З "хати скраю" мають вирости українські "зуби дракона" - колонка Голови НАДС Наталії Алюшиної на Інтерфакс-Україна

"Рівень розвитку держави не визначається географією чи природними багатствами або культурними особливостями нації. Наявність вуглеводнів не є запорукою процвітання. Газ мають і Норвегія, і Нігерія з РФ… Економічний розвиток насамперед залежить від дієвості політичних та економічних механізмів, дотримання принципу верховенства права, залучення до державних інститутів мотивованих громадян. Ці чинники дозволяють країнам і націям навіть у критичних умовах впевнено іти до процвітання". 

Про це пише Голова НАДС Наталія Алюшина у колонці Інтерфакс-Україна.

"Успішні нації навіть у часи криз демонструють передумови успіху. Головна – усвідомлення ними важливості ролі дієвих державних інститутів. В Україні ще з радянських часів, інерційно, сформовано досить скептичне суспільне уявлення про роль державних інститутів. Значною мірою воно базується на радянському тлумаченні мема про "хату скраю". 

Звісно, війна змінила ставлення людей до влади. Це відчувається щодня. Особливо на рівні місцевого самоврядування, де масово проявляється лідерство і звитяга. Але попри це суспільству досі легше "заходять" теми "звільнення чиновників" і "врізання їхніх апетитів". І значно важче сприймаються глибші тези, приміром, про вплив реформи системи оплати праці державних службовців на стійкість країни.

Нам усім бракує чинника довіри до держави. Це обмежує рівень нашої суспільної взаємодії. Позбавляє громадянський і державний сектори можливостей діяти у рамках спільних стратегій. Країні не вистачає соціального діалогу і громадянського лідерства для формування і досягнення цілей державної політики. Зокрема, через слабку інтеграцію громадського активу до державних інституцій.

Війна загострила запит на суспільну справедливість. Люди втомилися від зневіри і хочуть бачити у своїх публічних службовців дві ціннісні складові: "добро" і "честь". Тож доброчесність – це норма і вимога часу. Саме таких кандидатів намагаємося залучати на публічну службу.

Маємо продемонструвати громадянам запит держави на світоглядне очищення. Аби інтегрувати громадянську ініціативу до державних інститутів, формувати взаємну довіру та активувати суспільну взаємодію. Так люди перестануть почуватися чужими у власній країні.

Вірю, що усі разом ми облаштуємо розкидані де-не-де по країні "хати скраю" у єдину, сполучену й укріплену лінію світоглядної оборони. Це будуть найпотужніші з усіх можливих "зуби дракона". Нездоланні для зовнішнього ворога і недосяжні для внутрішньої зневіри. Така країна стане непереможною".

 

 

 

Актуально? Розкажіть друзям!

Підписатися на новини

З "хати скраю" мають вирости українські "зуби дракона" - колонка Голови НАДС Наталії Алюшиної на Інтерфакс-Україна

"Рівень розвитку держави не визначається географією чи природними багатствами або культурними особливостями нації. Наявність вуглеводнів не є запорукою процвітання. Газ мають і Норвегія, і Нігерія з РФ… Економічний розвиток насамперед залежить від дієвості політичних та економічних механізмів, дотримання принципу верховенства права, залучення до державних інститутів мотивованих громадян. Ці чинники дозволяють країнам і націям навіть у критичних умовах впевнено іти до процвітання". 

Про це пише Голова НАДС Наталія Алюшина у колонці Інтерфакс-Україна.

"Успішні нації навіть у часи криз демонструють передумови успіху. Головна – усвідомлення ними важливості ролі дієвих державних інститутів. В Україні ще з радянських часів, інерційно, сформовано досить скептичне суспільне уявлення про роль державних інститутів. Значною мірою воно базується на радянському тлумаченні мема про "хату скраю". 

Звісно, війна змінила ставлення людей до влади. Це відчувається щодня. Особливо на рівні місцевого самоврядування, де масово проявляється лідерство і звитяга. Але попри це суспільству досі легше "заходять" теми "звільнення чиновників" і "врізання їхніх апетитів". І значно важче сприймаються глибші тези, приміром, про вплив реформи системи оплати праці державних службовців на стійкість країни.

Нам усім бракує чинника довіри до держави. Це обмежує рівень нашої суспільної взаємодії. Позбавляє громадянський і державний сектори можливостей діяти у рамках спільних стратегій. Країні не вистачає соціального діалогу і громадянського лідерства для формування і досягнення цілей державної політики. Зокрема, через слабку інтеграцію громадського активу до державних інституцій.

Війна загострила запит на суспільну справедливість. Люди втомилися від зневіри і хочуть бачити у своїх публічних службовців дві ціннісні складові: "добро" і "честь". Тож доброчесність – це норма і вимога часу. Саме таких кандидатів намагаємося залучати на публічну службу.

Маємо продемонструвати громадянам запит держави на світоглядне очищення. Аби інтегрувати громадянську ініціативу до державних інститутів, формувати взаємну довіру та активувати суспільну взаємодію. Так люди перестануть почуватися чужими у власній країні.

Вірю, що усі разом ми облаштуємо розкидані де-не-де по країні "хати скраю" у єдину, сполучену й укріплену лінію світоглядної оборони. Це будуть найпотужніші з усіх можливих "зуби дракона". Нездоланні для зовнішнього ворога і недосяжні для внутрішньої зневіри. Така країна стане непереможною".

 

 

 

Актуально? Розкажіть друзям!

  • Інструмент інституціональної розбудови Twinning

    Twinning (англ. twins — близнюки) — інструмент інституціональної розбудови, у рамках якого відбувається співпраця на рівні державних службовців аналогічних органів державної влади країн-членів ЄС та України. Інструмент Twinning передбачає надання довгострокової допомоги (період підготовки проєкту Twinning в середньому складає 1–1,5 роки, а період реалізації 1–3 роки) з метою впровадження елементів державного управління, необхідних для адаптації національного законодавства до норм та стандартів ЄС. Нормативно-правова база Механізм використання інструменту Twinning в Україні Рекомендації ініціаторам проєктів Twinning Twinning є особливою формою технічної допомоги, у рамках якої відбувається співпраця між органами державної влади та аналогічними державними інституціями держав-членів ЄС, спрямованою на досягнення спільними зусиллями поставлених цілей. Довідково: у 1998 році інструмент Twinning було запропоновано Європейською Комісією для країн-кандидатів на вступ до ЄС для підтримки…
  • Інструмент інституціональної розбудови TAIEX

    TAIEX (Technical Assistance Information Exchange) – це інструмент короткострокової технічної допомоги та обміну інформацією, що надається Європейською Комісією з метою розбудови інституціональної спроможності, наближення та імплементації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу (acquis communautaire), а…
  • Загальна інформація про НАТО

    НАТО (NATO – North Atlantic Treaty Organisation) – Організація Північноатлантичного договору – міжнародна організація, створена 4 квітня 1949 року для колективної оборони країн Західної Європи та Північної Америки згідно з принципами 51 статті Статуту ООН.
    Детальніше

CAF

Загальна схема оцінювання (CAF) – це система управління якістю, розроблена на основі Моделі досконалості Європейського фонду управління якістю (EFQM), який є ефективним інструментом удосконалення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Станом на 2021 рік система управління якістю, створена відповідно до вимог Загальної схеми оцінювання (CAF), ефективно функціонує в 4160 організаціях із 59 країн світу.
Детальніше

Функціональне обстеження

Аналіз діяльності органу державної влади проводиться шляхом функціонального обстеження. Функціональне обстеження – це аналітична методика оцінки ефективності діяльності органів виконавчої влади, яка є інструментом аналізу функцій та оцінки ефективності управлінської діяльності органів виконавчої влади та їх структурних підрозділів.
Детальніше

Громадянські компетентності на державній службі

Формування громадянської компетентності є нагальною потребою сучасності. Під громадянською компетентністю розуміють здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного громадянського суспільства адже якість демократії і визначається рівнем компетентності громадян.
Детальніше