Участь у складі Комітету з державного управління ОЕСР

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) була створена на базі Європейської організації економічного співробітництва, заснованої для управління допомогою з боку США та Канади в рамках Плану Маршала по реконструкції Європи після Другої Світової війни.

Співробітництво України з ОЕСР визначено одним із пріоритетних напрямів відповідно до Програми економічних реформ Президента України на 2010-2014 роки. Комітет з питань державного управління ОЕСР (PGC OECD) є визнаною у світі платформою для обміну кращими практиками у сфері державного управління.

Україна має статус постійного спостерігача у Комітеті з питань державного управління ОЕСР із 2008 року. Метою діяльності Комітету є надання допомоги країнам у побудові та зміцненні потенціалу до вироблення та реалізації неупередженої, орієнтованої на громадян державної політики, зміцнення потенціалу державних установ, оцінювання поточних та нових стратегічних викликів державного управління, що постають перед урядами у контексті глобальної економіки.
Участь у його роботі надає як країнам-членам ОЕСР так і країнам не членам (наприклад, Україні) багато можливостей, зокрема:

• сприяє ідентифікації та вирішенню стратегічних проблем сьогодення, які постають перед урядами країн, зокрема підвищення довіри до державних інституцій та використання ефективного підходу до реагування на виклики, що постають перед урядами;
• сприяє у проведенні збалансованої та ефективної державної політики, підвищенню прозорості, якості та результативності у функціонуванні державних інституцій та наданні послуг;
• поширює кращі елементи належного врядування і робить внесок у вдосконалення ефективності, прозорості, відповідальності та підзвітності урядових установ.

Обстеження системи державного управління (Government at a Glance)

Ще одним із важливих досліджень, що проводяться ОЕСР, є дослідження під назвою «Погляд на Уряд» (Government at a Glance). Це щодворічне дослідження ОЕСР, яке аналізує системи урядування країн-членів ОЕСР за 30 індикаторами. Дослідження включає порівняння політичних та інституційних рамок функціонування урядів, містить дані про доходи, витрати та працевлаштування, індикатори з відкритості, доброчесності та е-урядування. Минуле дослідження було видане у 2011році.

  Дані про Україну було включено до дослідження «Погляд на Уряд 2011». Зокрема, було заповнено відповідні опитувальники, запропоновані організацією, що стосувались таких тематик: державні закупівлі, доступ до інформації, надання адміністративних послуг, діяльність політичних радників, конфлікту інтересів на державній службі, управління людськими ресурсами. Зазначену інформацію було опрацьовано експертами ОЕСР та включено до проекту видання «Погляд на Уряд 2011».

Дані про Україну було включено до наступних блоків дослідження: «Стратегічне бачення та лідерство», «Зайнятість в органах державної влади та державних установах», «Практики управління людськими ресурсами», «Прозорість в уряді», «Державні закупівлі» та «Способи надання державних послуг». Тому пріоритетним залишається завдання щодо долучення України до участі у дослідженні повною мірою, що посилить її вплив на міжнародній арені, сприятиме ідентифікації та вирішенню стратегічних проблем сьогодення, які постають перед Україною, зокрема, підвищенню довіри до державних інституцій та використанню ефективного підходу до реагування на виклики.

Одним із напрямів роботи Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу є удосконалення системи управління людськими ресурсами на державній службі.

Реалізація цього завдання має низку пріоритетів:

• впровадження системи управління людськими ресурсами за компетентнісним підходом;
• розробка стратегічних документів щодо управління людськими ресурсами на державній службі;
• підвищення рівня професійної компетентності державних службовців.

Впровадження системи управління людськими ресурсами за компетентнісним підходом

Однією із новацій Закону України «Про державну службу» від 17.11.2011 № 4050 є застосування управління людськими ресурсами за компетентнісним підходом, що покладено в основу кадрової політики в державних службах Великої Британії, Австрії, Канади, Нідерландів, Німеччини, США, Австралії та ін.

На законодавчому рівні закріплено нові поняття (терміни):

• профіль професійної компетентності посади державної служби (комплексна характеристика посади державної служби, що містить визначення змісту виконуваної за посадою роботи та перелік спеціальних знань, умінь і навичок, необхідних державному службовцю для виконання посадових обов’язків);
• рівень професійної компетентності особи (характеристика особи, що визначається її освітньо-кваліфікаційним рівнем, досвідом роботи та рівнем володіння спеціальними знаннями, уміннями та навичками).

Профіль професійної компетентності розширює критерії, встановлені до посади кваліфікаційними вимогами, беручи до уваги не лише освітній та освітньо-кваліфікаційний рівень та стаж, а й досвід роботи, володіння спеціальними знаннями, уміннями і навичками, необхідними для ефективного виконання посадових обов’язків.

На виконання підпункту 200.2 Національного плану дій на 2012 рік у державних органах мають бути розроблені та затверджені профілі професійної компетентності посад державної служби відповідно до штатного розпису до 1 листопада 2012 року. Відповідне завдання було доведено до центральних та місцевих органів виконавчої влади.

Центром адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу як головним виконавцем розроблено:

• наказ Нацдержслужби України від 16 травня 2012 року № 92 «Про затвердження Порядку визначення спеціальних вимог до досвіду роботи, вимог до напряму підготовки (отриманої особою спеціальності) та інших вимог до рівня професійної компетентності осіб, які претендують на зайняття посад державної служби груп II, III, IV і V», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 травня 2012 року за № 873/21185;
• наказ Нацдержслужби України від 16 травня 2012 року № 91 «Про затвердження Типового профілю професійної компетентності посади керівника апарату та мінімальних вимог до рівня професійної компетентності осіб, які претендують на зайняття цієї посади, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 травня 2012 року  за № 872/21184;
• наказ Нацдержслужби України від 20 липня 2012 року № 148 «Про затвердження Методичних рекомендацій з розроблення профілів професійної компетентності посад державної служби у державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим або їх апараті».

Вони визначають порядок, принципи розроблення і затвердження профілів професійної компетентності посад державної служби у державному органі, органі влади Автономної Республіки Крим або їх апараті.

Також здійснюється навчально-методичне супроводження щодо впровадження нових засад управління персоналом на державній службі. Так, протягом серпня - жовтня 2012 року проводилася серія короткострокових тематичних семінарів для усіх державних органів центрального та місцевого рівня, органів влади Автономної Республіки Крим з питань реалізації нових функцій у сфері управління персоналом та проведення функціональних обстежень. Загалом заплановано проведення близько 200 таких семінарів за участю керівників та заступників керівників державної служби, керівників структурних підрозділів, керівників і працівників кадрових служб центральних і місцевих органів виконавчої влади та інших державних органів.

Також проводяться тренінги «Впровадження профілів професійної компетентності посад державної служби» в рамках програми "Лідерство-2012". Серед учасників тренінгу керівники структурних підрозділів Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Вищої ради юстиції, Вищого адміністративного суду України, Секретаріату Конституційного суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Практичні поради щодо розробки профілів професійної компетентності посад державної служби

Підвищення рівня професійної компетентності державних службовців

Завданнями Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу щодо реалізації цього пріоритету є:

організація та координація заходів щодо проведення наукових досліджень з питань державної служби, зокрема з питань удосконалення системи підвищення кваліфікації державних службовців;
підвищення професійного рівня державних службовців, насамперед тих, що займають посади І—IV категорій;
взаємодія з центрами перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2004 № 1681 (зі змінами)).
У рамках цього пріоритету розроблено:

навчальні комплекси:

"Впровадження стандартів гендерної політики на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування";
"Комплексна професійна програма екологічної підготовки державних службовців";
"Впровадження етичних стандартів в державному управлінні та органах місцевого самоврядування";
"Зв’язки з громадськістю в органах державної влади та органах місцевого самоврядування";
"Стандарти та форми партисипативної демократії на місцевому рівні";
"Основи сталого розвитку та охорона навколишнього природного середовища";
методичні рекомендації:

з розробки єдиних стандартів підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування;
щодо підготовки модельного кодексу етики і професійної поведінки службовців, уповноважених на виконання функцій територіальної громади;
щодо концептуальної моделі служб (центрів) супроводу процесу безперервної освіти державних службовців: діагностичні, психологічні, науково-дослідні та методичні рекомендації;
щодо залучення молоді на державну службу та підвищення рівня участі молоді у суспільно-політичному житті на місцевому рівні;
програми короткострокових тематичних семінарів:

з питань взаємодії з громадськістю у процесі формування і реалізації державної та регіональної політики;
з питань реалізації нових функцій у сфері управління персоналом;
з питань розроблення та впровадження профілів професійної компетентності посад державної служби;
методика проведення функціонального обстеження діяльності державних органів;
довідники:

кластери у системі підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування;
впровадження інноваційних підходів до організації навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування;
розвиток системи підготовки та атестації кадрів вищої кваліфікації у системі державного управління.
Також одним із напрямів підвищення рівня професійної компетентності державних службовців є їх участь у групах аналізу політики, які утворюються для розроблення стратегії та шляхів розв’язання конкретної актуальної проблеми у пріоритетній для органу влади сфері/галузі відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 року № 334-р «Питання діяльності груп аналізу політики у центральних органах виконавчої влади».

Розробка стратегічних документів щодо управління людськими ресурсами на державній службі

Пріоритети розвитку кадрової політики в державному управлінні закріплені Президентом України у Стратегії державної кадрової політики на 2012 — 2020 роки, якою визначені шляхи і засоби професіоналізації державної служби, впровадження технологій управління персоналом на противагу існуючим регламентам роботи з кадрами. Зокрема Стратегія передбачає розроблення та прийняття державної цільової програми кадрової політики, а також відповідних галузевих програм.

Центром адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу розроблено Концепцію Державної цільової програми розвитку державної служби на період до 2016 року , схвалену Урядом 27 червня 2012 року за № 411-р.

Відповідно до закріплених у Концепції пріоритетів Державна цільова програма розвитку державної служби на період до 2016 року передбачатиме впровадження нового механізму, стандартів та процедур управління людськими ресурсами на державній службі, а також посилення інституціональної спроможності у системі державної служби.

Завданням проекту Програми Центром адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу як головним розробником вбачається визначення сучасних засад професійно-посадового розвитку персоналу державної служби, що має привести в дію систему управління посадовою кар’єрою за компетентнісним підходом та забезпечити належну інституціональну спроможність державної служби.

Дорожньою картою проекту Програми стала Стратегічна рамка щодо системи управління персоналом, розроблена Канадським бюро міжнародної освіти у рамках українсько-канадського проекту «Реформа управління персоналом на державній службі».

У проекті Програми з метою становлення професійної, ефективної, стабільної та авторитетної державної служби реалізовано механізм підвищення рівня професійної спроможності державних службовців без відриву від служби, закладено фундаментальні засади реформування системи управління персоналом на державній службі на довгострокову перспективу.

Відповідно до визначених Концепцією цілей реалізація Програми передбачає виконання таких першочергових завдань:

за напрямом впровадження нового механізму, стандартів та процедур службових відносин у сфері державної служби:

• розроблення та затвердження необхідних нормативно-правових актів та методичний супровід з питань набору на державну службу та її проходження за компетентнісним підходом з метою гарантування єдиних для всіх державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим інструментів регулювання діяльності державних службовців; відповідних умов працевлаштування та просування по службі; удосконалення системи оплати праці з урахуванням змісту та обсягу виконуваної роботи, її складності, рівня відповідальності та особистого внеску працівника в загальні результати роботи;
• удосконалення робочих процесів, визначення функціонального змісту праці державного службовця на робочому місці, відповідних посадових обов’язків і прав, а також визначення знань, умінь, навичок, ціннісних характеристик і особистих якостей державних службовців, необхідних для виконання завдань на відповідній посаді, впровадження механізмів гарантування політичної неупередженості державних службовців при виконанні службових обов’язків;
• удосконалення організаційно-правових засад діяльності служб персоналу державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та їх апаратів шляхом запровадження систематичного аналізу інформаційного, технічного, нормативно-правового і діловодного забезпечення системи управління людськими ресурсами на державній службі та потреб його удосконалення, усунення зайвої документальної звітності;
• запровадження системи стратегічного планування управління людськими ресурсами та супроводження кар’єрного просування державних службовців, у тому числі шляхом створення механізму професійної адаптації та професійного розвитку державних службовців без відриву від служби з орієнтацією на надання спеціальних знань, формування вмінь, необхідних для виконання роботи за певною посадою;
• створення системи незалежного моніторингу кадрової політики у сфері державної служби, у тому числі звітування з питань ефективності процесів набору та просування на державній службі, систематичного аналізу діяльності апарату державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим щодо функціональної та організаційної струк­тури органу відповідно до цілей його діяльності та належного кадрового забезпечення;

за напрямом посилення інституціональної спроможності у системі державної служби:

• визначення стратегічних напрямів, методів і механізмів адаптації законодавства про державну службу до стандартів Європейського Союзу, удосконалення стандартів і процедур роботи державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та їх апаратів;
• забезпечення інформаційно-технологічного супроводження процесів управління людськими ресурсами на державній службі, у тому числі удосконалення механізму збирання, опрацювання, проведення аналізу адміністративної інформації у сфері державної служби та її захисту, створення автоматизованої системи діагностики професійної компетентності державних службовців та її комплексної системи захисту інформації;
• створення системи інформаційно-аналітичного та навчально-методичного забезпечення сталої діяльності служб персоналу державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та їх апаратів;
• посилення роз’яснювальної роботи серед громадськості та моніторинг громадської думки щодо реформи державної служби;
• впровадження системи управління організаційною культурою в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим та їх апаратах, механізмів посилення відкритості та налагодження взаємодії з інститутами громадянського суспільства, ефективного зворотного зв’язку;
• посилення міжнародної співпраці у процесі реформи державної служби, вивчення кращих практик і досвіду у сфері нормативно-правового регулювання державної служби, застосування інноваційних технологій під час здійснення кадрової політики, науково-методичного та інформаційно-аналітичного функціонування державної служби;
• посилення механізму впровадження в Україні інструментів інституційної розбудови Європейської Комісії Twinning, TAIEX і SIGMA, що є практичною допомогою у розв’язанні конкретних проблем розвитку та євроінтеграції, у тому числі на регіональному рівні.

Кардинальною зміною має стати інтеграція цілісних процесів і процедур управління персоналом за компетентнісним підходом, у тому числі удосконалення організації оплати праці державних службовців з урахуванням змісту та обсягу виконуваної роботи, її складності, рівня відповідальності працівника, удосконалення робочих процесів та встановлення чітких стандартів професійної діяльності державних службовців, підвищення ролі та реалізація нових завдань службами персоналу державних органів тощо.

Таким чином, із затвердженням Державної цільової програми розвитку державної служби на період до 2016 року буде передбачено конкретні заходи, відповідальних, строки та ресурси для модернізації державної кадрової політики, забезпечення ефективних внутрішніх стандартів та процедур роботи державних органів державної, підвищення ефективності управління персоналом у системі державної служби.

Окремо слід зазначити про проведене Центром адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу дослідження, присвячене питанням гендерної рівності на державній службі на центральному та місцевому рівнях.

Дослідження проведене у рамках участі України у Комітеті з питань державного управління Організації економічного співробітництва та розвитку, одним із пріоритетів якого власне і є проведення досліджень ОЕСР «Погляд на Уряд» («Governance at a Glance»), присвячених різним аспектам державного управління.

Загалом результати дослідження дають підстави стверджувати, що в Україні створено правові механізми, прийнято низку важливих рішень, спрямованих на впровадження ґендерної рівності, водночас реальна рівновага між жінками і чоловіками у політичній сфері та на державній службі відсутня.

Ознайомитися з результатами дослідження «Погляд на Уряд - 2013»

КОРИСНІ МАТЕРІАЛИ

• Інноваційні підходи до управління кадрами на державній службі 
• Методи, що використовуються для визначення та надання характеристик компетенціям
• Професіоналізм державних службовців як умова ефективної діяльності органів державної влади
• Презентація "Становлення та розвиток компетенцій"
• Компетенції лідерства в Україні
• Методичний посібник з розробки опису посади державної служби
• Глосарій основних термінів і понять з питань класифікації
• Компетенції та компетентності в державній службі України: до проблеми понятійного апарату
• Наказ Нацдержслужби України № 246 від 31 грудня 2013 року

Інтерв’ю та публікації в ЗМІ:

• В.Толкованов: «Сутність нової кадрової політики — мотивований професійний розвиток кожного»
• УРЯДОВИЙ КУР’ЄР: Міністру - міністрові, або Хто що має знати у владних кабінетах

Міжнародний науковий конгрес «Інформаційне суспільство в Україні» (25 жовтня 2012 року, м. Київ)

Міжнародний науковий конгрес з розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та розбудови інформаційного суспільства в Україні (17-18 листопада 2011 року м. Київ)

Програма всеохоплюючої інституційної розбудови

Програма Всеохоплюючої інституційної розбудови (Comprehensive Institution Building Programme – CIB) є складовою частиною ініціативи Європейського Союзу «Східне партнерство», яка була започаткована 7 травня 2009 року в ході спеціального саміту ЄС в Празі.

Учасниками Східного Партнерства є 27 країн – членів ЄС, з одного боку, та східні країни – сусіди ЄС – Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Республіка Молдова та Україна, з іншого боку.

«Східне партнерство» передбачає додаткове до Європейської політики сусідства фінансування у розмірі 350 млн. євро на 2010 – 2013 роки для 6 країн цієї ініціативи, у тому числі 175 млн. євро закладено на реалізацію програми СІВ.

Для України з боку Європейського Союзу виділено як мінімум 43,37 млн. євро на програму СІВ.

13 жовтня 2010 року Україна та ЄС підписали Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Європейською Комісією щодо Рамкового документа програми Всеохоплюючої інституційної розбудови.

З метою забезпечення реалізації програми СІВ Уряд України схвалив План заходів щодо підготовки планів інституційних реформ для виконання програми Всеохоплюючої інституційної розбудови у рамках ініціативи Європейського Союзу «Східне партнерство» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.11.2010 № 2078-р «Деякі питання підготовки та виконання програми Всеохоплюючої інституційної розбудови у рамках ініціативи Європейського Союзу «Східне партнерство»).

Роль програми СІВ

Програма Всеохоплюючої інституційної розбудови націлена на підтримку проведення інституційної реформи окремих державних установ з метою створення умов для ефективної реалізації майбутньої Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, у тому числі створення поглибленої зони вільної торгівлі.

Основні завдання:

• посилення політичної асоціації і економічної інтеграції України з ЄС;
• наближення законодавства до стандартів ЄС;
• модернізація горизонтальних систем управління: вироблення і впровадження політики, включаючи
• моніторинг, розвиток людських ресурсів, вдосконалення правил і процедур та управління державними фінансами.

Вигоди програми СІВ:
1) висока політична вага: Європейський Союз велику увагу приділяє реалізації ініціативи «Східне партнерство» та програмі СІВ, оскільки це перша програма, спрямована лише на східні країни-сусіди.

Для України належне впровадження програми СІВ матиме наслідком, по-перше, суттєву підтримку проведення реформи державного управління в Україні європейською стороною, по-друге, збільшення фінансування секторних програм Європейським Союзом.

2) отримання безповоротного фінансування: крім виділених коштів з боку Європейського Союзу на реалізацію програми СІВ, існує можливість залучення до її виконання інших донорів, зокрема країн-членів ЄС. 

Реалізація програми СІВ спрямована на 4 основні сфери:

• здійснення санітарних та фітосанітарних заходів
• міграція
• моніторинг та контроль державної допомоги
• реалізація майбутньої Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, у тому числі поглибленої зони вільної торгівлі.

Для отримання фінансування в рамках СІВ Україна повинна розробити та схвалити плани інституційних реформ ПІР у всіх чотирьох сферах.

З метою забезпечення реалізації програми СІВ Уряд України схвалив План заходів щодо підготовки планів інституційних реформ для виконання програми Всеохоплюючої інституційної розбудови у рамках ініціативи Європейського Союзу «Східне партнерство» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.11.2010 № 2078-р «Деякі питання підготовки та виконання програми Всеохоплюючої інституційної розбудови у рамках ініціативи Європейського Союзу «Східне партнерство»). 

Підготовка планів інституційних реформ у рамках СІВ

Нацдержслужбою України спільно із заінтересованими центральними органами виконавчої влади
підготовлено проекти планів інституційних реформ в усіх чотирьох сферах.

Виконання майбутньої Угоди про Асоціацію: 

Метою реформи є підвищення ефективності діяльності системи органів державної влади у сфері європейської інтеграції, належне виконання зобов’язань, що Україна візьме відповідно до Угоди про асоціацію.

Виконані заходи:

· Протягом січня-лютого 2011 року здійснено аналіз потреб органів виконавчої влади у сфері, результати якого використано для підготовки проекту Плану інституційної реформи;
· З метою оцінки потреб та вироблення пропозицій щодо посилення спроможності органів виконавчої влади у зв’язку з виконанням Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, змістовного наповнення проекту Плану інституційної реформи у цільовій сфері Нацдержслужбою України було ініційовано залучення до проведення відповідних досліджень експертів програми SIGMA. За підсумками місій експерта SIGMA Гунти Вейсмане отримано звіт, який використано при доопрацюванні проекту Плану інституційної реформи;
· 21 червня 2011 року у рамках місії програми SIGMA в приміщенні Нацдержслужби України відбувся семінар на тему «Досвід Французької Республіки у сфері координації політики у відносинах з Європейським Союзом». У ході семінару учасники обговорили проблеми підвищення ефективності механізму координації євроінтеграційної політики в Україні та роль програми Всеохоплюючої інституційної розбудови у цьому процесі;
· Нацдержслужбою України спільно з заінтересованими центральними органами виконавчої влади проведено міжвідомчі узгоджувальні наради щодо доопрацювання проекту плану інституційної реформи.

Стан підготовки:

· Нацдержслужбою України разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції інституційної реформи у сфері виконання майбутньої Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом», який було погоджено в установленому порядку і 17 квітня 2012 року надіслано на розгляд Кабінету Міністрів України;

· Разом з цим, на виконання Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та Європейською Комісією щодо Рамкового документа програми Всеохоплюючої інституційної розбудови, Нацдержслужбою України разом з іншими заінтересованими органами виконавчої влади розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Плану інституційної реформи у сфері виконання майбутньої Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом», який було погоджено в установленому порядку і 14 травня 2012 року надіслано на розгляд Кабінету Міністрів;

Рорядженням Кабінету Міністрів України «Деякі питання проведення інституційної реформи у сфері виконання майбутньої Угоди між Україною та Європейським Союзом» від 10 жовтня 2012 року № 767-р затверджено План інституційної реформи у сфері виконання майбутньої Угоди між Україною та Європейським Союзом.

Здійснення санітарних та фітосанітарних заходів:

Метою реформи є підвищення результативності та ефективності системи державного управління у сфері безпечності харчових продуктів та приведення її до відповідності з вимогами ЄС.

Виконані заходи:

· Здійснено аналіз потреб органів виконавчої влади цільової сфери, проведено функціональне обстеження органів виконавчої влади, що мають функції у сфері санітарних та фітосанітарних заходів, результати якого використано для підготовки проекту Плану інституційної реформи;

· 18-22 липня 2011 року за сприяння Представництва Європейського Союзу в Україні відбувалась робота щодо підготовки фінансово-економічного обґрунтування проекту Плану за участю зарубіжних експертів;

· Нацдержслужбою України проведено міжвідомчі узгоджувальні наради щодо доопрацювання проекту Концепції та Плану інституційної реформи у сфері здійснення санітарних та фітосанітарних заходів», а також робочі зустрічі за участю Представництва Європейського Союзу в Україні та європейських експертів.

Стан підготовки:

· Нацдержслужбою України разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції інституційної реформи у сфері здійснення санітарних та фітосанітарних заходів», який було погоджено в установленому порядку і 03 лютого 2012 року направлено на розгляд Кабінету Міністрів України. Секретаріат Кабінету Міністрів України після опрацювання 17 лютого 2012 року повернув вказаний проект акта для приведення його у відповідність до Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та Європейською Комісією щодо Рамкового документа програми Всеохоплюючої інституційної розбудови;

На виконання Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та Європейською Комісією щодо Рамкового документа програми Всеохоплюючої інституційної розбудови Нацдержслужбою України разом з іншими заінтересованими органами виконавчої влади було розроблено і погоджено в установленому порядку проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Плану інституційної реформи у сфері здійснення санітарних та фітосанітарних заходів». Проект акта 2 квітня 2012 року було направлено до Мін’юсту України на погодження і проведення правової експертизи. Після отримання висновку Мін’юсту України проект розпорядження буде направлено на розгляд Уряду України.

План інституційної реформи у сфері здійснення санітарних та фітосанітарних заходів затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо проведення інституційної реформи у сфері здійснення санітарних та фітосанітарних заходів» від 25.06.2012 № 415-р.

31 серпня 2012 року відбулося перше засідання Робочої групи з питань підготовки та технічного завдання для впровадження Плану заходів щодо проведення інституційної реформи у сфері здійснення санітарних та фіто санітарних норм. За результатами засідання було визначено подальші кроки щодо реалізації Плану заходів отримання технічної допомоги з боку Європейського Союзу.

Моніторинг та контроль державної допомоги:

Метою реформи є створення системи моніторингу та контролю державної допомоги в Україні відповідно до стандартів і критеріїв ЄС та міжнародних зобов’язань України.

Виконані заходи:

· 24 січня 2011 року в рамках підготовки проекту плану інституційної реформи у сфері «державна допомога» відбувся семінар «Моніторинг та контроль державної допомоги в країнах ЄС: досвід для України в контексті інституційної розбудови». Захід було організовано за підтримки Посольства Великої Британії в Україні;

· Протягом січня-лютого 2011 року здійснювалось вивчення потреб органів виконавчої влади у сфері моніторингу та контролю державної допомоги та функціональне обстеження центральних органів виконавчої влади, що мають повноваження у вказаній сфері. Результати оцінки потреб органів виконавчої влади предметної сфери та функціонального обстеження з пропозиціями використано для підготовки Плану інституційної реформи у цій сфері;

· 11-13 квітня 2011 року відбулась оціночна місія ТАІЕХ у сфері моніторингу та контролю державної допомоги. За підсумками місії експертом надано звіт, який використано при підготовці проекту Плану;

· 03 жовтня 2011 року Нацдержслужбою України організовано проведення у приміщенні Представництва ЄС в Україні консультацій стосовно подальшої підготовки проекту плану інституційної реформи у сфері моніторингу та контролю державної допомоги за участю представників Адміністрації Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Нацдержслужби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Антимонопольного комітету України, Міністерства закордонних справ України. Позиція органів влади полягала у необхідності перенесення термінів розроблення ПІР на період після прийняття Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» у зв’язку з визначенням українською стороною уповноваженого у вказаній сфері органу влади (головний розробник – Антимонопольний комітет України);

· Європейська сторона запевнила у готовності пролонгації строку підготовки українською стороною відповідного плану.

Стан підготовки:

· Нацдержслужбою України разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади підготовлено проект Плану інституційної реформи у сфері моніторингу та контролю державної допомоги;

· Під час робочих нарад та консультацій прийнято рішення про необхідність перенесення термінів розроблення ПІР у вказаній сфері на період після прийняття Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання»;

· На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 23.11.2011
№ 54172/1/1-11 щодо розробки та внесення на розгляд Уряду проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про деякі питання інституційної реформи у сфері моніторингу та контролю державної допомоги» після прийняття Верховною Радою України Закон України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» Антимонопольний комітет України 04 травня 2012 року повідомив, що законопроект доопрацьовується із співвиконавцями (Міністерством фінансів України та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України);

· Відповідно до Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 – 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» внесення проекту Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» передбачено на серпень 2012 року з метою урахування в ньому вимог ЄС і СОТ, передбачивши проведення інвентаризації програм державної допомоги суб’єктам господарювання та створення реєстру таких програм, проведення їх подальшого моніторингу та оцінки з метою унеможливлення негативного впливу на конкурентне ринкове середовище. 

Міграція:

Метою реформи є посилення спроможності та підвищення ефективності інституціональної структури державного управління у сфері міграції.

Виконані заходи:

· За пропозицією Нацдержслужби України, Міністерства закордонних справ України та Міністерства внутрішніх справ України, що була узгоджена на засіданні координаційної групи з підготовки Плану інституційної реформи у міграційній сфері 07 липня 2011 року, було прийнято рішення об’єднати проекти Плану інституційної реформи у міграційній сфері, розробленого Нацдержслужбою України, та плану заходів з реалізації Концепції державної міграційної політики, розробленого Державною міграційною службою України;

· Усі заходи Плану інституційної реформи у міграційній сфері схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції державної міграційної політики» від 12.10.2011 № 1058-р;

· На виконання п. 1 Плану заходів з реалізації Концепції державної міграційної політики, наказами Державної міграційної служби утворено: тимчасову Міжвідомчу комісію з питань формування та реалізації державної політики в міграційній сфері; Координаційну раду щодо впровадження Плану інституційної реформ у сфері міграційної політики; робочу групу з питань реалізації ПІР у міграційній сфері;

· 28 березня 2012 року відбулось засідання робочої групи з метою підготовки проектних пропозицій, технічних завдань та проектів, які фінансуватимуться за рахунок ЄС та інших донорів у рамках міграційного компоненту Програми всеохоплюючої інституційної розбудови.

Інструменти, що будуть використані під час реалізації програми СІВ:

• У рамках реалізації програми СІВ передбачено:
• Twinning як основа для реалізації програми СІВ;
• експертна підтримка, тренінги;
• професійні стажування державних службовців в аналогічних установах держав-членів ЄС;
• модернізація інфраструктури, необхідної для державних установ у зв’язку з адаптацією до норм та стандартів ЄС. 

Нормативно–правова база:

Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Європейською Комісією щодо Рамкового документа програми Всеохоплюючої інституційної розбудови (підписано 13 жовтня 2010 року);

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.11.10 № 2078 «Деякі питання підготовки та виконання програми Всеохоплюючої інституційної розбудови у рамках ініціативи Європейського Союзу «Східне партнерство»;

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.10.2011 № 1058-р «Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції державної міграційної політики»;

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.06.2012 № 415-р «Про затвердження плану заходів щодо проведення інституційної реформи у сфері здійснення санітарних та фітосанітарних заходів»;

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.10.2012 № 767-р «Деякі питання проведення інституційної реформи у сфері виконання майбутньої Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом»;

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 № 102-р «Про затвердження плану заходів щодо проведення інституційної реформи у сфері моніторингу та контролю державної допомоги суб’єктам господарювання».