Наталія Алюшина відкрила конференцію «Штучний інтелект як інструмент професіоналізації публічної служби»

Публічна служба потребує застосування алгоритмів штучного інтелекту задля оптимізації управлінських процесів та забезпечення нової якості послуг для громадян. Про це розповіла Голова Національного агентства України з питань державної служби Наталія Алюшина, відкриваючи науково-практичну конференцію «Штучний інтелект як інструмент професіоналізації публічної служби».

Конференція відбулась 22 березня в Житомирі за ініціативи Вищої школи публічного управління при НАДС спільно з Державним університетом "Житомирська політехніка".

За словами Голови НАДС, така конференція є унікальною можливістю обговорити спільно з науково-експертною та освітянською спільнотою актуальні виклики публічної служби. 

«Штучний інтелект є світовим інноваційним пріоритетом. Його застосування дає перевагу в багатьох сферах. Серед ключових напрямів – корпоративне та державне управління, цифрова економіка, наука і технології, промисловість і підприємницька діяльність, освіта й інновації... В Oxford AI Readiness Index 2023 Україна посіла 60-те місце зі 193 країн світу за готовністю використовувати ШІ у публічному секторі. Це достатньо високий показник, що засвідчує нашу готовність до справедливого й безпечного використання ШІ в інтересах суспільства. Адже публічна служба є ключовою ланкою, що забезпечує соціальне, політичне й економічне життя країни», - зазначила Наталія Алюшина. 

Голова НАДС також зазначила, що нещодавно Європейський парламент остаточно схвалив амбітний далекосяжний набір правил щодо регулювання ШІ. Цей документ встановлює орієнтири щодо управління ШІ на тлі проблем конфіденційності та безпекових ризиків.

Директорка Вищої школи публічного управління та модератор конференції Юлія Лихач підкреслила, що безпечне використання штучного інтелекту – це вагома аналітична підтримка для стратегічного планування та прогнозування, допомога в реагуванні на стратегічні виклики, що постали перед Україною. 

Урядова уповноважена з ґендерної політики Катерина Левченко акцентувала увагу на питанні забезпечення гендерної рівності у використанні штучного інтелекту. 

«Гендерна рівність у штучному інтелекті - це не лише етичний вимір, а і ключовий чинник інклюзивного та справедливого майбутнього. Сьогодні перед розробниками стоїть завдання, як розробити алгоритми та моделі ШІ, які б не лише ефективно виконували функції, але і не збільшували наявну в суспільстві гендерну нерівність, – зазначила вона. – Ми працюємо над розширення сфер забезпечення рівних прав та можливостей у сфері цифровізації та штучного інтелекту й пропонуємо застосування цього принципу як у роботі органів державної влади, так і у реалізації навчальних програм».

«Для нас надважлива подія, стати майданчиком для наукової дискусії такого рівня, – наголосив ректор Державного університету «Житомирська політехніка» Віктор Євдокимов. – Багато років наш заклад здійснює освітню та наукову підготовку й підвищення кваліфікації за напрямом «Публічне управління». Тематика використання ШІ у публічному управлінні є дуже важливою у цьому контексті. Для нас, як для політехнічного ВНЗ, використання штучного інтелекту, його вплив на проведення наукових досліджень і вплив на освітній процес є дуже актуальними».

Учасників конференції також привітали Анатолій Мельниченко, проректор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Олег Новомлинець, ректор Національного університету «Чернігівська політехніка», Андрій Стойко, голова галузевої експертної ради Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти з галузі знань “Публічне управління та адміністрування”, Наталія Шамрай, директор Центру надання адміністративних послуг Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Міка Аалтола, директор Фінського інституту міжнародних відносин, Марія Плаксенко, керівниця команди «Людиноцентричні результати політик» проєкту SURGe, Джулія Бруссард, заступниця Представниці ООН Жінки в Україні.

Роботу конференції продовжили виступи професійних експертів Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП, Ради національної безпеки і оборони України, Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова (Разумков Центр), Інституту проблем штучного інтелекту МОН та НАН України (Київський інститут штучного інтелекту), ДСНС України, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, представники міжнародної спільноти Фінського інституту публічного управління HAUS, Світового Банку, Міжнародної асоціації «InterRegioNovation», Цифрового урядування (Digital Governance Team) проєкту SURGe Project та ін.

Загалом у науково-практичній конференції взяли участь близько 2 тисяч осіб, що свідчить про велику зацікавленість обраної теми та актуальність застосування ШІ в управлінні та публічній службі.

За результатами конференції буде видано збірку тематичних постерів, які будуть використовуватись для підвищення кваліфікації публічних службовців і при розробці та реалізації навчальних програм.

Крім того, в рамках конференції було підписано Меморандум про співпрацю між НАДС, Вищою школою публічного управління та Державним університетом "Житомирська політехніка". Тристороння угода визначає спільні дії щодо професійного навчання публічних службовців, налагодження співпраці з питань науково-практичних проєктів і програм, спільного проведення науково-навчальних заходів, сприяння популяризації державної служби, залученню на публічну службу молоді, тощо.

 

 

 

 

Актуально? Розкажіть друзям!

Підписатися на новини

Наталія Алюшина відкрила конференцію «Штучний інтелект як інструмент професіоналізації публічної служби»

Публічна служба потребує застосування алгоритмів штучного інтелекту задля оптимізації управлінських процесів та забезпечення нової якості послуг для громадян. Про це розповіла Голова Національного агентства України з питань державної служби Наталія Алюшина, відкриваючи науково-практичну конференцію «Штучний інтелект як інструмент професіоналізації публічної служби».

Конференція відбулась 22 березня в Житомирі за ініціативи Вищої школи публічного управління при НАДС спільно з Державним університетом "Житомирська політехніка".

За словами Голови НАДС, така конференція є унікальною можливістю обговорити спільно з науково-експертною та освітянською спільнотою актуальні виклики публічної служби. 

«Штучний інтелект є світовим інноваційним пріоритетом. Його застосування дає перевагу в багатьох сферах. Серед ключових напрямів – корпоративне та державне управління, цифрова економіка, наука і технології, промисловість і підприємницька діяльність, освіта й інновації... В Oxford AI Readiness Index 2023 Україна посіла 60-те місце зі 193 країн світу за готовністю використовувати ШІ у публічному секторі. Це достатньо високий показник, що засвідчує нашу готовність до справедливого й безпечного використання ШІ в інтересах суспільства. Адже публічна служба є ключовою ланкою, що забезпечує соціальне, політичне й економічне життя країни», - зазначила Наталія Алюшина. 

Голова НАДС також зазначила, що нещодавно Європейський парламент остаточно схвалив амбітний далекосяжний набір правил щодо регулювання ШІ. Цей документ встановлює орієнтири щодо управління ШІ на тлі проблем конфіденційності та безпекових ризиків.

Директорка Вищої школи публічного управління та модератор конференції Юлія Лихач підкреслила, що безпечне використання штучного інтелекту – це вагома аналітична підтримка для стратегічного планування та прогнозування, допомога в реагуванні на стратегічні виклики, що постали перед Україною. 

Урядова уповноважена з ґендерної політики Катерина Левченко акцентувала увагу на питанні забезпечення гендерної рівності у використанні штучного інтелекту. 

«Гендерна рівність у штучному інтелекті - це не лише етичний вимір, а і ключовий чинник інклюзивного та справедливого майбутнього. Сьогодні перед розробниками стоїть завдання, як розробити алгоритми та моделі ШІ, які б не лише ефективно виконували функції, але і не збільшували наявну в суспільстві гендерну нерівність, – зазначила вона. – Ми працюємо над розширення сфер забезпечення рівних прав та можливостей у сфері цифровізації та штучного інтелекту й пропонуємо застосування цього принципу як у роботі органів державної влади, так і у реалізації навчальних програм».

«Для нас надважлива подія, стати майданчиком для наукової дискусії такого рівня, – наголосив ректор Державного університету «Житомирська політехніка» Віктор Євдокимов. – Багато років наш заклад здійснює освітню та наукову підготовку й підвищення кваліфікації за напрямом «Публічне управління». Тематика використання ШІ у публічному управлінні є дуже важливою у цьому контексті. Для нас, як для політехнічного ВНЗ, використання штучного інтелекту, його вплив на проведення наукових досліджень і вплив на освітній процес є дуже актуальними».

Учасників конференції також привітали Анатолій Мельниченко, проректор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Олег Новомлинець, ректор Національного університету «Чернігівська політехніка», Андрій Стойко, голова галузевої експертної ради Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти з галузі знань “Публічне управління та адміністрування”, Наталія Шамрай, директор Центру надання адміністративних послуг Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Міка Аалтола, директор Фінського інституту міжнародних відносин, Марія Плаксенко, керівниця команди «Людиноцентричні результати політик» проєкту SURGe, Джулія Бруссард, заступниця Представниці ООН Жінки в Україні.

Роботу конференції продовжили виступи професійних експертів Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП, Ради національної безпеки і оборони України, Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова (Разумков Центр), Інституту проблем штучного інтелекту МОН та НАН України (Київський інститут штучного інтелекту), ДСНС України, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, представники міжнародної спільноти Фінського інституту публічного управління HAUS, Світового Банку, Міжнародної асоціації «InterRegioNovation», Цифрового урядування (Digital Governance Team) проєкту SURGe Project та ін.

Загалом у науково-практичній конференції взяли участь близько 2 тисяч осіб, що свідчить про велику зацікавленість обраної теми та актуальність застосування ШІ в управлінні та публічній службі.

За результатами конференції буде видано збірку тематичних постерів, які будуть використовуватись для підвищення кваліфікації публічних службовців і при розробці та реалізації навчальних програм.

Крім того, в рамках конференції було підписано Меморандум про співпрацю між НАДС, Вищою школою публічного управління та Державним університетом "Житомирська політехніка". Тристороння угода визначає спільні дії щодо професійного навчання публічних службовців, налагодження співпраці з питань науково-практичних проєктів і програм, спільного проведення науково-навчальних заходів, сприяння популяризації державної служби, залученню на публічну службу молоді, тощо.

 

 

 

 

Актуально? Розкажіть друзям!

  • Інструмент інституціональної розбудови Twinning

    Twinning (англ. twins — близнюки) — інструмент інституціональної розбудови, у рамках якого відбувається співпраця на рівні державних службовців аналогічних органів державної влади країн-членів ЄС та України. Інструмент Twinning передбачає надання довгострокової допомоги (період підготовки проєкту Twinning в середньому складає 1–1,5 роки, а період реалізації 1–3 роки) з метою впровадження елементів державного управління, необхідних для адаптації національного законодавства до норм та стандартів ЄС. Нормативно-правова база Механізм використання інструменту Twinning в Україні Рекомендації ініціаторам проєктів Twinning Twinning є особливою формою технічної допомоги, у рамках якої відбувається співпраця між органами державної влади та аналогічними державними інституціями держав-членів ЄС, спрямованою на досягнення спільними зусиллями поставлених цілей. Довідково: у 1998 році інструмент Twinning було запропоновано Європейською Комісією для країн-кандидатів на вступ до ЄС для підтримки…
  • Інструмент інституціональної розбудови TAIEX

    TAIEX (Technical Assistance Information Exchange) – це інструмент короткострокової технічної допомоги та обміну інформацією, що надається Європейською Комісією з метою розбудови інституціональної спроможності, наближення та імплементації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу (acquis communautaire), а…
  • Загальна інформація про НАТО

    НАТО (NATO – North Atlantic Treaty Organisation) – Організація Північноатлантичного договору – міжнародна організація, створена 4 квітня 1949 року для колективної оборони країн Західної Європи та Північної Америки згідно з принципами 51 статті Статуту ООН.
    Детальніше

CAF

Загальна схема оцінювання (CAF) – це система управління якістю, розроблена на основі Моделі досконалості Європейського фонду управління якістю (EFQM), який є ефективним інструментом удосконалення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Станом на 2021 рік система управління якістю, створена відповідно до вимог Загальної схеми оцінювання (CAF), ефективно функціонує в 4160 організаціях із 59 країн світу.
Детальніше

Функціональне обстеження

Аналіз діяльності органу державної влади проводиться шляхом функціонального обстеження. Функціональне обстеження – це аналітична методика оцінки ефективності діяльності органів виконавчої влади, яка є інструментом аналізу функцій та оцінки ефективності управлінської діяльності органів виконавчої влади та їх структурних підрозділів.
Детальніше

Громадянські компетентності на державній службі

Формування громадянської компетентності є нагальною потребою сучасності. Під громадянською компетентністю розуміють здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного громадянського суспільства адже якість демократії і визначається рівнем компетентності громадян.
Детальніше