну підтримку державним установам щодо підготовки та реалізації проєктів, здійснює моніторинг їх виконання та забезпечує ведення їх обліку.

Підписатися на новини