Цього року спільними зусиллями зроблено вагомий крок до переходу на нові умови оплати праці державних службовців: проведено класифікацію посад за функціональним принципом та запроваджено нову модель оплати праці на її основі у більшості державних органів України.
Про це розповіла Голова Національного агентства України з питань державної служби Наталія Алюшина під час засідання Міжвідомчої робочої групи з питань удосконалення законодавства з питань державного управління під співголовуванням Міністра Кабінету Міністрів України Олега Немчінова та Першого заступника Голови Верховної Ради України Олександра Корнієнка.
За словами Голови НАДС, 2024 рік є перехідним періодом підготовки до реформи системи оплати праці на державній службі. Наразі одночасно діють декілька моделей оплати праці держслужбовців залежно від проведення класифікації, наявності спеціального законодавства чи інших окремих виключень.
Наталія Алюшина окремо зупинилася на результатах проведеного Агентством аналізу стану впровадження нової системи оплати праці за І півріччя 2024 року. За його результатами підготовлено комплексний звіт, який включає: аналіз поточного стану, результати опитування, класифікації посад, статистичні дані.
За підсумками моніторингу оплати праці спостерігається позитивна тенденція зростання основної частини заробітної плати. Середній показник основної (фіксованої) частини заробітної плати загалом становить 88%. У 2023 році цей показник становив - 65%.
Втім невирішеним питанням залишається розбалансування в оплаті праці в розрізі типів та юрисдикцій державних органів, що провели класифікацію. Приміром, розбалансування між державними органами на місцевому рівні (друга та третя юрисдикції) залишається орієнтовно на рівні 2023 року (69%).
Водночас важливо враховувати, що такий стан справ пов'язаний з дією постанов №391 та №787, які дозволяють встановлювати додаткові коригуючі коефіцієнти на місцевому рівні. А ось на центральному рівні спостерігається позитивна тенденція до зменшення диспропорцій. У порівнянні з 2023 роком цей показник зменшився орієнтовно на 41%.
Крім того, промовистими є результати опитування, до якого долучилися понад 22,6 тисяч державних службовців.
Зокрема, виявлено потребу у доопрацюванні процедури проведення класифікації посад в державних органах, а також підвищення поінформованості щодо її організації.
Крім цього, необхідно посилити зовнішній контроль за організацією і проведенням класифікації державними органами та її результатами.
Наразі НАДС напрацьовує зміни до Алгоритму проведення класифікації посад з метою унормування численних повторних класифікацій, більш зваженого визначення підстав її проведення.
Щодо обсягів класифікації, то з початку 2024 року прокласифіковано 146 333 посади з понад 4 тисяч державних органів. До найбільших сімей посад віднесено: забезпечення реалізації (координації реалізації) державної політики (9) - 31,9%; адміністрування та надання публічних послуг (2) - 13,4%; державний нагляд і контроль (7) - 11,1%.
«Вкрай важливим є продовження роботи над справедливою системою оплати праці через усунення диспропорцій і підвищення конкурентності заробітної плати, особливо на місцевому рівні. Окрему увагу необхідно приділити фінансовій стабільності реформи. Наразі всі зусилля НАДС зосереджено на супроводі Законопроекту № 8222 у Парламенті до розгляду у другому читанні та врахуванні унікального досвіду при прийнятті наступних рішень», - підкреслила Наталія Алюшина.
Під час засідання учасники члени МРГ також обговорили питання добору на посади державної служби, оцінювання результатів службової діяльності та дисциплінарну відповідальність.
За підсумками засідання будуть напрацьовані пропозиції для вирішення низки проблематик, виявлених у 2024 році. Зокрема:
- удосконалення Каталогу типових посад державної служби й критеріїв віднесення до таких посад та методології проведення класифікації посад;
- уточнення процедури погодження результатів класифікації;
- продовження роботи над усуненням великих розривів між посадовими окладами, враховуючи можливості державного бюджету;
- ну і головне - це прийняття законодавчої рамки реформи.
