Про центр (1810)
Підкатегорії
Доступ до публчної інформації (100)
Доступ до публічної інформації
З метою забезпечення прозорості та відкритості діяльності Центру адаптації держаної служби до стандартів Європейського Союзу (далі - Центр), створення механізмів реалізації права на доступ до інформації, що знаходиться у його володінні, та інформації, що становить суспільний інтерес, в установленому законодавством порядку Центр забезпечує доступ до публічної інформації шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації та відповіді на інформаційний запит.
Згідно із Законом, публічною є відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень.
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним, який подається в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
З метою спрощення процедури оформлення запитів на інформацію пропонуємо оформляти запити за рекомендованою формою. Запит на отримання інформації складається у довільній формі. При цьому необхідно вказати:
1) ім'я та прізвище запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер телефону;
2) опис інформації, яку запитувач хотів би отримати (або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит);
3) підпис і дату.
Запити на публічну інформацію подаються у робочі дні з 9.00 до 17.00 години (у п’ятницю та напередодні святкових днів – з 9.00 до 16.00 години):
усно:
за телефоном +38 (044) 278-36-44
письмово:
на поштову адресу: вул. Прорізна 15, м. Київ, 01601, Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу (на конверті вказувати "Публічна інформація");
на електронну адресу: center@center.gov.ua
Запити на публічну інформацію, які подаються особисто або за телефоном, не приймаються під час обідньої перерви (з 13.00 до 13.45).
Усі запити, що надійшли електронною поштою (поштою) у вихідні, святкові або неробочі дні, реєструються на наступний за цими днями робочий день.
У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його оформляє відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації, обов’язково зазначивши в запиті своє ім’я, контактний телефон, та надає копію запиту особі, яка його подала.
Перегляд матеріалів ...TAIEX (Technical Assistance Information Exchange) – це інструмент зовнішньої допомоги, що надається Європейською Комісією для обміну інформацією з метою розбудови інституціональної спроможності, необхідної для адаптації національного законодавства до acquis communautaire.
Інструмент технічної допомоги та обміну інформацією (TAIEX) був заснований Генеральним Директоратом Європейської Комісії з питань розширення у 1996 році як програма, що покликана допомагати країнам-кандидатам у стислі терміни розв’язати питання запровадження законодавства ЄС (acquis communautaire). Завдання ТАІЕХ полягає в спрощеному механізмі передачі та обміні передовим досвідом між країнами-бенефіціарами й країнами – членами Європейського союзу.
Визначальними рисами інструменту TAIEX є сфокусованість на розв’язанні конкретних проблем розвитку та інтеграції, що вимагає від адміністрацій країн-бенефіціарів ініціативного підходу, самостійного визначення своїх потреб, підготовки і подання заявок, мобільності (від подання заявки on-line до надання допомоги проходить від двох до трьох місяців), що дає змогу використовувати його для вирішення термінових питань.
У рамках інструменту TAIEX за рахунок коштів ЄС надаються такі послуги:
надання експертів країнам-бенефіціарам в якості радників щодо розроблення законодавчих актів та інтерпретації їх до acquis communautaire;
навчальні візити, що дають змогу державним службовцям з країни-бенефіціара вивчити досвід країни-члена щодо вирішення практичних питань, пов’язаних із впровадженням і забезпеченням дотримання acquis communautaire та взаємодією із зацікавленими сторонами;
організація і проведення семінарів та робочих зустрічей з метою представлення та роз’яснення аспектів acquis communautaire широкій аудиторії.
Сфера діяльності партнерів-бенефіціарів, отримувачів допомоги в рамках ТАІЕХ, повинна стосуватись публічного сектору, але таку допомогу може отримувати також приватний сектор, до компетенції якого відноситься сфера імплементації та удосконалення законодавства в країні-бенефіціарі з метою його гармонізації з відповідним законодавством Європейського Союзу.
Основні цільові групи ТАІЕХ:
державні службовці, що працюють в центральних органах виконавчої влади;
державні службовці, що працюють в місцевих органах виконавчої влади, та асоціаціях місцевих органів влади;
органи юстиції та правоохоронні органи;
члени законодавчих органів та державні службовці, що працюють у законодавчих органах та органах місцевого самоврядування;
професійні та комерційні асоціації, що представляють соціальних партнерів, представники профспілок та спілок роботодавців;
перекладачі, коректори та особи або органи, що офіційно тлумачать норми законодавства.
Для нових країн – членів ЄС (Румунія, Болгарія) ТАІЕХ використовується як інструмент після вступу в ЄС, для країн-кандидатів та країн Західних Балканів – як передвступний інструмент. Для країн Європейської політики сусідства ТАІЕХ використовується з метою підтримки реалізації пріоритетів, визначених Планами дій, Договорами про співробітництво і цілями, визначеними в ході постійного структурованого діалогу.
Експерти, запрошені в рамках заходів ТАІЕХ, являються, в основному, службовцями державного сектору країн – членів ЄС, які працюють у тотожних органах країни-бенефіціара. Дуже часто експерти виступають практикуючими спеціалістами в конкретній сфері. В разі потреби до заходів ТАІЕХ також можуть бути залучені чиновники Європейської Комісії та інших інституцій ЄС.
Важливою умовою для успішного проведення заходів у рамках ТАІЕХ є чітке визначення бенефіціаром своїх потреб та питань, стосовно яких робиться запит на допомогу. Це допоможе забезпечити вирішення поставлених питань і підібрати потрібних експертів.
Переваги співпраці з ТАІЕХ:
- обмін інформацією стосовно законодавства Європейського Союзу, національного законодавства та інституційної/ адміністративної практики;
- тісне співробітництво з країнами – членами ЄС;
- набуття цікавого професійного та особистого досвіду.
Використання зовнішньої допомоги Європейської Комісії у рамках TAIEX в Україні здійснюється відповідно до Порядку підготовки та виконання плану залучення зовнішньої допомоги Європейської Комісії у рамках TAIEX, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 р. № 316
Корисні посилання: Інструмент зовнішньої допомоги Європейської комісї (офіційний веб-сайт)
Twinning - це інструмент інституціональної розбудови і нова форма безпосереднього технічного співробітництва між органами влади держав – членів ЄС та країн-бенефіціарів. Twinning має на меті допомагати країнам-бенефіціарам покращувати та підсилювати адміністративне функціонування органів державної влади, їх структуру, людські ресурси, управлінський потенціал, що має сприяти апроксимації acquis communautaire (законодавство ЄС).
Інструмент Twinning містить в собі рамки, які регулюють співпрацю між державним органом (бенефіціаром) та органом-партнером від країни – члена ЄС. Разом вони розробляють та впроваджують проект Twinning в країні-бенефіціарі.
Визначальною рисою проекту Twinning є безпосередній обмін специфічним досвідом у окремо взятій сфері державного регулювання з метою впровадження норм та стандартів ЄС, передачу “ноу-хау” та передової практики між державними органами країн – членів ЄС та їхніми партнерами-бенефіціарами, випрацювання унікального національного досвіду.
На відміну від інших видів технічної допомоги, проекти Twinning не є класичною технічною допомогою, яка передбачає односторонню підтримку. Проекти Twinning мають бути спрямованим на вирішення конкретної проблеми і має завершитися досягненням обов’язкових результатів, за що несуть відповідальність керівники проекту – державні службовці високого рівня з країни – члена ЄС та країни-бенефіціара.
У кожному проекті працює керівник проекту від країни – члена ЄС (Member State Project Leader – MS PL) та постійний радник проекту Twinning (Resident Twinning Adviser – RTA). У країні-бенефіціарі також визначаються дві ключові посади: керівник проекту від країни-бенефіціара (Beneficiary Сountry Project Leader – BC PL) та партнер постійного радника проекту (Resident Twinning Adviser Counterpart).
Постійний радник проекту призначається органом влади країни-члена ЄС або уповноваженим органом країни-члена ЄС для роботи над впровадженням проекту в органі-бенефіціарі (або іншому органі-партнері) упродовж, щонайменше, 12 місяців.
Керівники проекту від обох сторін відповідають за загальне спрямування та координування проекту. Результат досягається завдяки чітко спланованим і розрахованим заходам, що прописані в Робочому плані (Work Plan) проекту Twinning.
Виконавцями проектів Twinning є неприбуткові організації, котрі мають менший, порівняно із консалтинговими фірмами, досвід виконання контрактів, але постійно працюючи з проектами Twinning, вони підвищують професіоналізм у цій сфері. Їм доводиться стикатися з такою проблемою як нестача персоналу, адже у проектах Twinning не передбачається залучення до реалізації проектів Twinning місцевих експертів (окрім персоналу органу-бенефіціара та асистентів RTA).
У рамках реалізації проектів Twinning передбачені такі види діяльності, як консультування (щодо підготовки законопроектів, організаційно-інформаційні питання тощо), тренінги, навчально-ознайомчі поїздки та стажування. Всі види діяльності та витрат, передбачені на виконання проектів Twinning та усіх пов’язаних з цим процедур викладені у Керівництві з використання інструменту Twinning, 2009 (Manual). {зсилка}
Проект Twinning може бути як класичний Twinning (Classic, тривалістю до 36 місяців) і бюджетом до 2 млн. євро або як полегшений Twinning (Light, тривалістю до 6 місяців) та бюджетом 250 тис. євро.
Партнери по проектах Twinning отримують спільну вигоду, це, наприклад:
- Обмін досвідом і знаннями на основі рівноправного спілкування між партнерами проекту Тwinning ("від державного службовця до державного службовця");
- Впровадження кращої практики органів влади країн-членів ЄС;
- Досвід в управлінні проектами технічної допомоги, зокрема Тwinning;
- Взаємодоповнення, якщо партнером від ЄС виступає консорціум;
- Досягнення відповідності національного законодавства у певній сфері нормам та стандартам ЄС;
- Встановлення довгострокових робочих взаємин, створення професійних мереж і, відповідно, покращення поінформованості про країну-бенефіціар серед країн – членів ЄС;
- Проведення навчальних тренінгів, покращення професійних спроможностей;
- Розроблення та впровадження адаптованих нормативно-правових актів, що є необхідною умовою виконання досягнутих домовленостей між країною-бенефіціаром та ЄС (спільні угоди, плани дій, інтеграція у спільний внутрішній ринок Європейського Союзу);
- Зміни в організаційній практиці та культурі, покращення комунікації та координації між органом-бенефіціаром та парнерами з ЄС.
- Досягнення додаткових (незапланованих) результатів тісної співпраці державних службовців із країн-членів ЄС з партнерами з країн-бенефіціарів.
Історична довідка
Впровадження інструменту Twinning було започатковано Європейською Комісією в 1997 році у контексті розширення Європейського Союзу. Цей новий інструмент інституціональної розбудови був створений з метою інтеграції законодавства ЄС у законодавство країн-бенефіціарів. На сьогодні впроваджено більше двох тисяч проектів Twinning.
У травні 1998 року розпочалася реалізація інструменту Twinning, яка сприяла розбудові професійної мережі державних службовців органів влади країн – членів ЄС і тих країн, де імплементувалися проекти Twinning.
Хронологія поширення інструменту Twinning:
1998 р.: перший проект Twinning був впроваджений у країнах Центральної та Східної Європи (Phare)
2002р.: перший проект Twinning в районі Західних Балкан (CARDS)
2004 р.: інструмент впроваджується у країнах Середземномор’я (MEDA)
2005 р.: інструмент Twinning стає доступним для країн СНД (Tacis)
Україні першою серед країн, що впроваджували програму Tacis, став доступним цей новий механізм співробітництва з країнами – членами ЄС. Поширення інструменту Twinning на Україну свідчить про важливе значення, що надається поглибленню інтеграції України та Європейського Союзу.
Принципи
1. Підхід на основі партнерства – фундаментальна засада для досягнення гарантованих результатів у процесі впровадження Twinning. І орган-бенефіціар, і партнер з країни-члена ЄС беруть на себе зобов’язання працювати до досягнення узгоджених сторонами обов’язкових результатів, які повинні бути вимірюваними та точними.
2. Проект Twinning повинен бути спільним для двох (або кількох) органів-партнерів, які мають зобов’язання. Партнери по проекту Twinning заздалегідь готують детальний робочий план. У процесі виконання проекту допускається внесення деяких уточнень; проте, від самого початку слід чітко встановити певні індикатори, що забезпечать постійний контроль прогресу.
3. Проект Twinning повинен передбачати, щонайменше, деякі елементи наближення до acquis communautaire (законодавства ЄС), a також деякі елементи інституційної та структурної реформи. Наприкінці проекту нова чи адаптована система повинна бути самодостатньою: вона повинна функціонувати виключно за рахунок і за відповідальності країни-бенефіціара.
4. Партнери по проекту Twinning беруть на себе зобов’язання з ефективного досягнення встановлених цілей, а не лише стосовно належного використання виділених коштів. Наприкінці проекту нова або відрегульована система стає цілком функціональною за повної відповідальності та фінансування країни-бенефіціара.
5. Twinning регулюється потребою країни-бенефіціара: це механізм, в якому бенефіціар відіграє визначну роль з ініціювання запиту на виконання конкретного проекту Twinning.
З метою впровадження системних змін та модернізації моделі державного управління, яка зробить владу доступною, прозорою та ефективною, наприкінці 2010 року в Україні розпочато адміністративну реформу. Підвищення ефективності державного управління шляхом реформування державної служби й виконавчої влади є одним з напрямів стратегічних перетворень, визначених Президентською Програмою економічних реформ «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».
У 2014 році набирає чинності Закон України «Про державну службу», який покликаний удосконалити правове регулювання державної служби відповідно до європейських принципів ефективного врядування та у зв’язку із системними реформами, започаткованими Президентом України.
На Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу покладено низку завдань щодо впровадження цього Закону, на виконання чого розроблено:
проекти наказів Національного агентства України з питань державної служби:
Довідково: актом встановлено послідовність дій під час визначення, погодження, затвердження та оновлення вимог до рівня професійної компетентності осіб, які претендують на зайняття посад державної служби груп II, III, IV і V в органі державної влади, органі влади Автономної Республіки Крим або їх апараті, перелік обов’язкових знань, умінь та навичок державного службовця в державному органі
Довідково: актом встановлено мінімальні загальні вимоги до освітньо-кваліфікаційного рівня та досвіду роботи осіб, які претендують на зайняття посади керівника апарату, а також типовий профіль цієї посади
Для організації та методичної координації процесу розроблення профілів службами персоналу державних органів підготовлено та затверджено Методичні рекомендації з розроблення профілів професійної компетентності посад державної служби у державних органах (наказ Нацдержслужби України від 20 липня 2012 року № 148).
Довідково: актом встановлено порядок, принципи розроблення і затвердження профілів у державних органах
Також організовано проведення низки семінарів-практикумів для центральних органів виконавчої влади, а згодом заплановано проведення подібних заходів на регіональному рівні.
Системне удосконалення управління людськими ресурсами на державній службі передбачається здійснити також шляхом розроблення та прийняття Державної цільової програми розвитку державної служби. Концепцію цієї програми, розроблену Центром адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України 27 червня 2012 року № 411-р «Про схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку державної служби на період до 2016 року», наразі розробляється проект Програми.
Довідково: актом закладаються засади для адаптації державної служби до стандартів і практик Європейського Союзу, посилення здатності системи державної служби до розроблення та реалізації державної політики шляхом створення ефективної системи управління людськими ресурсами та професіоналізації державної служби
Проголошений Україною курс на інтеграцію до ЄС передбачає досягнення не тільки соціально орієнтованої економіки, а й високих стандартів, реальної демократії, побудови громадянського суспільства, дотримання верховенства права. Європейський вибір пояснюється високим рівнем життя, прав і свобод громадян, досягнутим розвинутими країнами. Разом з тим, реформа системи державного управління є складовою частиною модернізації української держави, а ефективне функціонування держави неможливе без упорядкованої, структурованої та дієвої системи державного управління.
Як інструмент аналізу функцій та оцінки ефективності управлінської діяльності органів виконавчої влади та їх структурних підрозділів світова практика пропонує аналітичну методику оцінки ефективності діяльності органів виконавчої влади, яка отримала назву функціональне обстеження.
Концепція функціонального обстеження належить до основних шляхів посилення ефективності та результативності системи органів виконавчої влади, конкретних секторів і галузей державного управління, окремих інституцій завдяки оптимізації державних функцій.
Одним із напрямів діяльності у цьому контексті є консультаційне та науково-методологічне супроводження процесу функціонального обстеження, підготовка за підсумками обстежень рекомендацій щодо ліквідації надлишкових функцій, раціонального розподілу та зменшення дублювання в діяльності органів державної влади, а також розробка та впровадження відповідних навчальних модулів у систему професійного навчання та підвищення рівня професійної компетентності державних службовців.
Під функціональним обстеженням можна розуміти інструмент постійного аналізу відповідності завдань і функцій органів виконавчої влади чинному законодавству, а також відповідності внутрішньої структури органів виконавчої влади покладеним на них завданням і функціям з метою усунення з практики їх діяльності внутрішніх суперечностей, дублюючих функцій та функцій, що не належать до сфери їх повноважень.
Проведене у 2012 році функціональне обстеження органів державної влади, як механізм отримання інформації про завдання та функції цих органів та спосіб оптимізації їх функціональної та організаційної структури, було спрямоване на виявлення поєднання в одному органі контрольно-наглядових (інспекційних) функцій та функцій з надання адміністративних послуг, а також виявлення функцій, які можливо було б передати на виконання стороннім організаціям та відбувалось у два етапи: на місцевому рівні (обласні та районні державні адміністрації) та на центральному рівні (центральні органи виконавчої влади).
Завданнями функціонального обстеження стало здійснення аналізу конституційно й законодавчо закріплених функцій діяльності органів державної влади, проведення класифікації нормативно-визначених функцій органів державної влади за типологічними групами та підготовка пропозицій щодо уточнення функцій органів державної влади за результатами функціонального обстеження. На регіональному (місцевому) рівні об’єктами функціонального обстеження стали 24 обласні державні адміністрації, 490 районних державних адміністрацій, Автономна республіка Крим, міста Київ та Севастополь. На центральному рівні досліджувалися 16 міністерств, 55 центральних органів виконавчої влади та 5 центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом.
З метою більш якісного проведення функціонального обстеження Нацдержслужбою України було організовано проведення нарад та методичних семінарів в органах виконавчої влади, визначених як об’єкти для проведення функціонального обстеження та для організації роботи в державних органах утворено робочі групи та комісії.
За результатами проведеної роботи підготовлено робочий звіт (розглянутий та погоджений із представниками заінтересованих органів державної влади на всеукраїнській нараді-семінарі 13 листопада 2012 року), який свідчить, що в окремих державних органах залишається неврегульованим питання усунення поєднання в одному органі інспекційних функцій та функцій з надання адміністративних послуг.
Вагомим внеском у проведення адміністративної реформи стало усунення дублювання функцій різними органами, вироблення політики у відповідній сфері, підставою якого були результати проведених протягом 2010 – 2011 років функціональних обстежень.
Так, у січні-березні 2011 року з метою забезпечення належного виконання указів Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 та «Деякі питання організації роботи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади» від 24 грудня 2010 року
№ 1199/2010, у Головдержслужбі України були створені робочі групи, які підготували рекомендації щодо розподілу функцій та оптимізації повноважень міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, зокрема рекомендації щодо підготовки положень про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.
З 1 по 11 лютого 2011 року було проведено функціональне обстеження Полтавської та Івано-Франківської обласних державних адміністрацій, відповідних територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади та 8 районів у Полтавській та Івано-Франківській областях. За результатами проведеного функціонального обстеження були підготовлені пропозиції з оптимізації системи органів виконавчої влади на територіальному рівні, які були розглянуті на нараді в Адміністрації Президента України, що відбулась 16 лютого 2011 року.
Проведення функціонального обстеження дозволяє здійснити аналіз існуючих функцій органів виконавчої влади з метою їх оптимізації шляхом ліквідації, раціоналізації, модернізації тощо. За результатами функціональних обстежень складаються звіти, готується інформація з пропозиціями щодо уточнення функцій органів виконавчої влади та надсилається Кабінету Міністрів України.
Відбулося закриття проекту Twinning для ВВ МВС України
Відбулося засідання наглядової ради Twinning для ВВ МВС України
Відбулося засідання Наглядової ради проекту Twinning для ВАСУ
2024 Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу є державною установою, що належить до сфери повноважень Національного агентства України з питань державної служби (далі – НАДС).
Центр було утворено постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 року № 485 як Центр сприяння інституційному розвитку державної служби при Головному управлінні державної служби України (зараз НАДС).
Постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2008 року № 528 Центр сприяння інституційному розвитку державної служби було перейменовано в Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу.
На сьогодні Центр є провідною професійною та компетентною державною установою з потужним потенціалом та 20-річним досвідом співпраці з Європейським Союзом та міжнародними організаціями, програмами та проєктами (у тому числі, з EUAM, Представництвом Фонду Ганса Зайделя в Україні, Представництвом ООН Жінки в Україні, DECIDE, Natolin4CapacityBuilding, EU4PAR, U-LEAD, PDP, SIGMA, CIDS, PROTECT та іншими), забезпечення інституціональної розбудови, проведення експертно-аналітичних досліджень та функціональних обстежень, реалізації різних інструментів для вдосконалення організаційних процесів (включаючи інструменти управління якістю), а також організації та проведення навчальних та комунікативних заходів для органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Центр здійснює функції Адміністративного офісу програми Twinning, який був створений з метою інформування органів державної влади щодо можливості використання інструментів інституціональної розбудови Twinning і TAIEX та координації процесу їх імплементації. Центр є національним провайдером та координатором:
-
інструментів Європейського Союзу Twinning і TAIEX:
Twinning – інструмент інституціональної розбудови, у рамках якого відбувається співпраця на рівні державних службовців аналогічних органів державної влади країн-членів Європейського Союзута України.
Станом на березень 2024 року у робочому плані: 58 проєктів Twinning завершено, 2 проєкти – на стадії реалізації, 10 проєктів – на стадії підготовки детального технічного завдання Twinning Fiche. Загальна кількість проєктів Twinning – 70.
TAIEX – інструмент технічної допомоги та обміну інформацією, що надається з метою розбудови інституціональної спроможності, наближення та імплементації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу.
У 2023 році Адміністративним офісом програми Twinning було опрацьовано проєктні пропозиції, надані органами державної влади та включено 105 пропозицій до Плану залучення зовнішньої допомоги Європейської Комісії у рамках TAIEX на 2023 рік від 38 органів державної влади України;
-
співробітництва з Програмою ОЕСР SIGMA:
(Програма підтримки вдосконалення врядування та менеджменту) – одним із найпрестижніших аналітичних центрів Європейського Союзу, який було започатковано з метою зміцнення основ державного врядування та вдосконалення процесу розробки та впровадження реформи державного управління.
Центром забезпечується координація Робочого плану Програми SIGMA на відповідні роки, погодження проєктів технічних завдань Програми SIGMA із заінтересованими сторонами, а також організація та проведення ряду заходів з метою обговорення питань реформування державного управління.
З 2011 року НАДС бере активну участь у сферах діяльності Робочої панелі “Врядування та реформа державного управління” Тематичної платформи 1 “Зміцнення інститутів та забезпечення належного врядування” ініціативи ЄС “Східне партнерство” (далі – Робоча панель), зокрема на постійній основі бере участь у засіданнях Робочої панелі та у заходах, організованих країнами ініціативи ЄС “Східне партнерство”. З 2012 року Україна є країною-лідером у сфері “Ефективне управління технічною допомогою”.
Починаючи з 2013 року, в рамках співробітництва з ініціативою ЄС “Східне партнерство” Центром було забезпечено організацію 20 комунікативних заходів та 5 інформаційно-аналітичних та методичних матеріалів з питань реформування державної служби та її адаптації до стандартів ЄС.
Крім того, Центр активно залучений до виконання завдань і заходів у сфері реалізації державної політики євроатлантичної інтеграції щодо посилення інституціональної спроможності органів державної влади, відповідальних за співробітництво з НАТО, та підвищення рівня професійної компетентності державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування з питань євроатлантичної інтеграції шляхом:
-
проведення функціональних обстежень органів державної влади стосовно наявних інституційних спроможностей у сфері євроатлантичної інтеграції;
-
визначення кількісних та якісних потреб органів державної влади у фахівцях з питань євроатлантичної інтеграції;
-
розроблення програм підвищення кваліфікації з питань євроатлантичної інтеграції;
-
підготовки пропозицій до Стратегії комунікації з питань євроатлантичної інтеграції України на період до 2025 року.
Водночас Центр здійснює координацію Програми Україна – НАТО з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони, яка спрямована на забезпечення професійної підготовки цивільних фахівців у структурах безпеки та оборони, а також реалізації ключових реформ.
Водночас Центр є платформою експертно-аналітичних знань і компетенцій у сферах:
1) адаптації державного управління та державної служби до стандартів Європейського Союзу, зокрема шляхом організації роботи з ефективного використання в Україні інституціональних інструментів;
2) якісних експертно-аналітичних досліджень та рішень з питань європейської та євроатлантичної інтеграції;
3) удосконалення стандартів і процедур роботи державних службовців, діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування тощо:
-
розроблення нового законодавства у сфері державної служби;
-
методично-консультативний супровід проведених функціональних обстежень центральних органів виконавчої влади;
-
запровадження обстеження системи управління якістю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;
-
підвищення рівня професійних компетентностей державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування та інших фахівців;
-
розробка та публікація видань аналітичного та інформаційного характеру з метою поширення нових ідей та кращих практик тощо.
З метою визначення єдиного механізму організації професійного навчання для державних службовців за рахунок міжнародної технічної допомоги та інших форм міжнародного співробітництва, Центром розроблено постанову Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2022 року № 1028, що сприятиме підвищенню професіоналізації державних службовців.
У 2023 році Центром вперше проведено збір та узагальнення потреб, пріоритетних напрямів та результатів професійного навчання, до якого було залучено 107 міністерств, центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів.
Аналітичні звіти про результати, потреби та пріоритетні напрями професійного навчання державних службовців, керівників державних підприємств, установ, організацій за рахунок міжнародної технічної допомоги та інших форм міжнародного співробітництва подано на розгляд Секретаріату Кабінету Міністрів України листами НАДС від 15.02.2023 № 632/94-23 та від 01.03.2023 № 873/94-23.
Крім того, з метою надання методичної підтримки службам управління персоналом щодо визначення потреб, пріоритетних напрямів та результатів професійного навчання державних службовців міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади Центром розроблено відповідні методичні рекомендації, які затверджені наказом НАДС від 08.12.2023 № 189-23.
З метою унормування питань професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування за кордоном Центром підготовлено постанову Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2023 року № 990 “Деякі питання організації професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування за кордоном”. Зазначеною постановою затверджено Порядок організації професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування за кордоном, який визначає умови організації та проходження професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування у закладах освіти, установах, організаціях за кордоном. Для належного виконання положень згаданої постанови підготовлено:
-
Порядок укладення договору між державним службовцем/посадовою особою місцевого самоврядування і органом, який направляє, про направлення державного службовця/посадової особи місцевого самоврядування на професійне навчання за кордон та типову форму такого договору, затверджені наказом НАДС від 14 листопада 2023 року № 182-23, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 грудня 2023 року за № 2225/41281;
-
Форму звіту про результати професійного навчання державного службовця/посадової особи місцевого самоврядування за кордоном, затверджену наказом НАДС від 14 грудня 2023 року № 192-23;
-
Методичні рекомендації щодо заповнення Форми звіту про результати професійного навчання державного службовця/посадової особи місцевого самоврядування за кордоном, затверджені наказом НАДС від 22 грудня № 196-23;
-
Методичні рекомендації щодо особливостей укладення та виконання договору між державним службовцем/посадовою особою місцевого самоврядування і органом, який направляє, про направлення державного службовця/посадової особи місцевого самоврядування на професійне навчання за кордон, затверджені наказом НАДС від 27 лютого 2024 року № 33-24.
Крім того, у 2019 році Україна отримала статус спостерігача у Робочій групі національних кореспондентів CAF Європейської мережі державного управління (EUPAN), а Центр та його обрані працівники – статус Українського національного ресурсного центру CAF та національних кореспондентів.
Україна стала першою та єдиною на цей час серед країн ініціативи Європейського Союзу “Східне партнерство”, хто отримав такий статус.
Статус спостерігача сприятиме підвищенню ефективності впровадження рекомендацій експертів Програми SIGMA, реалізації реформи державного управління та державної служби в Україні, а також сприятиме отриманню можливості НАДС офіційно залучати ресурси та впроваджувати в Україні європейську модель управління якістю CAF.
З огляду на вищезазначене в Україні з 2019 року здійснюється впровадження Загальної схеми оцінювання (CAF). Зокрема, у 2021 році розроблено онлайн-курс «Підвищення ефективності та якості менеджменту в сфері державного управління та місцевого самоврядування шляхом застосування моделі загальної схеми оцінювання (Common Assessment Framework, CAF)».
Центром адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу у статусі Українського національного ресурсного центру CAF постійно здійснюється експертна підтримка органів державної влади щодо проведення обстеження системи управління якістю шляхом застосування загальної схеми оцінювання CAF
