18 грудня 2025 року відбулося засідання Робочої групи з питань координації впровадження інструменту Twinning.
Цьогорічне засідання мало особливе значення, адже 2025 рік відзначає 20-річчя впровадження інструменту Twinning в Україні. Упродовж цього часу Національне агентство України з питань державної служби, виконуючи функції національного координатора, забезпечує професійне управління програмою, сприяючи реформуванню, інституційному розвитку та зміцненню державного управління відповідно до стандартів ЄС.
Вітаючи учасників, Марина Канавець, директор Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, наголосила на важливості інструменту Twinning як дієвого механізму стратегічних реформ, що реалізуються у рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Вона відзначила зростання інтересу органів влади до участі у проєктах міжнародної технічної допомоги та висловила сподівання, що результати засідання сприятимуть започаткуванню нових успішних ініціатив, спрямованих на європейську інтеграцію України.
Керівник відділу «Європейська інтеграція, верховенство права, громадянське суспільство» Представництва Європейського Союзу в Україні, Асієр Сантільян, підкреслив, що Twinning є перевіреним і ефективним інструментом підтримки Європейського Союзу, який допомагає українським інституціям у розбудові спроможності та гармонізації законодавства з правом ЄС.
Під час засідання, завідувач сектору координації Twinning відділу забезпечення діяльності Адміністративного офісу програми Twinning, Марта Могілевська, повідомила, що протягом 2025 року було отримало 50 проєктних пропозицій від 34 органів державної влади. За результатами оцінювання Адміністративного офісу програми Twinning спільно з Делегацією ЄС вісім проєктів рекомендовано до включення до Робочого плану Twinning, а саме від таких органів державної влади:
- Апарату Верховної Ради України — «Створення центру безпеки (SOC) у Верховній Раді України: адаптація європейських стандартів кіберзахисту»;
- Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини — «Впровадження найкращих практик європейських органів із захисту персональних даних у діяльність українського наглядового органу»;
- Міністерства юстиції України — «Розбудова системи інтерактивної аналітики пенітенціарної системи України за стандартами ЄС»;
- Міністерства цифрової трансформації України — «Створення Єдиного цифрового регулятора, що здійснює державне регулювання у сферах штучного інтелекту, цифрових послуг і ринків, доступу до даних та публічної інформації»;
- Національної служби посередництва і примирення — «Посилення інституційної спроможності НСПП як координатора розвитку соціального діалогу в Україні»;
- Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів — «Підтримка Держпродспоживслужби у впровадженні Закону України “Про державне регулювання у сфері захисту рослин”»;
- Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку — «Посилення інституційної спроможності НКЦПФР шляхом гармонізації регуляторної практики з європейськими стандартами ринку капіталу»;
- Бюро економічної безпеки України — «Підвищення інституційної спроможності Бюро економічної безпеки України у боротьбі з підробкою грошових знаків шляхом імплементації Міжнародної конвенції про боротьбу з підробкою валюти, підписаної у Женеві 20 квітня 1929 року, та інших актів права ЄС».
За словами Вікторії Бріч, координаторки проєктів Twinning Представництва Європейського Союзу в Україні, цього року спостерігається зростання не лише кількості, а й якості поданих пропозицій, що є результатом ефективної співпраці між українською стороною та європейськими партнерами.
Було також зазначено, що в Україні успішно завершено 60 проєктів Twinning, 4 перебувають на стадії реалізації, а 14 — на етапі підготовки детального технічного завдання (Twinning Fiche).
Підсумовуючи засідання, Марина Канавець підкреслила, що ухвалені рішення та оновлений Робочий план Twinning сприятимуть подальшому зміцненню співпраці між Україною та Європейським Союзом, а також розвитку нових проєктів, спрямованих на підвищення ефективності державного управління та утвердження європейських стандартів у роботі державних інституцій.
