«Східне партнерство» – зовнішньополітична ініціатива Європейського Союзу, яка поширюється на 28 держав-членів ЄС та шість східноєвропейських сусідів ЄС – Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну.

Ініціативу започатковано 7 травня 2009 року на Празькому установчому саміті за пропозицією Польщі та Швеції з метою поглиблення співпраці держав Східної Європи і Південного Кавказу з ЄС та оновлення договірно-правової бази відносин шляхом заміни угод про партнерство та співробітництво на угоди про асоціацію, створення поглиблених та всеохоплюючих зон вільної торгівлі, лібералізацію візового режиму між ЄС та країнами-партнерами.

Поява «Східного партнерства» призвела до розмежування зовнішньополітичних підходів ЄС до відносин з південними та східними сусідами ЄС, які перебували в однакових умовах Європейської політики сусідства. Це важливо, оскільки південні сусіди ЄС не є європейськими державами і тому, виходячи з формальних підстав, не можуть розглядатись як потенційні країни на членство в ЄС.

«Східне партнерство» ґрунтується на двосторонньому співробітництві Європейського Союзу з державами-партнерами та багатосторонній взаємодії. Запровадження багатостороннього виміру політичного та експертного діалогу є однією з основних відмінностей «Східного партнерства» від Європейської політики сусідства.

Багатосторонній вимір функціонує на чотирьох рівнях:

• Саміти за участю глав держав та урядів держав-членів ЄС та країн-партнерів – проводяться раз на два роки.
• Саміти, які проводилися: Установчий саміт – 7 травня 2009 р. у Празі; другий саміт – 29-30 вересня 2011 р. у Варшаві; третій саміт – 28-29 листопада 2013 р. у Вільнюсі. Наступний саміт заплановано провести у Ризі у травні 2015 року.
• Засідання міністрів закордонних справ країн ЄС і країн-партнерів. Проводяться, як правило, раз на рік в Брюсселі.
  Засідання присвячені оцінці досягнутого прогресу та обговоренню перспектив подальшого розвитку відносин. Відбувається політичне схвалення основних цілей та робочих програм діяльності багатосторонніх тематичних платформ «Східного партнерства».
• Тематичні платформи «Східного партнерства».
  На тематичних платформах здійснюється обмін інформацією та досвідом країн-партнерів у контексті здійснення реформ та інституційних перетворень. Діяльність платформ також сприяє налагодженню безпосередніх зв’язків між експертами країн-партнерів та держав-членів ЄС. Засідання кожної з тематичних платформ відбуваються щонайменше двічі на рік. Платформи підзвітні засіданням міністрів закордонних справ.

             Діють такі тематичні платформи:
1) Демократія, належне врядування та стабільність;
Питання демократії та прав людини; юстиції, свободи та безпеки; безпеки та стабільності. Реалізуються дві ініціативи-флагмана «Інтегроване управління кордонами» та «Попередження, підготовка та запобігання наслідкам природних та техногенних катастроф».

2) Економічна інтеграція та зближення з політиками ЄС;
Питання торговельного та регуляторного наближення; соціально-економічного розвитку; довкілля та зміни клімату. Реалізується ініціатива-флагман «Інструмент сприяння малому та середньому бізнесу».

3) Енергетична безпека;
Питання зміцнення солідарності; підтримки розвитку інфраструктури, взаємозв’язків та диверсифікації постачань; гармонізації політик у сфері енергетики. Реалізуються дві ініціативи-флагмана «Розвиток регіональних ринків електроенергії, підвищення енергоефективності та використання відновлювальних енергоресурсів» та «Управління довкіллям».

4) Міжлюдські контакти.
Питання культури; освіти та науки; інформаційного суспільства та медіа.

• Робочі групи (панелі) для підтримки роботи тематичних платформ у конкретних сферах.

У рамках багатостороннього виміру також проводяться:

• Неформальний діалог на рівні міністрів закордонних справ і галузевих міністрів країн-партнерів та Комісарів ЄС з питань багатостороннього секторального співробітництва та загального розвитку ініціативи;
• Форум громадянського суспільства організовано для широкого залучення до роботи громадськості. Мета Форуму – розвиток контактів між неурядовими організаціями та сприяння їхньому діалогу з органами державної влади. Функціонує за принципом вищезгаданих тематичних платформ, отримує фінансову підтримку з боку Європейської Комісії. У кожній з країн-партнерів сформовано національні платформи Форуму. Українська національна платформа Форуму об’єднує понад 150 неурядових організацій України;
• Парламентський вимір забезпечує Парламентська асамблея Євронест, в якій Україна представлена Постійною делегацією Верховної Ради України.

Оновлення Європейської політики сусідства/Політики Східного Партнерства

На початку березня 2015 року Європейська Комісія оголосила про спільні широкі консультації щодо перегляду Європейської політики сусідства (далі - ЄПС). Консультації з країнами-партнерами тривали до кінця червня. Українська сторона надала ЄС свої пропозиції щодо оновлення ЄПС 25 червня 2015 року, виступаючи за виділення Східного Партнерства в окремий напрямок політики ЄС з більш амбітними та співвідносними з євроінтеграційними прагненнями східноєвропейських партнерів ЄС інструментами її реалізації.

18 листопада 2015 року оприлюднено Спільну Комунікацію ЄК та Високого представника ЄС «Перегляд Європейської політики сусідства» (далі - Комунікація), яка була підтримана у Висновках Ради ЄС щодо перегляду ЄПС від 14 грудня 2015 року.

У вступній частині Комунікації зазначено, що стабільність ЄС базується на демократії, правах людини, верховенстві права та економічній відкритості, тому саме стабілізація є основним політичним пріоритетом оновленої ЄПС. Відтак стабілізація, у найближчі три-п'ять років, стане найбільш актуальною проблемою в багатьох частинах сусідства.

Стабілізація сусідства у розумінні Комунікації має трьохвимірну структуру:

• Політичний вимір – розвиток демократії, належного урядування, реформування сфери юстиції, яка базується на принципі верховенства права та фундаментальних прав, а також широка підтримка громадянського суспільства.
• Економічний вимір – підтримка економік та покращення перспектив для місцевого населення. Ці дії націлені на те, щоб країни-партнери стали тим місцем, де люди хочуть будувати своє майбутнє, а також на те, щоб упередити неконтрольований рух людей. Зокрема повна та ефективна імплементація угод про асоціацію/ПВЗВТ є ключовим пріоритетом та призведе, разом зі здійсненням реформ, до всеохоплюючого наближення відповідних партнерів до міжнародних стандартів, а також законодавства і стандартів ЄС. Це призведе до поступової економічної інтеграції партнерів до внутрішнього ринку ЄС та створення спільного економічного простору.
• Безпековий вимір – співпраця з питань, пов'язаних з безпекою, зокрема запобігання конфліктам за допомогою раннього попередження, реформування сектору безпеки, взаємодія у сферах боротьби з тероризмом і анти-радикалізації політики. Безпечна та законна мобільність, боротьба з нелегальною міграцією, торгівлею людьми та контрабандою є також пріоритетними.

Водночас ЄПС матиме ключове значення для Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС та інших сфер зовнішньої діяльності ЄС. Підсумки перегляду ЄПС мають бути враховані при підготовці Глобальної стратегії ЄС з зовнішньої та безпекової політики.

Ключові принципи оновленої ЄПС:

• Диференціація та персоналізований підхід (tailor-made approach) - партнерство з ЄС і кожною з країн-партнерів, що відображає різні амбіції, здібності та інтереси. ЄС націлений на подальший розвиток відносин з країнами-партнерами щоб максимізувати переваги від взаємодії сторін, включаючи збільшення можливостей для політичного діалогу на міністерському рівні. 2016 р. – є початком нової фази співробітництва, яка могла б призвести, у разі потреби, до встановлення нових спільно погоджених пріоритетів партнерства;
• Відповідно до Комунікації підхід “більше за більше” був успішним у підтримці реформ у сфері належного урядування, демократії, верховенства права та прав людини де є зобов’язання сторін до здійснення таких реформ.  Однак, на думку ЄС, цей підхід не достатньо стимулював до реформування у тих сферах, де не було політичної волі. Тому ЄС має наміри вивчити більш ефективні способи для досягнення цілей реформ в країнах-партнерах, включаючи взаємодію з громадськими, економічними та соціальними акторами;
• Фокус на визначеному колі пріоритетів (економічний розвиток та підтримка зайнятості серед молоді, енергетика, безпека та боротьба проти тероризму, міграція тощо);
• Посилення спільної власності партнерів - нова ЄПС має бути сфокусована на об’єднанні зусиль ЄС, держав-членів ЄС та країн-партнерів. Таким чином новацією ЄПС є акцент на потребі повного залучення держав-членів ЄС та Ради ЄС до визначення пріоритетів ЄПС та їх реалізації (включаючи спільне програмування). В такий спосіб держави-члени можуть бути запрошені до участі в якості провідних партнерів для деяких ініціатив, або ж доповнювати певні зусилля з реформування.
• Гнучкість – передусім існуючих фінансових інструментів, якими оперує ЄПС. Цей принцип має на меті покращити здатність ЄС реагувати на кризові ситуації. Загальний баланс у розподілі коштів на фінансування ЄПС (загалом 15 млрд. у рамках інструменту ENI на період 2014-2020 рр.) залишається без змін: 2/3 коштів спрямовуватимуться на країни південного сусідства і 1/3 – на потреби країн Східного партнерства. Водночас у рамках кожного регіонального конверту буде запроваджено т.зв. «подушку гнучкості» в обсязі 10% на термінові потреби партнерів (постконфліктне відновлення, підтримка біженців, подолання наслідків криз та надзвичайних ситуацій тощо).
• Видимість - вдосконалення комунікації щодо ЄПС, а також покращення обізнаності щодо цієї політики та її результатів. Це має включати зміцнення зусиль у сфері стратегічних комунікацій, включаючи відповідну підтримку партнерів, а також підтримку незалежних ЗМІ у сусідстві.

Оновлена ЄПС запроваджує новий підхід до підготовки звітів, який на відміну від попереднього підходу (єдиний набір звітування щодо прогресу усіх країн-партнерів одночасно), фокусуватиметься на досягненні цілей, спільно погоджених із партнерами. Звітування підтримуватиме роботу Рад асоціації, Рад співробітництва та інших заходів високого рівня. Крім того, Рада запрошує Високого представника та Комісію надавати регулярну інформацію про розвиток ситуації в сусідстві, відповідно до вимог регулювання Європейського інструменту сусідства (ENI).

Регіональний вимір оновленої ЄПС виходитиме поза межі сусідства у вирішенні спільних викликів. Високий представник та Комісія у взаємодії з Радою мають розробити нові тематичні рамки із зацікавленими партнерами ЄПС для налагодження співпраці з регіональних питань у сусідстві з державними та багатосторонніми акторами, а також іншими партнерами.