Заява головуючого на тему НАТО-Україна за підсумками засідання Північноатлантичної ради з Грузією та Україною на Брюссельському саміті

1. Глави держав та урядів країн-членів НАТО зустрілися сьогодні з Президентом України Петром Порошенком, щоб підтвердити свої спільні зобов’язання продовжувати розвивати їхнє Особливе партнерство і внесок у мирну, стабільну та неподільну Європу. Вони обговорили конфлікт на сході України, де вже понад чотири роки Україна захищається від агресивних дій Росії. Держави-члени Альянсу висловили свою незмінну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, а також її право без зовнішнього втручання вирішувати своє майбутнє і зовнішньополітичний курс, як це визначено в Гельсінському заключному акті. НАТО й Україна продовжують закликати Росію відмовитися від незаконної та нелегітимної анексії Кримського півострова, яку вони не визнають і не визнаватимуть. НАТО та держави-члени Альянсу зобов’язуються надавати підтримку українському порядку денному реформ у секторі безпеки та оборони, зокрема через Комплексний пакет допомоги (КПД).

2. Зважаючи на відновлення Україною прагнень щодо членства в НАТО, НАТО дотримується своїх рішень, прийнятих на Бухарестському і на подальших самітах. Держави-члени НАТО закликали Україну максимально використати інструменти, доступні в рамках Комісії НАТО-Україна, зокрема річну національну програму (РНП). Вони привітали значний прогрес на шляху реформ, зокрема нещодавнє ухвалення Закону про Вищий антикорупційний суд і Закону про національну безпеку. Останній з них вітається як важливий крок у наближенні українського сектору безпеки й оборони до євроатлантичних стандартів та підходів. Держави-члени НАТО закликали Україну втілювати положення Закону з метою посилення цивільного контролю та демократичного нагляду за сектором безпеки й оборони в Україні, подальшої розбудови механізмів управління та контролю, процедур планування та формування бюджету, поліпшення військової освіти, а також забезпечення оперативного реформування служби безпеки. Що стосується Закону про освіту, прийнятого Верховною Радою у вересні 2017 року, держави-члени НАТО закликали Україну повною мірою впровадити рекомендації та висновки Венеційської комісії. Україна заявила про свою готовність це зробити. Держави-члени НАТО сподіваються на подальший прогрес України у подоланні значних існуючих проблеми та забезпеченні повного здійснення і сталості у реалізації амбітних і необхідних реформ. Успіх реформ в Україні, включно з боротьбою з корупцією та забезпеченням інклюзивного виборчого процесу, що базується на демократичних цінностях, повазі до прав людини, національних меншин та верховенстві права, матиме вирішальне значення для формування підвалин процвітаючої і мирної України, що міцно утвердилася поміж європейських демократій.

3. Глави держав і урядів привітали прогрес, досягнутий за останні два роки у реалізації КПД, та його внесок у поліпшення оборонного потенціалу України та її оперативної сумісності. Вони також вітали просування у сфері стратегічних комунікацій, а також прогрес спільних проектів у галузях матеріально-технічного забезпечення і стандартизації, утилізації вибухонебезпечних предметів (EOD) / саморобних вибухових пристроїв (C-IED) та впровадження нових заходів, покликаних допомогти Україні зробити безпечнішими сховищ боєприпасів. Успішно завершилися проекти з посилення кіберзахисту України, телемедицини та перезахоронення радіоактивних відходів. Командно-штабні навчання НАТО-Україна стали важливим внеском у підвищення стійкості критичної енергетичної інфраструктури України. НАТО сприяла участі української команди у складі поранених військовослужбовців (чоловіків та жінок) в "Іграх нескорених" у Торонто в 2017 році. НАТО й Україна посилюватимуть діяльність у рамках Платформи з протидії гібридній війні, щоб зміцнити здатність України відбивати гібридні напади на своїй території.

4. Держави-члени НАТО й Україна засудили практику порушень з боку російської де-факто влади прав людини та дискримінації мешканців незаконно анексованого Кримського півострова, включаючи кримських татар, а також українців та осіб, які належать до інших етнічних, політичних та релігійних груп. Вони закликали Росію та її де-факто владу на півострові надавати міжнародним моніторинговим організаціям доступ на територію Криму і звільнити українських ув'язнених та заручників, утримуваних в Росії, Криму і районах східної України, що контролюються підтримуваними Росією бойовиками. Лідери країн НАТО й України також висловили занепокоєння з приводу застосування катувань і відправки українських громадян до в'язниць у Росії. Невпинна мілітаризація Росією Криму, Чорного та Азовського морів створює додаткові загрози незалежності України та підриває стабільність у більш широкому регіоні. Лідери засудили будівництво Росією та часткове відкриття мосту через Керченську протоку між Росією і незаконно анексованим Кримом, що є ще одним порушенням суверенітету і територіальної цілісності України, включаючи порушення її навігаційних прав у її територіальних водах.

5. Триваючий збройний конфлікт у східній Україні, підбурюваний та підтримуваний Росією, залишається головним викликом євроатлантичній безпеці, призводячи до гуманітарної катастрофи на Донбасі. Він вже призвів до втрати понад 10 тисяч людських життів та переміщення понад 1,5 мільйона громадян України. Держави-члени НАТО й Україна підтвердили свою підтримку врегулюванню конфлікту дипломатичними засобами у відповідності до Мінських домовленостей та привітали відповідні зусилля Нормандського формату. Вони закликали всі сторони повністю виконувати зобов'язання, стосовно яких вони поставили підписи. Росія як учасниця Мінських домовленостей несе значну відповідальність у цьому зв’язку. НАТО й Україна закликали Росію вивести свої війська і припинити будь-яку політичну, фінансову та військову підтримку керованих Росією бойовиків у Донецькій та Луганській областях.

6. Лідери НАТО й України наголосили, що забезпечення повного припинення вогню, виведення важкого озброєння, ефективний моніторинг і перевірки з боку Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ (СММ), виведення підтримуваних Росією військ і важкої військової техніки, разом із роззброєнням незаконних угруповань, залишаються першими необхідними кроками для деескалації конфлікту. СММ має бути дозволено виконувати свій мандат і мати повний, безпечний та безперешкодний доступ на всій території України, включно з українсько-російським державним кордоном. НАТО й Україна закликали Росію повернутися до Спільного центру контролю та координації (СЦКК) щоб сприяти забезпеченню припинення вогню на місцях.

7. У цьому контексті глави держав та урядів НАТО й України взяли до уваги нещодавнє обговорення у Нормандському форматі шляхів повної реалізації Мінських домовленостей. Вони також обговорили перспективи введення миротворчих сил на Донбас під мандатом ООН. Вони наголосили, що такі сили підтримували б та сприяли б повній реалізації Мінських домовленостей з надійним мандатом гарантування безпеки в усій зоні конфлікту, включно з українсько-російським кордоном.

8. Держави-члени НАТО й Україна стурбовані постійними намаганнями Російської Федерації дестабілізувати Україну, у т.ч. погрозами застосувати силу, дезінформацією, кібератаками, енергетичним шантажем та втручанням у суверенні інституційні та виборчі процеси в Україні. Вони закликають Росію відмовитися від таких дій.

9. НАТО високо цінує вагомий внесок України в операції союзників, Сили реагування НАТО та НАТОвські навчання. Держави-члени НАТО привітали рішення України збільшити свій внесок у Місію «Рішуча підтримка» в Афганістані та Сили реагування НАТО. Ці внески засвідчують стійку  відданість України євроатлантичній безпеці та підвищення рівня сумісності Збройних Сил України з НАТО. Держави-члени НАТО сприймають зацікавленість України у розширених можливостях у рамках Ініціативи взаємосумісності партнерів. НАТО розгляне це питання відповідно до  ухвалених  на Уельському та Варшавському самітах рішень.

10. Незалежна, суверенна і стабільна Україна, яка твердо віддана демократії та верховенству права, є запорукою безпеки на євроатлантичному просторі, невід'ємною частиною якого – як зазначено в Хартії про особливе партнерство – є Україна.

Актуально? Розкажіть друзям!

Підписатися на новини