Рік тому вийшов Указ Президента «Питання управління державною службою в Україні», яким, зокрема,  передбачалося утворити Національне агентство з питань державної служби — нове відомство в пореформованій системі центральних органів виконавчої влади. Про те, що це не просто зміна вивіски, читайте в розмові нашого кореспондента з головою Нацдержслужби В’ячеславом ТОЛКОВАНОВИМ.

— В’ячеславе Вікторовичу, попередня система органів влади характеризувалася різноманіттям організаційно-функціональних статусів, була громіздкою і малозрозумілою широкому загалу. Нова трирівнева, на нашу думку, запровадила жорстке обмеження на типи функцій, закріплених за кожним органом. Які саме пріоритети визначено для Нацагентства?

— Як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом ми забезпечуємо формування та реалізацію єдиної державної політики у сферах держслужби та служби в органах місцевого самоврядування.

А конкретніше — на 2012-й стра?те?гіч?ними напрямами визначені нормативне та організаційне забезпечення впровадження нової редакції Закону України «Про державну службу» від 17.11.2011 р. та координація діяльності з підготовки й реалізації Плану заходів, спрямованих на здійснення Стратегії державної кадрової політики на 2012—2020 роки.

Нацагентство бере безпосередню участь у формуванні Президентського кадрового резерву «Нова еліта нації» та опікується розвитком і модернізацією системи професійного навчання держслужбовців, посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад. Причім рішення про навчання депутатів ухвалено вперше з огляду на нагальність підвищення фахової підготовки осіб, які приймають важливі рішення для великого загалу людей, приміром, міст-мільйонників, обласних центрів тощо.

П’ятим, та не менш важливим за значенням напрямом нашої діяльності є адаптація вітчизняної державної служби до стандартів ЄС, упровадження європейських систем інституційної розбудови, як-от Twining, TAIEX,  SSGMA тощо.

— Нещодавно на черговому засіданні Кабінету Міністрів ви  звітували про виконання Національного плану дій  на 2012 рік щодо впровадження президентської Програми економічних реформ на 2010—2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». До речі,чи  зареєстровано в Мін’юсті нормативно-правові акти, розроблені Нацагентством для реалізації нової редакції закону про державну службу?

— Так. Загалом їх дев’ять.  Передусім це Типове положення про службу персоналу державного органу, Типові правила внутрішнього службового розпорядку, Порядок ведення, обліку та зберігання особових справ держслужбовців. За новими, також Типовими порядками, які ми розробили і затвердили, здійснюватимуть проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, проходитиме стажування держслужбовців, оцінюватимуть результати їхньої службової діяльності. 

Вирішено й абсолютно новий для нашої практики підхід: підготовлено Типовий профіль профкомпетентності посади керівника апарату та мінімальних вимог до рівня професійної компетентності осіб, які претендують на зайняття цієї посади. За новим порядком визначатимуть спеціальні вимоги до досвіду роботи, до напряму підготовки (отриманої особою спеціальності) та інші вимоги до рівня профкомпетентності осіб, які претендують на зайняття посад державної служби груп  ІІ, ІІІ, ІV,V.

Істотних змін зазнає і порядок підвищення рівня професійної компетентності державних службовців. Спільний наказ Нацдержслужби та МОЗу «Про затвердження Порядку надання медичного висновку щодо неможливості виконання держслужбовцем службових обов’язків за станом здоров’я» знаходиться на державній реєстрації.

— Справді, державну службу  чекає серйозна модернізація, оскільки, нагадаємо нашим читачам, ухвалений Верховною Радою наприкінці минулого року закон  набуває чинності з 1 січня 2013-го.

— Маєте рацію. Ми вже розробили і внесли на розгляд уряду проекти восьми постанов. Ними, зокрема, визначено порядок присвоєння рангів держслужбовцям, порядок надання їм службового житла, порядки  обчислення стажу держслужби та проведення службового розслідування тощо.

Розібратися в цьому стосі документів непросто. Образно кажучи,  довелося посадити за парти  майже 2,5 тис. відповідальних осіб, які здійснюють управління службами персоналу в органах державної  влади. Ми підготували  проект відповідного урядового розпорядження, розробили програму тематичного семінару.  Вже зараз зрозуміло, що без системи комплексного безперервного навчання складно буде посилити роль суб’єктів управління персоналом на державній службі, а відтак підняти  рівень її ефективності і професійності, запровадити дієві механізми запобігання проявам корупції та конфлікту інтересів.

— Про те, що проблеми вдосконалення державного управління зачіпають  вітчизняне суспільство, яке  надто довго очікує сервісної держави, практичного запровадження принципів і практик демократичного урядування в нашій країні, свідчить підвищений інтерес до  Президентського кадрового резерву.

— І це природно. Точкові дії з переорієнтації державного механізму  на задоволення потреб кожного громадянина, динамічний суспільний розвиток та запровадження засад демократичного урядування до кардинальних змін не призводять. Мусимо змінити парадигму державного управління. Підвищити його ефективність покликане реформування державної служби.

Це можна зробити, зокрема, шляхом розвитку лідерських якостей управлінців, залучення на держслужбу талановитої здібної молоді. Приклад таких дій  — започаткування главою нашої держави Президентського кадрового резерву «Нова еліта нації», забезпечити формування якого доручено Нац?агентству.

Понад тисяча молодих людей з усієї країни подали документи на конкурс.  Днями в організованих нами інтерв’ю-центрах пройшло оцінювання претендентів  на вступ до резерву, і ми побачили чимало нових облич, гідних претендентів на те, щоб очолити на своєму рівні відповідальні ділянки роботи із втілення в життя Програми економічних реформ на найближчі роки.

Стратегія державної кадрової політики на 2012—2020 роки  також передбачає істотну модернізацію системи професійного навчання держслужбовців та посадових осіб місцевого самоврядування, запровадження безперервності підвищення їхньої кваліфікації, над чим нині напружено працює наше Нацагентство.

Стрижнем реформування державної служби, як свідчить світова практика, є забезпечення прямої кореляції між службовим просуванням та оплатою праці з рівнем кваліфікації службовця, його компетентністю, старанністю, діловими якостями.

Якщо забезпечимо такий зв’язок, то кожен вітчизняний держслужбовець   особисто буде зацікавлений у своєму професійному розвитку. Новий закон якраз передбачає створення системи  впливу постійного  професійного навчання на кар’єрне просування вітчизняних чиновників. Для цього ми маємо створити комплекси такого безперервного навчання.

Висновок простий і зрозумілий: від професійної компетентності працівників державної влади та органів місцевого самоврядування великою мірою залежатиме успіх усіх без винятку прогресивних перетворень, розпочатих у нашій країні.  

Ірина НАГРЕБЕЦЬКА,
«Урядовий кур’єр»